Відправлено 9.04.2013, Польща, Євр.наука ХХІ ст.

Педагогические науки / 3. Методические основы воспитательного про­цесса

Д. мистецтвознавства Урсу Н.О.

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Україна
ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ІНТЕРЕСУ ДО МИСТЕЦЬКОЇ СПАДЩИНИ КАМ’ЯНЕЦЬКИХ ХУДОЖНИКІВ

Виховна роль мистецтва позначається дуже рано. Часто людина не в стані цього помітити. Любов до рідного народу, героїзм, благородство, любов до добра і негативне відношення до зла виникають у свідомості ще зовсім маленької дитини під впливом перших казок, пісень, малюнків. Зустрічі людини з любов’ю і дружбою, з великими радощами і стражданнями відбуваються спочатку найчастіше на сторінках книг, на картинах, на екранах кіно, у пісні, у театрі, а вже потім у житті. Для того щоб твір мистецтва розкривався перед людиною в своєму пізнавальному, естетичному і моральному значенні, треба розвивати здатність сприймати твори мистецтва як художнє відображення оточуючої дійсності. Для цього треба навчитися сприймати не лише предмет зображення, а й ідейний зміст зображеного, авторське ставлення до подій, відчувати своєрідність його виражальних засобів. Усе це приходить не само собою, а внаслідок наполегливої, вдумливої роботи з дітьми. У наш час проблема розуміння художнього твору набула особливої актуальності, тому що стала очевидною потреба глибокого і свідомого осмислення великої кількості інформації. Естетичними називають такі вищі почуття, які породжує в нас краса або потворність об’єктів, які ми сприймаємо.

Мета статті – обґрунтувати необхідність формування в учнів інтересу до мистецтва рідного краю та особистостей художників, що сприятиме розвитку художнього сприйняття.

Чільним завданням сучасної мистецтвознавчої науки є критичне осмислення мистецької спадщини митців Кам’янеччини та її культурної і соціальної цінності. Вирішення такого завдання послужить базовою передумовою для створення моделі соціальних змін та реформ у сучасній мистецько-освітній галузі. Образотворче й декоративно-прикладне мистецтво може служити ефективним засобом виховання й навчання дітей у загальноосвітній школі, якщо воно тісно пов’язане з образами рідної природи, з відбиттям життєвого укладу народу, з його культурою й мистецтвом. Образотворче  мистецтво рідного краю, у якому відбивається навколишня природа, життя, побут, національна культура, особистості митців є багатим джерелом для формування різних сторін особистості школяра і керівництва його художньо-естетичним вихованням.

Можна сміливо сказати, що, використовуючи національне мистецтво, цей могутній фактор художньо-етичного виховання, фактор, який створює в народній школі атмосферу ідеалізму, піднесеного настрою й пошуку вічно прекрасного, наша школа віднайшла б нові засоби шляхетного виховного впливу. Національне мистецтво є найпершим джерелом пробудження художнього почуття в дітей. Національне виховання виробляє в дитини не подвійну хистку мораль, а сприяє формуванню міцної цілісної особистості. Національне виховання через пошану  й любов до свого народу виховує в дітях пошану й любов до інших народів і тим приведе не до вузького відокремлення, а до широкого єднання й світового порозуміння між народами й націями. У результаті відсутності й слабкої розвиненості естетичного сприйняття мистецтва рідного краю значною мірою страждає якість художньої освіти й естетичного виховання молоді, її загальної культури.

Процес естетичного сприйняття учнями творів мистецтва повинен бути активним. Одним зі шляхів його активізації є ознайомлення учнів із творчим виглядом художника. Без розуміння особливостей творчості окремого художника не можна осмислити, зрозуміти творчий процес у цілому, зміст і призначення мистецтва.

Коли учні бачать і відчувають індивідуальність художника, знають його ставлення до різних явищ життя, інтереси, життєвий і творчий шлях, його картини викликають емоційний відгук, їхній художній образ сприймається більш усвідомлено, а головне – вони допомагають бачити красу землі, розуміти людей, їхні погляди, вчинки, розуміти життя, що є кінцевою метою ознайомлення дітей з творами мистецтва. Ось чому так важливо допомогти учням зрозуміти художника, щоби потім, за допомогою його гострого бачення навчитися глибоко відчувати і розуміти явища дійсності, емоційно розкриті у творах мистецтва.

Коли діти зрозуміють картини художника, їм стане зрозуміла не лише його задум, але і його талант як живописця. Його полотна змусять їх задуматися про життя, про взаємини між людьми, про реалії світу.

Форми і методи роботи активізації естетичного виховання підлітків шляхом ознайомлення їх із творчим поглядом художників, звичайно, повинні бути різноманітними. Це можуть бути бесіди з учнями про мистецтво, зустрічі з художниками, майстер-класи, ігрові форми навчання, вечори і ранки, присвячені мистецтву, самостійне читання учнями книг про художників, різні види творчих робіт і багато чого іншого.

Магія славного старовинним зодчеством міста Кам’янця присутня у всіх творах художників-подолян. Багато бурхливих подій відбувалося на цій землі, і митці намагаються побачити в природі Поділля і передати в пейзажі ті емоції, які переживали учасники цих подій. В їх творчості відчувається історія міста, його жителів. Якщо природа – найкращий вчитель для художника, то природа Поділля – вчитель унікальний. Вона справляє на митця враження надзвичайної сили і глибини. І саме завдяки цьому в пейзажах Поділля характерними особливостями є величність, видовищність, героїчність; глядача переповнюють ліричні почуття любові та гордості за свою малу Батьківщину. Митці створили єдиний узагальнений образ героїчного міста, героїчної землі, зберігши при цьому правдивість в зображенні місцевості. Кам’янецькі митці працюють у багатьох напрямках: реалістичному, стилізованому, авангардному. Більшість авторів прагнуть зобразити Кам’янець у реалістичній манері, намагаючись правдиво передати неповторну чарівність Старого міста. Рідне місто оспівували і оспівують у своїй творчості Вячеслав Розвадовський, Володимир (Карл-Ріхард) Гаґенмейстер, Михайло Грейм, Дмитро Жудін, Олександр Грен, Дмитро Брик, Анатолій Фесенко, Лариса Заярна, Сергій Гайг, Михайло Деругус, Михайло Ліщинер, Збіґнєв Ґайх, Петро Ігнатьєв, Анатолій Бедункевич, Лариса Заярна, Іван Кляпетура, Сергій Кляпетура, Олена Савчук, Дезидерій Шустер, Микола Печений, Володимир Лашко, Борис Негода, Антоніна Штогрин, Віктор Яворський, Юрій Юрчик, Володимир Павлович, Леонід Бесараб, Олександр Горбань, Анатолій Лучко, Сергій Нечитайло,  Андрій Кліщ, Юлія Табенська. Творчість цих митців є невичерпним джерелом духовного збагачення і натхненної енергії для підростаючого покоління. Головне, що надихало і надихає всіх згаданих художників на створення картин, – унікальні, неповторні ландшафти старовинного Кам’янця-Подільського, де кожна доріжка, кожен камінчик просякнуті героїчним минулим.

Сприймання в образотворчому мистецтві – провідна засада у навчанні і вихованні школярів. Через художні образи діти збагачують свої почуття, емоції, пізнають різноманітність навколишнього світу. Одночасно відбувається їх загальний емоційно-естетичний розвиток. Правильне опрацювання художнього твору сприяє єдності морального, розумового, естетичного виховання учнів загалом і кожної особистості зокрема. Тому так важливо вчити дітей емоційно сприймати художні твори через активну естетичну діяльність. Впровадження в навчальний процес школи українського народного мистецтва, зокрема, мистецтва рідного краю, веде до більш глибокого вивчення учнями культури свого народу, її активного засвоєння, виховує потребу у творчості, в активному перетворенні навколишньої дійсності. Впровадження в практику образотворчої діяльності школярів знань з творчої спадщини художників Поділля сприятиме поглибленому формуванню художнього сприйняття. 

Література

1.       Баженов Л.В. Історичне краєзнавство Правобережної України XIX – напочатку XX століть: Становлення. Історіографія. Бібліографія / Л.В. Баженов. – Хмельницький, 1995. – 193 с.

2.       Біблер В.С. Школа диалога культур /  В.С. Біблер // Искусство в школе, 1992. – №2. – С. 34-38.

3.       Гончаров И.Ф. Эстетическое воспитание школьников средствами искусства и действительности / И.Ф.Гончаров. – М.: Педагогика, 1986. – 126 с.

4.       Кузін В.С. Методика викладання образотворчого мистецтва в 1-3 класах / В.С. Кузін. – М.: Просвіта, 1988. – 248 с.

5.       Русова С.Ф. Дошкільне виховання / С.Ф.Русова. – К.: Поліграфкнига, 2004. – 544 с.

6.       Урсу-Яворська Н.О. Кам’янецька ведута / Н.О. Урсу-Яворська // Пам’ятки України, 2000. – № 3-4. – С. 22-30 с. : іл.