Філологічні науки /

6. Актуальні проблеми перекладу

Бойко Н.

Миколаївський національний університет імені В.О.Сухомлинського, Україна

Основні підходи до класифікації фразеологічних одиниць

Класифікація фразеологічних одиниць (ФО) посідає значне місце у лінгвістичних дослідженнях та пов’язана з діяльністю таких провідних вітчизняних і зарубіжних вчених, як Н.Амосова, Я.Баран, В.Виноградов, О.Кунін, Б.Лабінська, А.Левицький, П.Мюлднер-Нєцковський, А.Пайдзінська, Л.Сміт, М.Шанський та інші.

У перекладознавстві Ю. Маслов розділяє фразеологічні одиниці на три великі групи: лексичні фразеологічні одиниці (семантично співвідносяться зі словами, відтворюються в мові в якості готових лексичних одиниць, еквівалентних різним частинам мови, іменником, дієсловам, прикметників, прислівників і т.д.; за кожною такою одиницею закріплюється узагальнено-цілісне значення, яке реалізується в мові, а не зміст складових слів); предикативні фразеологічні одиниці (як правило, закінчені речення, що закріпилися в мові у вигляді стійких формул); компаративні фразеологічні одиниці, які закріпилися у мові як стійкі порівняння [5].

Під час дослідження нами було виокремлено наступні підходи щодо принципів класифікації ФО: функціональний, функціонально-стилістичний, семантичний, структурно-семантичний, контекстологічний тощо.

В основі класифікації ФО Б.Лабінської знаходиться функціонально-стилістичний принцип, згідно якого виділено 1) розмовні ФО, що виконують комунікативну функцію і вживаються, передусім, в усному мовленні і яким притаманне «знижене» експресивно-стилістичне забарвлення: а) повсякденно-побутові; б) розмовно-фамільярні ФО; в) просторічні ФО; 2) книжні ФО, які вживаються, здебільшого, у писемній мові і характеризуються «підвищеним» експресивно-стилістичним забарвленням: книжність, святковість, урочистість, патетичність, поетичність тощо; 3) міжстильові ФО, які експресивно не забарвлені, загальновживані, функціонують у всіх стилях мови. Останні умовно поділяються на дві підгрупи [4].

Найбільш поширеною є класифікація В.Виноградова, яка базуються на семантичному принципі. Відповідно до зазначеної концепції, розрізняють фразеологічні зрощення (або ідіоми в вузькому значенні), фразеологічні єдності та фразеологічні сполучення [3].

Однак, вітчизняний вчений Я.Баран піддав критиці вищезазначену класифікацію за відсутності єдиного принципу. Отже, на його думку два перших типи – зрощення та єдності – розрізняються за ступенем вмотивованості, тобто можливості чи неможливості вивести значення ФО із значень їхніх компонентів, а третій тип – фразеологічні сполучення – за ступенем обмеженої сполучуваності фіксованого компонента у даному значенні [2].

Дослідник англійської фразеології Н.Амосова пропонує контекстологічний принцип класифікації фразеологічних одиниць, відповідно до якого ФО поділяються на два класи: фразем і ідіом. До перших вчений відносить одиниці постійного контексту з фразеологічно зв’язаним значенням одного із компонентів (The first night – перша вистава, прем’єра (night – ніч, вечір)), в той час як ідіоми є одиницями постійного контексту, у яких наявний вказівний елемент, що семантично реалізується. Обидва елементи представлені загальним лексичним складом словосполучення, яке характеризується цілісним (the ninth part of man – кравець) [1].

Зарубіжний вчений Л.Сміт у своїх працях пропонує класифікацію ФО відповідно до джерел їх походження (генетичний принцип). Так, науковець вирізняє ідіоми взяті з мови моряків, рибалок (better one small fish than an empty dish –краще щось, ніж нічого), солдатів (to fight on two fronts – битися, боротися на два фронти), мисливців (to run after two hares – гнатися за двома зайцями, братися за безнадійну справу). Також, вчений виділяє ідіоми, пов’язані з різноманітними свійськими і дикими тваринами (donkey between two bundles of hay – прилюдно, у присутності людей), птицями (birds of one feather – однакові люди; одного поля ягода, одного тіста книш, два чоботи – пара), природними явищами (one cloud is enough to eclipse all the sun – одна хмара може закрити сонце); пов’язані з сільським господарством, кухнею (eggs are all in one basket – усім ризикує, поставив усе на карту), різними видами спорту, мистецтва, частинами тіла (first finger – вказівний палець) тощо [6].

Таким чином, існуюча досить велика кількість класифікацій свідчить про зацікавленість вчених даною проблемою. Ми бачимо, що кожний науковець намагався створити класифікацію, яка б широко використовувалася. Слід зазначити, що розглянутим класифікаційним схемам ФО вітчизняних та зарубіжних вчених притаманна системність. Кожна з них по-своєму допомагає з'ясувати природу фразеологічних одиниць, схарактеризувати особливості їх функціонування.

Література:

1. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. – М.: Высш. шк., 1989. – 263 с.

2. Баран Я.А., Зимомря М.І., Білоус О.М., Зимомря І.М. Фразеологія: знакові величини. Навчальний посібник для студентів факультетів іноземних мов. – Вінниця: Нова Книга, 2008. – 256 с.

3. Виноградов В.В. Лексикология и лексикография. – М., 1977. – 254с.

4. Лабінська Б.І. Німецькі фразеологізми з компонентом на позначення фізичного стану людини 2004 года. Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. – Л., 2004. – 20 с.

5. Маслов Ю.С. Избранные труды. Аспектология. Общее языкознание. - М.: Языки славянской культуры, 2004. - 840 с

6. Смит Л.П. Фразеология английского языка. – М., 1959. – 387с.