Філологічні науки /

6. Актуальні проблеми перекладу

Абабілова Н.

Миколаївський національний університет імені В.О.Сухомлинського, Україна

Шляхи реалізації фразеологічних одиниць в дослідженнях вітчизняних та зарубіжних науковців

Кожна мова містить фразеологічні одиниці (ФО), що органічно пов’язані з традиціями, звичаями, різноманітними проявами життя людей. Вони відображають історичний досвід народу, його мудрість. Переклад фразеологічних одиниць становить значні труднощі. Це пояснюється тим, що більшість з них є яскравими, емоціонально насиченими зворотами, які належать до певного мовного стилю і які часто мають яскраво виражений характер. Для багатьох англійських ФО характерні багатозначність і стилістична різноплановість.

Мета статті – проаналізувати шляхи передачі фразеологічних одиниць, що пропонуються вітчизняним та зарубіжними вченими.

Особливу увагу способам реалізації фразеологічних одиниць приділено в наукових працях Я. Баран, С. Влахова, В. Комісарова, І. Корунця, О. Куніна, К. Мартинкевича та інши.

Вітчизні науковці Т.Кияк, А.Науменко трактують переклад ФО як збереження їх значення, образності та специфіки у мові перекладу. Будучи одиницями перекладу, вони передаються як єдине ціле, незалежно від опори на наявні/відсутні еквіваленти в мові перекладу [4].

На думку А.Іскоз, А.Ленкової переклад ФО здійснюється залежно від групи, до якої належить досліджуваний конструкт. Так, лексичні ФО відтворюються як готові лексичні одиниці, еквівалентні різним частинам мови. Під час переклад реалізується їх узагальнено-цілісне значення, а не значення слів, з яких складається ФО. Предикативні ФО є завершеними реченнями, що закріпилися у мові у вигляді стійких словосполучень. Компаративні ФО актуалізуються в мові перекладу як стійкі порівняння [3].

Погоджуючись з вищезазначеними науковцями, українські дослідники Я. Баран, М. Зимомря, О. Білоус, І. Зимомря виділяють чотири основні види перекладу ФО: дослівний, еквівалентно-повний, еквівалентно-неповний та описовий. Перший вид – це калькування, який характерний для передачі крилатих фраз. Еквівалентно-повний переклад визначається науковцями як один із повноцінних способів реалізації ФО. Його сутність в тому, що в мові перекладу існують ФО з таким самим значенням, як і у мові оригіналу, а отже, існує такий еквівалент, який повністю відповідає не лише значенню, а й внутрішній формі. Менш вдалим визначено еквівалентно-неповний переклад, оскільки він не завжди передає своєрідність ФО. Такий еквівалент має таке ж значення, але відрізняється внутрішньою формою. В тих випадках, коли неможливо використати три перших способи передачі ФО, застосовують описовий переклад. Такий шлях реалізації ФО є найменш бажаним, оскільки ФО позбавляється своєї своєрідності, образності та емоційності [8].

Однак, деякі науковці (Л. Дмітрієва, С. Кунцевич, О. Мартинкевич) переконані, що дослівний переклад, калькування фразеологічних одиниць може бути застосований лише в тому випадку, якщо в результаті калькування виходить вираз, образність якого легко сприймається українським читачем і не створює враження неприродності і невластивості загальноприйнятим нормам української мови [1].

У ході дослідження виявлено, що О. Кунін акцентує увагу на калькуванні при наявності повного або часткового еквіваленту та зазначає, що дослівний переклад особливо важливий, коли образ, який міститься у ФО, потрібен для розуміння тексту, а заміна його іншим образом не надає достатнього ефекту. Цей спосіб часто застосовується при наявності поширеної метафори, фразеологічних синонімів, гри слів та каламбурах [7].

І Науковці В.Комісаров, І.Корунець виділяють спосіб перекладу ФО за допомогою фразеологічного аналога (за термінологією болгарського дослідника С.Влахова та російського вченого О.Куніна «відносний еквівалент») та зазначають, що це такі міжмовні фразеологічні відповідники, які є однаковими за змістом, стилістичною характеристикою, але різняться лексичним наповненням і граматичною структурою [5;6].

Ми з’ясували, що до вищезазначених засобів перекладу ФО С.Влахов ще відносить «індивідуальні» еквіваленти. Не знаходячи в МП повного еквіваленту, перекладач іноді змушений вдатися до словотворчості, оформлюючи у дусі перекладної одиниці новий, свою ФО, для створення якої перекладач може використовувати вже існуючі в МП фразеологічні засоби. Близьким до цього є пристосування до контексту вже існуючої ФО шляхом зміни структури, додавання нових компонентів, надання за допомогою фонетичних засобів форми прислів’я та ін. [2].

У ході наукового пошуку виявлено контекстуальний спосіб перекладу ФО [2] та зафіксовано, що в застосуванні вищезазначеного способу реалізації до фразеології О.Кунін використовує термін «обертональний переклад» [7], а В.Комісаров – «контекстуальна заміна» [6]. Сутність обертонального перекладу при передачі ФО полягає в тому, що використовується своєрідний оказіональний еквівалент для перекладу ФО тільки в даному контексті. Слід враховувати, що оказіональність цього еквіваленту визначається особливостями контексту і що в іншому контексті аналогічний переклад може бути і не «обертональним», а повним або частковим еквівалентом.

Отже, під час аналізу наукових джерел нами були розглянуті засоби перекладу фразеологічних одиниць запропоновані вітчизняними і зарубіжними вченими. Встановлено, що в перекладі ФО необхідно зберегти їх смисловий, емоційно-експресивний і функціонально-стилістичний зміст. В працях дослідників провідними є такі шляхи реалізації ФО: фразеологічний еквівалент, фразеологічний аналог, калькування, описовий переклад.

Література:

1. Английский язык. Курс перевода. Книга для студентов / [Дмитриева Л.Ф., Кунцевич С.Е., Мартинкевич Е.А., Смирнова Н.Ф.]. – Москва-Ростов-на-Дону. 2005. – 304 с.

2. Влахов С.И. Непереводимое в переводе / С.И.Влахов, С.П.Флорин. – М.: Международные отношения, 1980. – 340 с.

3. Искоз А.М. Лексикология немецкого языка: для студентов педагогических институтов и факультетов иностранных языков / А.М.Искоз, А.Ф.Ленкова. –Л.: Учпедгиз, 1960. – 271с.

4. Кияк Т.Р. Теорія та практика перекладу (німецька мова) / Т.Р.Кияк, А.М.Науменко, О.Д.Огуй. –Вінниця: Нова Книга, 2006. – 592 с.

5. Комиссаров В.Н. Теория перевода: лингвистические аспекты: учебник / В.Н.Комисаров. – М.: Высшая школа, 1990. – 253 с.

6. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник / І.В.Корунець. – Вінниця. «Нова Книга», 2001 – 448 с.

7. Кунин А.В. О переводе английских фразеологизмов [Электронный ресурс] / А.В.Кунин. – Электрон. текстовые данные. – Режим доступа: http://zhurnal.lib.ru/w/wagapow_a_s/transl/bookkunin.shtml.

8. Фразеологія: знакові величини. Навчальний посібник для студентів факультетів іноземних мов / [Баран Я.А., Зимомря М.І., Білоус О.М., Зимомря І.М.]. – Вінниця: Нова Книга, 2008. – 256 с.