Денисовець І.В.

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка

ЕМОЦІЙНО-ОЦІННІ СУФІКСИ ІМЕННИКІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПОЗИТИВНОЇ СУБ’ЄКТИВНОЇ ОЦІНКИ У ДИТЯЧИХ ХУДОЖНІХ ТВОРАХ ВСЕВОЛОДА НЕСТАЙКА

У сучасній українській дитячій прозі реалізуються різні стилістичні колорити (урочистості, піднесеності, інтимності, ласкавості, ніжності, пестливості), які створюються за допомогою різноманітних емоційно-оцінних суфіксів іменників. Всеволод Нестайко використовує емоційно забарвлені іменники передусім для повної та виразної характеристики зовнішності або внутрішніх якостей, переживань, емоцій  персонажів.

         Одним із традиційних засобів вираження емотивної оцінності у художніх творах дитячого письменника є демінутивні утворення, тобто зменшено-оцінні форми, що широко використовуються як засоби досягнення експресивно-емоційного забарвлення слова, висловлювання або речення. Оцінний ореол утворюється демінутивами, функція яких полягає в денотації поглядів мовця про цінність предмета чи явища, про їхню значущість поміж інших предметів та явищ того ж класу. Конституенти категорії демінутивності можуть передавати як інтелектуальну, так і емоційну оцінку. При цьому емоційна оцінка виражається засобами мовних знаків, що сприяють емоційно-оцінному сприйняттю позначуваних фактів; інтелектуальна оцінка номінує певні сторони раціональної значущості денотата / суб’єкта. Демінутиви спочатку виражали значення об’єктивної зменшеності предметів, істот та явищ, а з часом стали передавати ще й значення суб’єктивної оцінки [3, с. 25].

         Демінутивні (лат. deminutivum – зменшувальне слово) суфікси надають новоутвореному слову різних експресивних значень. Ці значення пов’язані з категорією суб’єктивної оцінки предмета і його ознак. Зменшувальні утворення – це похідні іменники, що виражають значення зменшеності, яке здебільшого супроводжується ще й значенням суб’єктивної позитивної (пестливої) оцінки.

            Слова відносяться до зменшено-оцінних, якщо вони дають уявлення про розмір об’єкта або ступінь вияву однієї з ознак, і разом з тим це уявлення про розмір емоційно забарвлене. У дитячих художніх творах Всеволода Нестайка до групи зменшувально-пестливих, тобто до таких, що надають словам позитивного емоційного забарвлення належать такі суфікси: -к-(а, о) надає словам відтінків пестливості, ніжності (дітки, татко). Іменники чоловічого роду, в яких виступає цей словотворчий формант, майже завжди мають відтінок прихильності. Демінутиви з суфіксом -к-(а) утворюються переважно від іменників жіночого роду: Ми повземо, помалу, обережно, об’їжджаючи кожну ямку, кожен камінчик [1, с. 47]. Лексеми із суфіксом -ик вживаються з відтінком пестливості, ніжності, симпатії. У процесі утворення оцінних назв осіб чи предметів суфікс -ик функціонує більш активно, ніж синонімічний йому -ок: Вийшла з темного кутка за шафою і спинилася біля столу – у чорному оксамитовому плащі з високим коміром, у крислатому капелюшку з вуаллю [2, с. 4]; Тільки підвівся й, відчуваючи у грудях холодок, рушив слідом за нею [2, с. 5]; Так запевняв Стасик, старший за неї на два роки, який жив на першому поверсі [2, с. 6]. Утворення з суфіксом -чик мають таку саму семантику, як і деривати попередніх словотвірних типів: пестливість (братчик, пустунчик). Наприклад: Молодчик! – похвалив мене Ява [1, с. 20]; «Денатурчик» – так пестливо називали Книші страшний синій спирт-денатурат [1, с. 89]; На крайньому диванчику було вільне місце і лежала кинута кимось прим’ята газета [1, с. 31]. Суфікси -очк-а, -ечк-а надають іменникам ніжних, позитивних відтінків. Ці форманти створюють загальний емоційний колорит пестливості, слова з ними часто зустрічаються у фольклорі, але особливе місце вони посідають і у художньому дискурсі Всеволода Нестайка. Наприклад: Невеликий, фарбований, якому такий самий фарбований дядечко у трусах безсовісно роздирав двома руками пащеку [2,с. 9]; Ну ти ж, рибочко, знаєш,він у важливому відрядженні [2, с. 26]. Найвищий ступінь емоційного наснаження мають суфікси -оньк-а, -еньк-а, -иноньк-а (дівчинонька, подруженька, вдівонька), -ус-я, -ун-я (бабуся, мамуня), -усеньк-а, -унечк-а, -уньчик, -усечк-а (матусенька, бабусечка, татуньчик, бабунечка). Слід зауважити, що сфера їх уживання у дитячих художніх творах Всеволода Нестайка вужча порівняно з рештою аналізованих суфіксів. Ці суфікси використовуються як засіб стилізації, надаючи іменникам відтінків інтимної прихильності, особливої ніжності, любові. Суфікси -оньк-а, -еньк-а, -иноньк-а в лексемах типу дівчинонька, дружинонька, та суфікси -еньк-о, -оньк-о у словах, похідних від іменників чоловічого роду (батенько, зятенько, музиченько) і середнього роду (дитятонько), надають іменникам дуже яскравого відтінку пестливості, ніжності. Наприклад: Те ж саме він говорить своїй сусідці з четвертої квартири Анастасії Пилипівні, яка дуже схожа на тітоньку Гортензію, що живе у Добряндії [2, с. 15]; Тату! Татоньку! Рідний! Допоможи мені [2, с. 55]. Особливу групу становлять суфікси іменників на позначення осіб молодих за віком, з семантикою пестливості, прихильності. До цієї групи входять суфікси -ен-я, -атк-о, -ятк-о, -енятк-о в лексемах типу малятко, немовлятко, внучатко, внученя, дитятко. Наприклад: Пропаде ж козенятко дурненьке [2, с. 7].

         Передаючи почуття, переживання, відчуття, емоції людини, особливості її світосприймання, зменшено-емоційні іменники у творах дитячого письменника сприяють створенню ліричного, емоційного тону мовлення, додаючи до основного значення зменшеності відтінки ніжності, симпатії. Уміле їх використання робить мову багатою, різнобарвною, емоційно насиченою. Оцінні лексеми служать засобом вираження авторського ставлення до зображуваного.

         Література:

         1. Нестайко В.З. Тореадори з Васюківки [Текст] / В.З. Нестайко. – К. : Веселка, 1990. – 495 с.

2. Нестайко В.З. Чарівний талісман : Повісті [Текст] / В.З Нестайко. – К. : Країна мрій, 2010. – 288 с.

3. Сагач Г.М. Емоційні суфікси іменників на позначення позитивної суб’єктивної оцінки / Г.М. Сагач // Укр. мова та л-ра в шк. — 1975. — № 12. — С.2430.