Психологія і соціологія/9.Психологія розвитку

Денисов І.Г., Нєстєрова Ю.О.

Мелітопольський державний педагогічний університет

Імені Богдана Хмельницького

РОЗВИТОК КРЕАТИВНОСТІ ЯК ФАКТОР СОЦІАЛІЗАЦІЇ ПІДЛІТКІВ З ОЗНАКАМИ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ

Серйозний дефіцит позитивного впливу на молоде покоління призводить до того, що у молоді і підлітків домінуючими почуттями стали тривога, агресія, соціальна пасивність, страх. Тривожним є той факт, що у науковий обіг введено навіть поняття “діти ризику”, що, звичайно, не прикрашає ситуації.

Також погіршення соціальної ситуації призвело до збільшення кількості дітей, що живуть у важких соціальних умовах. Серйозної уваги потребують діти-сироти, діти, які залишилися без піклування батьків, діти-інвалиди, діти з психофізичними вадами, хворі і діти з девіантною поведінкою [5].

Тому, насамперед, потрібне глибоке вивчення деструкції соціального середовища і феномену дезорганізації, дезадаптації особистості молодої людини.

Важливого значення набувають питання соціальної, економічної, світоглядної адаптації особистості у сучасному мінливому суспільному середовищі, ті психологічні та педагогічні чинники, що стимулюють чи гальмують цей процес [4].

Треба змалку дитині прививати, що вона особистість, суб’єкт життя, що здійснює свою власну життєдіяльність, має можливість творити своє життя. Що людина не просто проживає своє життя, вона його продукує, створює, свідомо будує.

Задача батьків, психологів та соціальних педагогів відкрити перед дитиною обрій активного життя, запобігти зосередженню на своїх проблемах, вивести на шляхи творчої активності у самоздійсненні.

Таким чином, доцільно розглянути вплив психологічних особливостей креативності на прояви девіантної поведінки підлітків.

Взаємозв’язок креативності й агресивності вивчався шляхом установлення кореляційного зв’язку між цими явищами, використовуючи кореляційний аналіз Пірсона для підтвердження або спростування гіпотези: психологічні особливості креативності впливають на зниження агресивності.

Для дослідження креативності нами були використані наступні методики: тест креативності Торранса. Скорочений варіант образотворчої (фігурної) батареї тесту креативності Торранса являє собою завдання “Закінчи малюнок” [1; 3].

Завдання “Закінчи малюнок” являє собою другий субтест фігурної батареї тестів творчого мислення Торранса.

Під час тестування досліджуваним був розданий стимульний матеріал у вигляді незакінчених малюнків і олівці. На виконання тесту приділялося 10 хвилин. Для досягнення надійних і об'єктивних результатів тестування проводилося у вигляді захоплюючої гри і створена мотивація до виконання завдання. Для цього використовувався наступний текст, що допускає різні модифікації в залежності від конкретних умов.

“Діти! Мені здається, що ви отримаєте велике задоволення від пропонованої вам роботи. Ця робота допоможе нам довідатися, наскільки добре ви вмієте видумувати нове і вирішувати різні проблеми. Вам знадобиться вся ваша уява й уміння думати. Я сподіваюся, що ви дасте простір своїй уяві і вам це сподобається”.

Потім досліджуваним була дана наступна інструкція до виконання завдання:

“Вам треба буде виконати захоплюючі завдання. Усі вони зажадають від вас уяви, щоб вигадати нові ідеї і скомбінувати їх різним образом. При виконанні кожного завдання намагайтеся придумати щось нове і незвичайне, чого ніхто більше з вашої групи не зможе придумати. Постарайтеся потім доповнити і добудувати вашу ідею так, щоб вийшла найцікавіша розповідь- картинка.

Час виконання обмежено, тому намагайтеся його добре використовувати. Працюйте швидко, але не кваптися”.

Завдання тесту формувалося таким способом:

“На цих двох сторінках намальовані незакінчені фігури. Якщо ви додасте до них додаткові лінії, у вас вийдуть цікаві предмети або сюжетні картинки. На виконання цього завдання приділяється десять хвилин.

Постарайтеся вигадати таку картинку або історію, що ніхто інший не зможе придумати. Зробіть її повною і цікавою, додавайте до неї нові ідеї. Придумайте цікаву назву для кожної картинки і напишіть її внизу під картинкою”.

Для дослідження прояву агресії в поведінці був використаний “Хенд-тест” (тест руки Вангера) [1; 3].

Стимульний матеріал являє собою дев'ять карток із стандартним зображенням кистей рук і однієї порожньої картки. В основу тесту покладене уявлення про те, що між тенденціями в поведінці індивіда і його психомоторикою існує тісний зв'язок.

Дослідження проводилося індивідуально. Десять карток пред'являлися досліджуваному в певній послідовності, у конкретній фіксованій позиції, з наступною інструкцією:

“Що, на Вашу думку, робить ця рука?”

Якщо випробуваному важко відповісти йому пропонується наступне питання:

“Що, як Ви думаєте, робить людина, якій належить ця рука? Назвіть усі варіанти, що Ви можете уявити”.

Більша кількість відповідей дозволяє одержати більш надійні результати тестування, тому що в даному випадку особистість людини виявляється більш повно.

Десята карта (порожня) пред'являлася з інструкцією: “Спочатку уявіть собі яку-небудь руку, а потім опишіть ті дії, що вона може виконувати”.

Отримані результати дослідження психологічної особливості креативності – оригінальності і результати за категорією агресії представлені далі.

В емпірічному дослідженні брали участь 30 чоловік: 18 дівчат і 12 хлопчців віком від 13 до 15 років, учні 9-х класів загальноосвітньої школи.

Розташування досліджуваних за критерієм оригінальності (Тест креативності Торранса). Вищий (60-70) – 4; середній (55-45) – 14; низький (40-20) – 12.

Розподіл досліджуваних згідно з індексом агресії (Хенд-тест). Схильність до агресії відносно близько знайомих людей та контроль агресії у спілкуванні з чужинцями – 5. Реальна ймовірність прояву агресії – 7. Дуже агресивна поведінка. Чим вище бал, тим більш неймовірність відкритої агресивної поведінки – 5. Проява агресії в особливо значних ситуаціях – 13.

Проаналізувавши взаємозвязок між особливостями креативності та агресивності кожного досліджуваного ми отримали наступні результати.

Кореляційний зв’язок встановлений за допомогою коефіцієнту кореляції Персона (r_ху) для двох змінних. В даному випадку він має такий показник r_ху = - 0,45. Це може означати, що психологічні особливості креативності впливають на зниження агресивності, що підтверджує гіпотезу нашого дослідження.

За результатами дослідження можна зробити наступні висновки.

Відповідно до психологічних і соціологічних теорій, на формування агресивності і прояв креативності впливають соціальні фактори. Так благополуччя або “креативогенні” фактори, що оточують підлітка, впливають на формування в нього творчої активності, оригінальності мислення. До їхнього числа відноситься, насамперед доросле оточення, що виступає як зразок і еталон для наслідування.

Несприятливі фактори, такі як життєвий контроль у сім'ї або повна безконтрольністі, неблагополучні або неповні сім'ї, заглушають, “забивають” творчу активність підлітка, і як наслідок відхилення в поведінці.

Важливим фактором у формуванні особистісної креативності, творчої продуктивності особистості, є раннє залучення дитини до радості самостійної праці, залучення до творчості через відвідування гуртків, до радості пізнання світу через власний досвід.

Не існує якої-небудь спеціальної “креативогенної” ситуації, що була б загальної для всіх, не існує специфічних рис індивідуальності, що сформувалися в ході розвитку особистості загальних для всіх “креативогенних” [2].

Очевидна загальна необхідність шукати в сполученні тих внутрішніх і зовнішніх умов, що допомагають зберігати людині індивідуальність не тільки в особистих проявах, але й в особливостях розумової діяльності.

Дуже важливо, перебороти стереотип, відповідно до якого творчість – це доля вченого, композитора, художника, професіонала вищої категорії.

Ми вважаємо, що креативність не має обмежень для своїх проявів, вона присуща будь-якій людині, незалежно від її характеру, поведінки, умов проживання та ін. Людина може виявляти свою творчу сутність і через проблематизацію різних ситуацій у її житті.

Креативність виступає могутнім фактором розвитку особистості, що визначає її готовність змінюватися, відмовлятися від стереотипів.

Але, мабуть, саме головне, що спонукує нас бути креативним – це мінливість сучасного світу.

У наслідку всього цього стає очевидної необхідність пошуку засобів, що дозволяють розвивати креативність - здібність, якою, нехай і в різному ступені володіє кожна людина.

Результати нашого дослідження можуть бути використані в роботі практичних психологів, соціальних працівників та педагогів в роботі з підлітками з профілактики та корекції девіантної поведінки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аладьин А. А., Психодиагностика и психокоррекция в воспитательном процессе / [А.А. Аладьин, Л.А. Пергаменщик, И.А. Фурманов и др.]. – Мн. : НИИ Образования РБ, 1992. – 140 с.

2. Анн Л. Психологический тренинг с подростками / Анн Л. – СПб. : Питер, 2005. – 217 с.

3. Бурлачук Л. Ф., Морозов С. М. Словарь-справочник по психодиагностике / Л. Ф. Бурлачук, С. М. Морозов. – СПб., 1999. – 180 с.

4. Денисов І. Г. Дослідження психологічних особливостей підлітка з асоціальною поведінкою / І. Г. Денисов // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. Проблеми психології творчості. - Т. 12, Вип. 12. – Житомир, 2010. - С. 113-120.

5. Клейберг Ю. А. Психология девиантного поведения: Учебное пособие для вузов / Ю. А. Клейберг. – М. : ТЦ Сфера, при участии Юрайт-М, 2001. – 160 с.

Информация об авторах

Денисов Игорь Геннадиевич – практический психолог, старший преподаватель кафедры практической психологи Мелитопольского государственного педагогического университета имени Богдана Хмельницького, научный кореспондент Лаборатории психологи личности им. П.Р.Чаматы Института психологии им. Г.С.Костюка НАПН Украины

Несторова Юлия Александровна – практический психолог

Домашний адрес:

Украина

г. Мелитополь

ул. Б. Хмельницкого 30 кв. 8

72319

Денисову Игорю Геннадиевичу