Магістр Мартиненко О.О., К.п.н.,проф..Пріснякова Л.М.

Дніпропетровський гуманітарний університет, Україна

Особливості самооцінки у військових строкової служби

Ключові слова: самооцінка, перфекціонізм, рівень домагань, військовозобов′язані.

Актуальність роботи : Пов'язана із знаходженням особи в незвичних для неї умови життя, а саме: – в ізольовані умови; - в умови з чітким регламентом відпочинку і напруження; - в умови с постійним контингентом на протязі певного часу; - в умови де нема особистого простору; - в умови з незвичним харчуванням і т.ін. Дослідження психологічної адаптації у військових строкової служби є актуальними для прогнозу їх поведінки в даному середовищі, а також для розроблення адекватних виховних впливів , до прогнозу ствердження в чоловічому колективі. Але питання впливу розвитку самооцінки в ізольованих умовах розглядається значно рідше, а саме розвиток самооцінки грає велику роль в становленні особистості як військовослужбовця, так і формування його когнітивної, емоційної та поведінкової сфер. Самооцінка пов'язана з однією з центральних потреб людини - з потребою в самоствердженні, затвердити себе як члена військового колективу у своїх очах і в очах оточення.

Об'єкт дослідження – самооцінка як складова «Я- концепції» особистості.

Предмет дослідження – психологічні чинники, які впливають на самооцінку у солдатів строкової служби.

Мета дослідження – виявити прояви самооцінки, виявити вплив навколишнього середовища на самооцінку солдат строкової служби (ВВ).

Завдання дослідження :

а) простежити динаміку змінення самооцінки у солдатів строкової служби;

б) виявити вплив навколишнього середовища на самооцінку;

в) проаналізувати вплив формування вікових особливостей самооцінки;

г) визначити особливості особистісних змін молоді в умовах строкової служби.

Методи дослідження : Для реалізації поставлених завдань і здійснення дослідження був використаний комплекс методів дослідження, зокрема емпіричні та математико-статистичні. Для психодіагностики нами були використана наступна методика - Методика Дембо-Рубінштейна;

Наукова значущість полягає у визначенні кількісних показників особливостей самооцінки у військових строкової служби(ВВ) та використання їх для підвищення ефективності військової підготовки.

Самооцінка грає велику роль в становленні особи людини, що має на увазі оцінку себе, своєї діяльності, свого положення в групі і відношення до інших членів групи. Самооцінка пов'язана з однією з центральних потреб людини - з потребою в самоствердженні, з прагненням людини знайти своє місце в житті, затвердити себе як члена суспільства у своїх очах і в очах оточення. У. Джемс виділив дві форми самооцінки : самовдоволення і невдоволення собою. Він розумів під самооцінкою складну освіту, що є похідним елементом розвитку самосвідомості яке формується в онтогенезі(виникає на певному етапі. А з іншого боку самооцінка - це гордість, самовпевненість, позитивна або негативна установка на себе. Г.К. Валицкас запропонував робоче визначення цього конструкта : самооцінка - це продукт відображення інформації суб'єктом про себе в співвідношенні з певними цінностями і еталонами, існуючий в єдності усвідомлюваного і неусвідомлюваного, афективного і когнітивного, загального і приватного, реального і демонстрованого компонентів. Дослідження проводилось на базі військової частини ВВ міста Дніпропетровська. В дослідженні взяло участь 120осіб строкової служби. Для отримання кількісних показників і подальшого аналізу розглянемо результати діагностики по методиці Дембо-Рубінштейна за наступною схемою: - визначення середніх значень; - аналіз середніх значень; - виявлення тенденцій у зміні самооцінки в юнацькому віці.

Результати аналізу по кожному з позначених напрямів дозволили виявити такі особливості: Переважна більшість учасників дослідження належить мають стійку самооцінку - 50 осіб, нестійку самооцінку 70 осіб. Подальший аналіз дозволив поділити учасників дослідження на чотири группи: I - Стійка (СО + РД); II – Стійка СО + Нестійкий РД; III - Нестійка СО + Стійкий; IV - Нестійка (СО + РД). Результати аналізу приведені на рис.1.

(А) (Б)

(В) (Г)

Рис.1 Приклад усереднених значень в групі I(рис.А) (СО + РД); та усереднених значень в групі II (рис.Б) (Стійка СО + Нестійкий РД); усередненні значення в групі ІІІ (рис. В) (Нестійка СО + Стійкий РД); та в IV групі (рис. Г) (Нестійка СО + РД).

Висновок:

В якості техніки діагностики самооцінки використовувалася модифікована методика Дембо-Рубінштейн (Бородіна 1986р). Проаналізувавши групи з синхронно стійкими і нестійкими конструктами по методиці Дембо – Рубінштейн ми можемо стверджувати, що домінують особи з нестійкою самооцінкою 70 чоловік, зі стійкою самооцінкою – 50 осіб. З нестійким рівнем домагань 69 чоловік, а зі стійким – 51 особа.

Література:

1.Бороздина Л.В. Исследованиеуровняпритязаний. М., 1985 – 2000.

2.Бороздина Л.В., Молчанова О.Н. Самооценка в разныхвозрастныхгруппах: от подростков до престарелых. М., 2001.

3.Вилацкас Г.В. Самооценка у несовершеннолетнихправонарушителей: ееформирование и роль в поведении. Канд.дисс. М., 1987.

4.Гульянова Н.А. О связисамопринятия и осознания Я – образа в ситуациинеуспеха // Вестник МГУ. Серия 14. Психология. 2001. №3.

5.Сидоров К.Р. Самооценка, уровеньпритязаний и эффективностьучебнойдеятельностистаршеклассников / К.Р. Сидоров // Вопросыпсихологии . – 2007 . - №3 . - с. 149 -157.

6.Сидоров К.Р. Самооценка в психологии / К.Р. Сидоров // Мир психологии . - 2006 . - № 2 . – с.224-232.

7.Загвязинский В.И. Методология и методыпсихолого – педагогическогоисследования: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений/ В.И. Загвязинский, Р. Атанков – 3 – е изд., испр. – М.: Издательский цент «Академия», 2006- 2008 с.