Фізична культура та спорт/1. Фізична культура та спорт: проблеми, дослідження, пропозиції

Бугаєнко О.В., старший викладач Соломенна З.В.

Донецький національний університет економіки і торгівли імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Фізична активність студентів-інвалідів у ВНЗ як одне із напрямів соціальної адаптації

Інвалідність – це стан, при якому людина, внаслідок свого фізичного або психічного стану втрачає здатність виконувати звичайні функції.
Інвалідність може бути фізична, психічна та розумова. Одні люди вже народжуються з деякими порушеннями, інші стають інвалідами в результаті нещасного випадку або хвороби [3].

В даний час найбільшого поширення набули три напрямки спорту інвалідів: параолімпійський, сурдоолімпійский і спеціальний олімпійський. Фактично не залишилося жодного виду спорту з відомих і популярних, в яких не брали б участь студенти-інваліди.

У багатьох університетах неможливо побачити студентів із зовнішніми недоліками, навчаються лише студенти з прихованою інвалідністю. Спорт і фізичне виховання допомагають багатьом, досягти деяких результатів, поступити і успішно вчитися у ВНЗ.

Фізичне виховання і спорт пропонує інвалідам будь-якої категорії можливість настільки розвинути в собі певні функції свого тіла, що помилки і неможливість інших функцій майже не помічаються. Спорт, і можливості, які залишилися в розпорядженні інваліда, для тілесних рухів є найважливішими чинниками у виробленні в інвалідах самостійності в ім'я інтеграції в суспільне життя і для повернення радості до життя і власної гідності [4].

За видовою ознакою засоби фізичного виховання інвалідів систематизуються таким чином:

ü гімнастичні вправи (допомагає відновити провідність нервових імпульсів до кінцівок, відновлення рухової активності верхніх і нижніх кінцівок);

ü плавання (кардіо-респіраторної системи, загартовування, нормалізації біоелектричної активності м'язів, ферментативної активності крові);

ü спортивні та рухливі ігри (розвиток і зміцнення кістково-зв'язкового апарату, м'язової системи, на формування правильної постави);

ü туризм і екскурсії (медико-соціальної та психологічної реабілітації інвалідів);

ü елементи важкої атлетики та атлетичної гімнастики (тренуванні серцево-судинної системи);

ü елементи легкої атлетики (фізичні якості);

ü елементи лижного спорту (зміцнюють м'язову систему, серцево-судинну систему, підвищують імунітет, зміцнюють суглоби));

ü елементи веслувального спорту (сприяють поліпшенню обмінних процесів в організмі);

ü елементи велоспорту (допомагають у профілактиці багатьох хвороб);

ü вправи та ігри на інвалідних візках [5].

Фізичні заняття у ВУЗі допомагають студентам-інвалідам [2]:

1. нормалізувати психоемоційний стан;

2. відновити побутові навички;

3. нормалізувати (відновити) рухові функції, навички;

4. навчитися новій професії та повернутися в суспільство;

5. працевлаштуватися по знову придбаної спеціальності.

До засобів фізичної культури відносяться не тільки фізичні вправи, а й оздоровчі сили природи (сонце, повітря і вода), гігієнічні фактори (режим праці, сну, харчування, санітарно-гігієнічні умови). Використання оздоровчих сил природи сприяє зміцненню та активізації захисних сил організму, стимулює обмін речовин і діяльність фізіологічних систем і окремих органів. Щоб підвищити рівень фізичної та розумової працездатності, необхідно бути на свіжому повітрі, відмовитися від шкідливих звичок, проявляти рухову активність, займатися загартовуванням.

Систематичні заняття фізичними вправами в умовах напруженої навчальної діяльності знімають нервово-психічні напруги, а систематична м'язова діяльність підвищує психічну, розумову і емоційну стійкість організму при напруженій навчальній роботі [5].

Фізична культура і спорт є важливим чинником для реабілітації та соціально-побутової адаптації людини з обмеженими можливостями. У цих умовах з'являється почуття тривоги, втрачається впевненість у собі і навіть почуття власної гідності [1].

Саме тому ВУЗ являється тією ланкою, що допомагає адаптуватися студентам-інвалідам у суспільному житті.

Література:

1. Вернер Д. Реабилитация инвалидов. М., 1995.

2. Дубровский В.И. Реабилитация инвалидов-спортсменов. – В кн.: Спортивная медицина: Учеб. для студ. высш. учеб. заве дений. – 2-е изд., доп. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2002, с. 411-417.

3. http://www.un.org/ru/youthink/disabilities.shtml

4. Ernst van Aaken. The disabled need sport / Инвалидам нужен спорт // Bulletin 11th Olympic Congress — Baden Baden, 1981, pp. 45-48.

5. Основы физической культуры в вузе: эл. учебник – http://cnit.ssau.ru/kadis/ocnov_set/index.htm