СимашкоД.О.

Научный руководитель: МакеевД.А.

Донецкий национальный университет экономики и торговли

имени Михаила Туган-Барановского

Причини виникнення та основи профілактики неврозів у спортсменів

Систематичні тренування й інтенсивні заняття спортом сприяють значному напруженню функціонального стану організму, мобілізації енергетичних й адаптаційних ресурсів, що може призвести до хронічної втоми, виявлення та розвитку неврозів. У зв’язку із цим в охороні психічного здоров’я спортсменів важлива роль належить психогігієні у процесі тренувальних занять. Результати досліджень засвідчують періоди функціональної втоми, покращення рівня психічного й фізичного здоров’я спортсменів, що потребує відповідних профілактичних та реабілітаційних заходів. Особливо такі заходи потрібні в період підготовки спортсменів до нового сезону, коли інтенсивні тренувальні заняття істотно впливають на психічне здоров’я.

Невроз – перехідні психогенні стани, функціональні психічні захворювання, які характеризуються астенічними нав’язливими й істеричними розладами з тенденцією до затяжного перебігу, а також тимчасовим пониженням фізичної та розумової працездатності. Патогенез стану перетренованості, як відомо, аналогічний патогенезу неврозів і полягає в порушенні кіркової нейродинаміки внаслідок перенапруження основних нервових процесів.

Унаслідок значної перевтоми в зовсім здорових спортсменів деколи розвивалися неврозоподібні стани. Це не захворювання, а, скоріше, передхворобливий стан, який проходив після відпочинку. Проте часто повторювані перевтоми, розумове або фізичне перенапруження, поза сумнівом, може спричинити й часто спричиняє справжній невроз.

Великий вплив на центральну нервову систему мають

змагання. Удалий виступ спортсмена, природно, проявлявся позитивними емоціями, що спричиняло переважання збуджувального процесу в корі головного мозку, що зазвичай проявлялося на периферії в підвищенні тонусу скелетних м’язів. Невдалі змагання і, відповідно, негативні емоції характеризувалися переважанням у корі головного мозку гальмівного процесу та зниженням тонусу скелетних м’язів.

За нашими даними, здебільшого невротичний стан появлявся не відразу, а після тривалого, хронічного травмування нервової системи. Фактори, які зумовлюють розвиток нервово-психічного напруження, за нашими спостереженнями, були такі:

– неправильний тренерський підхід, який не враховує індивідуально-психологічні властивості

спортсмена;

– невідповідність наявних у спортсмена навичок і умінь вимогам тренера;

– наявність у спортсмена несприятливих індивідуально-психологічних особливостей.

Слід відзначити, що під час безпосередньої підготовки до змагань розминка значно знижує психологічне напруження. Тому спортсмен, якому потрібно позбавитися зайвого хвилювання, має розігріватися довше. Позитивно впливає на психологічний тонус і масаж. Його також можна й потрібно включати в розминку.

В ігрових видах спорту під час загальної розминки спортсменам в окремих випадках можна дати можливість займатись індивідуально, ураховуючи їхні індивідуальні здібності. Спостереження показали, що перед змаганням не слід змінювати у гравця сформовані й закріплені в процесі тренувань навички, оскільки вони можуть бути найбільш доцільними для досягнення високих результатів. Якщо не дотримуватися цих вимог, то психіка спортсмена досить сильно збуджується, а це можезначно знижувати ефективність його виступів і стати причиною травм.

У процесі тренувальної діяльності напружена фізична та розумова праця потребує максимальної уваги, зосередження, якостей, пов’язаних із такими психічними процесами, як сприйняття, відчуття, сила волі, витривалість, увага, індивідуально-типологічними якостями спортсмена (темперамент, ха-

рактер, здібності), а також психічними процесами (досягнення спортивних результатів, задоволення, незадоволення, пригнічення). Важливо, щоб спортивний лікар вчасно виявив відхилення стану здоров’я спортсмена, незважаючи на те, що спортсмен ще показує високі спортивні результати, оскільки це запобігатиме виникненню нервово-психічних захворювань, які значно погіршують спортивне довголіття .

Зважаючи на ці особливості, тренер педагогічно-адекватними методами може активно впливати на психічний стан спортсмена. Заохочення спортсмена в процесі спортивного завдання сприяє розвиткові оптимального психічного стану, формування почуття впевненості, сприятливого психоемо-

ційного стану. У процесі тренувальної роботи сприятливий емоційний стан дає змогу вчасно попередити перевантаження, перетренування, а також забезпечує успішне виконання завдання на фоні зростання продуктивності тренування. Наявність високої працездатності, зі свого боку, забезпечує спортсменові формування позитивних емоцій. Тренерові важливо знати, що правильно організований тренувальний процес протягом дня та тижня дає можливість ефективно попереджувати емоційно стресові реакції і, відповідно, нівелювати причини спортивних неврозів.

Обґрунтований режим дня − основний засіб регламентації спортивно-тренувальної діяльності спортсмена. Із фізіолого-гігієнічного погляду, раціональний режим праці та відпочинку є основною умовою продуктивності спортсмена

У процесі навчання та виховання тренер має сприяти розвитку в спортсменів уміння володіти своїми емоціями, навичок запобігання перетренованості та турботливих міжособистісних взаємин між спортсменами, уміння свідомо “придушувати” прояв негативних рис характеру.

Отже:

1. Дослідження показало, що найчастішою причиною неврозів у спортсменів є перетренування та перенапруження.

2. Правильно організований навчально-тренувальний процес дає змогу ефективно попереджувати емоційно-стресові реакції, а вчасна діагностика перетренованості спортсмена та раннє лікування невротичних відхилень допоможуть спортсменові зберегти спортивне довголіття.

3. Важливе значення для профілактики неврозів має особистість тренера, його педагогічна майстерність, уміння стримувати себе та з повагою ставитися до спортсменів і не допускати дій, які призводять до невротизації спортсменів.