Технічні науки /13. Охорона праці

Стус В. О., асистент Дзюба Т. А.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Сучасна система управління охороною праці на вітчизняних підприємствах

Актуальність теми. Вивчення й вирішення проблем, пов'язаних із забезпеченням здорових і безпечних умов, у яких відбувається праця людини − одне з найбільш важливих завдань у розробці нових технологій і систем виробництва. Дослідження й виявлення можливих причин виробничих нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, вибухів, пожеж, і розробка заходів і вимог, спрямованих на усунення цих причин дозволяють створити безпечні й сприятливі умови для праці людини. Комфортні й безпечні умови праці − один з основних факторів, який впливає на продуктивність і безпеку праці, здоров'я працівників.

Проблема охорони праці є досить актуальною в наш час, тому багато науковців присвятили свої праці даній темі, такі як: С. Богданов, К. Ляпіна, С. Матвієнков, В. Москальова, Г. Скудар, С. Сторчак, В. Плєтньов, А. Пшонка та ін.

В умовах ринкової економіки для успішного розвитку і функціонування підприємства необхідно проводити заходи з охорони праці, зниженню виникнення нещасних випадків на виробництві з втратою працездатності та зниженню збитків підприємства.

Створення належних умов праці на кожному робочому місці, безпека та охорона праці стали найактуальнішими проблемами в Україні, оскільки має місце високий рівень захворюваності та смертності серед осіб працездатного віку, підвищений рівень виробничого і побутового травматизму, в тому числі й з летальними наслідками. Відповідно працюючі громадяни, як основні суб’єкти суспільного добробуту, в сучасних умовах життєдіяльності вимагають належного соціального захисту і посиленої уваги на всіх рівнях управління. Створення повноцінних умов для відтворення, збереження і розвитку робочої сили, соціальна захищеність людей найманої праці через безпеку та охорону праці на робочому місці має реально стати загальнонаціональним пріоритетом Української держави [1].

Управління охороною праці на підприємстві − це сукупність дій службових осіб, що здійснюються на підставі постійного аналізу інформації про стан охорони праці на всіх робочих місцях для поліпшення та підтримання його на певному рівні відповідно до законодавчих та нормативних актів [2].

Нормативною основою системи управління охороною праці є: Конституція України, Закони України "Про охорону праці", "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Кодекс законів України про працю, законодавчі акти Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, постанови, розпорядження Кабінету Міністрів України, накази спеціально уповноваженого центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці.

В сучасних умовах існує три центри управління охороною праці: державне управління; управління з боку роботодавця; управління з боку працівників підприємства.

Держава створює законодавчу базу з питань охорони праці; комплекс інспекцій, що здійснюють нагляд за виконанням ухвалених нормативно-правових актів з охорони праці; інфраструктуру виробничо-технічного, інформаційного, наукового та фінансового забезпечення діяльності в галузі охорони праці.

Роботодавець економічно зацікавлений в тому, щоб люди, які працюють на його підприємстві, не травмувались та не хворіли, і тому забезпечує виконання нормативно-правових актів з охорони праці.

Працівники повинні відповідально ставитись до охорони праці, знати та виконувати вимоги, визначені нормативною документацією [3].

Система управління охороною праці, як підсистема загальної системи управління виробництвом, повинна передбачати такі функції:

- організацію і координацію робіт;

- облік, аналіз та оцінка ризиків;

- планування показників стану умов та безпеки праці;

- контроль планових показників та аудит всієї системи;

- коригування, запобігання та можливість адаптації до обставин, які змінюються;

- заохочення працівників за активну участь та ініціативу щодо здійснення заходів з підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці.

У спрощеному вигляді будь-яка система управління представляє собою сукупність суб'єкта управління та об'єкта управління, що знаходяться у певному середовищі та інформативно зв'язані між собою – від суб'єкта управління до об'єкта спрямовані функції управління, а від об'єкта управління до суб'єкта – зворотній зв'язок.

До основних функцій управління охороною праці належать:

- прогнозування і планування робіт, їх фінансування;

- організація та координація робіт;

- облік показників стану умов і безпеки праці;

- аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці;

- контроль за функціонуванням СУОП;

- стимулювання діяльності з охорони праці.

Основні завдання управління охороною праці: навчання працівників безпечним методам праці та пропаганда питань охорони праці; забезпечення безпечності технологічних процесів, виробничого устаткування, будівель і споруд; нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці; забезпечення працівників засобами індивідуального захисту; забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку; організація лікувально-профілактичного обслуговування; професійний добір працівників з окремих професій; удосконалення нормативної бази з питань охорони праці [3].

Розглядаючи охорону праці в умовах ринкової економіки особливу увагу необхідно звернути на економічні аспекти охорони праці. Здійснення заходів з поліпшення умов і охорони праці чинить стимулюючий вплив як на економічні, так і на соціальні результати виробництва.

Правильний підхід до організації охорони праці на підприємстві, грамотне використання різних нематеріальних способів стимулювання працівників дають останнім необхідне почуття надійності, стабільності й зацікавленості керівництва у своїх співробітниках.

Висновки і пропозиції. Питання з охорони праці є одним з найважливіших на сучасному етапі життя нашого суспільства, у період коли роботодавці ставлять для себе основним завданням як найшвидше й з мінімальним вкладенням засобів отримати найбільший прибуток, мало уваги приділяється, а часом і взагалі ігноруються вимоги безпеки праці.

Можна сформулювати такі пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності з охорони праці на підприємствах:

- перехід від окремих розрізнених заходів до системи планомірного цілеспрямованого управління цією діяльністю;

- необхідно створювати фонди охорони праці з метою виконання планових та інших завдань роботи з охорони праці на підприємствах;

- сплати штрафних санкцій з боку підприємств повинні здійснюватися з прибутку підприємств і не накладатися на собівартість продукції (послуг);

- сформувати фонд страхування від нещасних випадків і профзахворювань передбачає диференційовані тарифи залежно від рівня ризику даного виробництва;

- доцільно здійснювати систематичне інженерне забезпечення системи управління охороною праці;

- для інструктажу й навчання працівників з охорони праці варто застосовувати сучасні методи активного навчання.

Література:

1. Пітельгузов М.А., Черних А.В. Особливості організації охорони праці на підприємстві в ринкових умовах: [електронний ресурс] / М.А. Пітельгузов, А.В. Черних. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VSUNU/2010_3_2/Pitelguzov.pdf.

2. Москальова В.М. Охорони праці. Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення / В. М. Москальова. − Рівне: НУГВП, 2009. − 672 с.

3. Гогіташвілі Г.Г. Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами: навч. посіб. / Г.Г. Гогіташвілі, Є.Т. Карчевські, В.М. Лапін. — К.: Знання, 2008. — 367 с.

4. Кравченко М.В.. Шляхи вдосконалення державного регулювання безпеки й охорони праці в системі соціального захисту: [електронний ресурс] / М.В. Кравченко. – Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2009-1/doc/2/03.pdf.