Миколюк І.О

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Небезпека сучасного урбанізованого світу

З розвитком людства виникло таке явище, як розселення. Воно полягає у розподілі населення на території різної величини (міст, селищ, сіл). У наш час для людей, які проживають у сільській місцевості існує ряд проблем, щодо якісного життя. Проблеми виявляються у наступному: відсутність доріг, газу, належного медичного обслуговування, мала народжуваність тощо. Суспільство не може проживати за таких умов, адже кожен з нас прагне жити комфортно. Якісніші умови ми можемо отримати у місті, і тому ми спостерігаємо такий процес, як урбанізація.

Сучасній людській цивілізації характерні стрімкі та всеохоплюючі темпи урбанізації. Вони обумовлені двома вирішальними факторами — “демографічним вибухом” , що відбувся у другій половині XX ст. та науково-технічною революцією у сучасному світовому господарстві.

Урбанізація (від лат. urbanos — міський) означає стрімкий процес зростання міст та збільшення чисельності міського населення, зростання їх ролі в соціальному, політико-економічному та культурному житті більшості держав та суспільства в цілому[1]. Способи виникнення та зародження міст в історії були різними. Великі міста і містечка виникали як окремі поселення робітників та ремісників, що полегшувало їх професійну та виробничу діяльність, як центри торгівлі та як воєнні фортеці.

Процес світової урбанізації зароджувався в Європі, де вперше почали формуватися міста. За рахунок концентрації засобів виробництва, великої промисловості та збільшення чисельності населення. Становлення процесу урбанізації розпочалося на зламі XVIII— XIX ст. у Західній Європі. Так, тамтешні міста зосереджували найважливіші засоби виробництва й посідали головні позиції у світовому господарстві. Локальний та стрімкий розвиток європейських міст породив певну послідовність світового процесу зростання міст: Західна Європа — Північна Америка — Австралія та Океанія — Східна Європа — Латинська Америка — Азія — Африка.

На сьогодні, в більшості країн світу, особливо економічно розвинених, частка міських жителів становить близько 85-90% від загальної чисельності населяння країн. За якими прогнозами ООН на початку XXI ст. у містах буде проживати не менше 55% усього населення Землі. В цьому аспекті, слід згадати, що у 1970 р. частка міських мешканців становила лише 38,6%. З'являються і зростають багатомільйонні міста, мегаполіси - Нью-Йорк, Лондон, Токіо та ін., Із зростанням міст збільшуються і проблеми, які вони породжують. Тільки лише за останніх 40 років частка міського населення в Україні зросла у 2,2 рази і становила на початок 2010 року близько 72% загальної чисельності населення нашої держави[2]. За кількістю великих міст Україна тепер займає одне з провідних місць у світі.

Урбанізацію неможливо досліджувати без зв'язку з розвитком безпосередньо виробництва. Так, розвиток важкої індустрії, енергетики, хімічної промисловості є неодмінним атрибутом великого міста. Разом з нарощуванням промислового потенціалу, створенням нових галузей виробництва у великих містах зростає чисельність населення.

Незважаючи на численні переваги життя у місті, міське середовище для людей є більш штучним та відірваним від природних умов, тих, в яких тисячоліттями проходило їхнє життя. Міське середовище, як відомо, шкідливо впливає на здоров'я людини та емоційний стан організму в цілому. Основними причинами цьому є забруднення атмосферного повітря, води, поверхневих грунтів, недостатністю зелених насаджень, а також збільшення стресових факторів, що зумовлені стрімким ритмом міського життя. Крім цього, велику причину різноманітних захворювань для здоров'я людей у місті становлять вібраційні навантаження, шумові та транспортні проблеми, вплив електромагнітних та іонізаційних полів.

Отже, в умовах великого міста загострюються всі сторони життєзабезпечення людей:

- постачання якісних продуктів харчування та чистої питної води;

- контроль та запобігання забруднення атмосферного повітря;

- забруднення водних ресурсів та ґрунтів;

- утилізація побутових відходів, захоронення і постійне нагромаджуваних дуже шкідливих відходів виробництв тощо.

Основними найбільшими причинами забруднення атмосфери міста є транспортні засоби, також енергетичні системи міста та важка промисловість.

У містах, як відомо, зосереджена основна кількість транспортних засобів (вантажний, власний і громадський транспорт). Автомобільний транспорт дає близько 70% усіх викидів, що виділяється в атмосферне повітря. За останній час в українських містах в повітрі значно виріс об'єм викидів оксидів вуглецю, різноманітних вуглеводнів, оксидів азоту та сажі. Але найбільшу небезпеку окрім оксидів азоту становлять сірчарізноманітні сполуки сірки та свинцевих газів, їх вміст у міському повітрі щодня стрімко зростає . Міста України та їх автошляхи історично були не пристосовані до зростаючої кількості автотранспорту.

Для мешканців сучасного міста шум , на жаль, справа звичайна. Досить часто людина, яка проживає у місті навіть не замислюється над його протиприродністю. В кожному місті шумлять автомобілі , гуркоче трамвай, з певним шумом працюють виробничі підприємства, поблизу злітають з аеродрому літаки. За останні 40 років у всіх великих містах України шум збільшився на 13-17 дБ, а суб'єктивна гучність виросла майже в 3-4 рази. Шум, як наслідок, знизив продуктивність праці людини на 15-20%, крім цього суттєво підвищив ріст різноманітних захворювань. Експерти та науковці вважають, що у містах шум скорочує життя звичайної людини приблизно 8-12 років[3].

Зниження якості повітря небезпечне для здоров'я міських жителів. Одна людина за добу вдихає в середньому 25 кг повітря. Навіть, якщо вміст забруднювачів в повітрі незначний, їх кількість, яка потрапляє до організму людини при диханні, може виявитись досить токсичною. Найбільш поширеною шкідливою домішкою є чадний газ, що виділяється у атмосферне повітрі. Надмірна кількість цього газу в атмосфері призводить до втомлюваності людини, сильного головного болю, послаблення пам'яті, порушення діяльності серцево-судинної та інших систем організму.

Підсумовуючи викладене, можна констатувати, що урбанізоване місто, на сьогодні, дуже небезпечне та має ряд негативних наслідків для здоров’я людини. Місто є штучним. Суспільство відчуває недостатність зелених насаджень, дефіцит сонячного тепла та свіжого повітря. Нам не вистачає чистої питної води, натуральних продуктів харчування, які не містять нітратів, барвників та інших шкідливих речовин, щодня ми дихаємо не зліченною кількістю шкідливих речовин виробничих та побутових відходів. І зрозуміло, що навіть усвідомивши всю негативну інформацію, Ви не зміните місце проживання але обов’язково необхідно дотримуватись елементарних порад та рекомендацій по усуненню та мінімізації негативних проявів урбанізованого середовища.

Список використаної літератури

1. Мегаполисы в условиях глобализации: — Санкт-Петербург, ИНИОН РАН, 2008 г.- 178 с.

2. Атаманчук П.С., Мендерецький В.В., Панчук О.П., Чорна О.Г. Інтегрований курс безпеки життєдіяльності (теоретичні основи): Навч. посіб. - Кам'янець-Подільський: Буйницький О .А. ,2009 . - 200 с

3. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини: Навч по-сібн . Львів: ЛБК; Київ: Знання, 2011 . - С . 138 .