Биологические науки / 2. Структурная ботаника и биохимия растений

Бессонова В.П., Госало С.Л.

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

Вплив препарату «Теравет» на фізіологічний стан костриці червоної Festuca rubra L.

Вступ. Декоративні газони на території міста Дніпропетровськ займають важливе місце в системі планування насаджень. Привабливий зелений колір, властивий газону з ранньої весни і до глибокої осені, приємно впливає на людину. Велике значення мають і газонні покриття спеціального призначення, які застосовуються як протиерозійні і при рекультивації зруйнованих ландшафтів. Проте їх якісний стан у більшості випадків незадовільний. Газони, як правило, проріджені і засмічені, нестійкі до несприятливих умов існування. Широкому розповсюдженню декоративних газонів перешкоджає відсутність перевіреного асортименту газонних трав та знання їх адаптивних можливостей. Створити гарний газонний травостій можна лише на основі урахування біологічних особливостей видів, котрі використовуються при закладці газонів у конкретних еколого-географічних умовах. У результаті цього назріла необхідність застосування методів покращення газонів.

Мета даної роботи – виявити вплив адсорбенту «Теравет» на ріст та стан газонної рослини Festuca rubra L. у польовому та модельному досліді.

Матеріали та методи. Площа дослідної і контрольної ділянки становила по 0,09 га. На обох ділянках, на протязі одного дня, було висіяне насіння костриці червоної (Festuca rubra L.). При підборі виду газонної трави керувалися класифікацією А.А. Лаптева [2], за якою Festuca rubra L. відноситься до ксерофітних видів. На дослідній ділянці одночасно з насінням були внесені гранули адсорбенту «Теравет» ця речовина здатна акумулювати воду з ґрунтового середовища і тримати її в доступному для рослин стані.

Кристали адсорбенту спеціально створені для використання в землеробстві. Його застосовують в теплицях та для кімнатних квітів, для посівів сільськогосподарських культур, тютюну, квітів, газонів. Препарат був внесений з дотриманням рекомендованих виробником норм – 1 кг на 0, 01 га.

Модельний дослід проводили в посудинах з ґрунтом вагою 1 кг кожна. У лабораторному досліді «Теравет» застосовували у вигляді гелю. Для цього, виходячи з рекомендованих норм виробника, приготували гель – 6 г адсорбенту на 1 л води. Отримані желеподібні кристали змішували з ґрунтом кожної посудини у співвідношенні 1:5 (рекомендована норма виробника для горшечних культур).

Для визначення вологості ґрунту та його вологоємності користувалися ваговим методом [3]. Виходячи з цього розрахували норму поливу, окремо для кожної посудини, щоб підтримувати задану вологість від повної вологоємності ґрунту (50 та 65 %). Варіанти досліду: 1) вологість ґрунту – 50 %; 2) вологість ґрунту – 50 % + «Теравет»; 3) вологість ґрунту – 65 %; 4) вологість ґрунту – 65 % + «Теравет». У польових умовах норма висіву насіння становила 60000 насінин на м², в лабораторному – висівали 180 насінин на 1 горщик. Інтенсивність транспірації визначили ваговим методом на торсійних вагах, кількість хлорофілу визначили у ацетоновій витяжці [1].

Результаті експерименту та їх обговорення. У польовому досліді було проведене порівняння контрольної та дослідної ділянок. Виявлено, що стан газону дослідної ділянки є набагато кращим порівняно з контрольною.

Газон під впливом «Теравету» мав більше проективне покриття, високу дружність сходів (тому, що верхній шар ґрунту не пересихав), колір газону був рівномірний, яскраво-зелений, рослини були на 1–1,5 см вищими, ніж у контролі з внесеним препаратом. Газон відрізнявся більшою декоративністю (табл. 1).

Внесення препарату у ґрунт сприяло більшому накопичення хлорофілів а і в. При цьому кількість обох форм хлорофілу змінюється у близьких межах (табл. 2). Вміст хлорофілу а зростає на 32,3 %, а хлорофілу в на 26,6 % стосовно контролю. Відношення хлорофілу а до в у контрольному і дослідному варіантах статистично не відрізняється.

Таблиця 1 – Порівняння газонних ділянок контролю та досліду

№ п/п	Показники	Газон з «Тераветом»	Газон без «Теравету»
1	Забарвлення	Яскраво-зелене	Жовтувато-зелене
2	Термін перебування без поливу	5 тижнів	1–1,5
3	Приріст за 1 тиждень, см	3,0–3,5	2 ,0–2,7
4	Товщина дернини, см	4,0–5	3,5–4,5
5	Густота травостою на 100 см^2	1100	800–900
6	Окомірна оцінка декоративності	5	4

Таблиця 2 – Вплив препарату «Теравет» на вміст хлорофілу в листках, мг/г сирої маси

Показники	Контроль	Дослід (з «Теравет»)	tф
Хлорофіл а	1,70±0,12	2,25±0,10	3,43
Хлорофіл в	0,60±0,03	0,76±0,03	3,77
Хлорофіл а +в	2,30±0,12	3,01±0,11	4,24
Хлорофіл а / в	2,83±0,14	2,69±0,12	0,50

Перші сходи у модельних дослідах з’явились на шостий день після посіву. Схожість визначали методом підрахунку пророслого насіння від моменту посіву. Динаміку проростання спостерігали на протязі 31 доби. Динаміка проростання відображена на рис. 1.

У першому варіанті (вологоємність ґрунту 50 %) більш дружне проростання насіння відбувалося з шостої по десяту добу. Потім процес проростання уповільнювалося. Якщо до 10-ї доби проросло 45 % насіння, до 31-ї доби – 50 %. Внесення у грунт препарату «Теравет» не змінило характер кривої проростання. До 10 доби проросло 54 %, на 31 добу – 66 % насіння. Кількість пророслого насіння у цьому досліді складає 132,0 % до цього показника у варіанті без препарату.

Рисунок 1 – Динаміка проростання насіння Festuca rubra L.

Найбільша інтенсивність проростання насіння у третьому варіанті (65% вологоємність ґрунту) відбувається з 6 по 10 добу (рис. 1). Далі процес проростання уповільнюється. Всього у цьому варіанті проросло 56 % насіння. У четвертому варіанті (65 % вологоємності ґрунту + «Теравет») на шосту добу проросло 40 %. Всього до 31-ї доби проросло 79 % насіння, що становить 141,0 % до кількості насіння варіанту без додавання препарату.

Під енергією проростання розуміють здатність насіння проростати дружно, майже одночасно або в короткий строк. Данні енергії проростання Festuca rubra L. представлені на рис. 2.

Рисунок 2 – Енергія проростання насіння Festuca rubra L.

Енергія проростання насіння була майже однакова у дослідах з вологістю ґрунту 65 і 50 % від повної вологоємності. Внесення у грунт «Теравету» суттєво підвищує енергію проростання, особливо при вологості ґрунту 65 %.

Інтенсивність транспірації рослин костриці червоної була вищою при вологості ґрунту 65 % ніж при 50 % від повної його вологоємності (рис. 3). Внесення у грунт препарату сприяло підвищенню інтенсивності транспірації на 37,0 % та на 24,1 % відповідно.

Рисунок 3 – Вплив препарату «Теравет» на інтенсивність транспірації проростків костриці червоної Festuca rubra L, мг · г^-1 за 1 годину

Отже, внесення препарату у грунт з різною вологістю (65 і 50 % від повної вологоємності) призводить до покращення фізіологічного стану костриці червоної.

Висновки

1. Внесення у грунт препарату «Теравет» сприяє покращанню стану газону.

2. Препарат «Теравет» підвищує схожість, енергію проростання насіння та інтенсивність транспірації їх при нормальному (65 % вологи від повної вологоємності), так і недостатньому (50 % вологи від повної вологоємності ґрунту) водозабезпеченні.

Література

1. Бессонова В.П. Практикум з фізіології рослин. – Дніпропетровськ: ДДАУ, 2006. – 316 с.

2. Лаптев А.А. Газоны. – К.: Наукова думка, 1983. – 120 с.

3. Мойсейчеко В.Ф., Ещенко В.О. Основи наукових досліджень в агрономії. – К.: Вища школа, 1994. – 334 с.