Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студентка ОКР спеціаліст Громик М.В., студентка ІV курсу Ткачова А.В., студентка ІV курсу Бровко О.В., к.б.н. Рогач В.В.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив ретардантів з різним механізмом дії на анатомічну будову стебла рослин перців

Одним із центральних напрямів вирішення проблеми одержання високих і стабільних урожаїв у світовому рослинництві стає застосування інтенсивних технологій з використанням синтетичних регуляторів росту рослин [1]. Серед синтетичних регуляторів росту в останні роки найбільш широко використовуються ретарданти. Ці сполуки мають поліфункціональну дію і впливають процеси росту та розвитку рослин [4].

Важливою овочевою культурою є солодкий перець. Він багатий на вітаміни, флавоноїди, різноманітні мінеральні речовини. Перець застосовують як лікарську рослину для лікування цілого ряду хвороб. Тому доцільним є вивчення дії ретардантів на анатомо-морфологічні особливості перців [3].

У вегетаційний період 2013 року дослідження проводили на насадженнях перців селянського фермерського господарства «Бержан» с. Гобанівка Вінницького району Вінницької області. Рослини сорту Антей обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 ретардантами з різним механізмом дії: есфоном (2-ХЕФК), тебуконазолом (EW-250) та хлормекватхлоридом (ССС-750).

Анатомічну будову стебла вивчали під час польових досліджень у фазу початку формування плодів на фіксованому матеріалі. Для його консервації застосовували суміш рівних частин етилового спирту, гліцерину, води з додаванням 1%-го формаліну. Визначення розмірів клітин, окремих тканин, діаметра судин здійснювали за допомогою мікроскопа „Микмед-1” та окулярного мікрометра МОВ-1-15х. Дослідження анатомічної будови стебла проводили в середній частині органу [2]. Одержані матеріали оброблені статистично та за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 5,1”.

За результатами проведених нами досліджень встановлено, що інгібітори росту рослин з антигібереліновим механізмом дії суттєво впливали на анатомічну будову стебла рослин перців сору Антей. Зокрема, препарати 2-ХЕФК, EW-250, ССС-750 збільшували товщину епідермісу стебла відповідно на 41, 21 та 22%.

Важливою механічно тканиною стебла є коленхіма. Встановлено, що обробка різними за механізмом дії антигібереліновими препаратами по різному впливала на товщину шару пластинчастої коленхіми (табл.). Під впливом триазолпохідного ретарданту тебуконазолу спостерігалося потовщення шару коленхіми на 9% у порівнянні з контролем. Онієвий ретардант хлормекватхлорид збільшував товщину коленхіми на 18%. За дії етеленпродуценту потовщення шару коленхіми було недостовірним.

Таблиця.

Вплив інгібіторів росту на анатомічну будову стебла рослин перців

сорту Антей (фаза початку дозрівання плодів)

Варіант досліду	Контроль	2-ХЕФК	EW-250	ССС-750
Товщина епідермісу, мкм	34,59 ±0,39	*48,84 ±0,33	*41,86 ±1,05	*42,03 ±0,41
Товщина шару коленхіми, мкм	215,31 ±7,79	229,04 ±1,42	*234,32 ±3,75	*254,11 ±3,23
Довжина клітин коленхіми, мкм	68,61 ±1,02	70,44 ±0,72	*73,37 ±0,81	*73,24 ±0,72
Ширина клітин коленхіми, мкм	57,07 ±1,01	56,55 ±0,63	*52,33 ±0,61	*53,91 ±0,82
Товщина оболонок клітин коленхіми, мкм	3,01 ±0,10	*4,04 ±0,07	*3,94 ±0,11	*4,02 ±0,07
Товщина шару ксилеми, мкм	513,07 ±11,68	*629,71 ±9,74	*721,38 ±52,67	*654,88 ±26,56
Кількість клітин ксилеми в одному ряду, шт	33,29 ±0,38	*39,56 ±1,74	*45,38 ±1,06	*41,27 ±1,68
Діаметр найбільших судин ксилеми, мкм	88,34 ±1,50	*96,99 ±2,03	*98,37 ±2,16	*107,98 ±2,27

Примітка. * – різниця достовірна при Р≤0,05

Одночасно встановлено, що EW-250 та ССС-750 збільшували довжину клітин коленхіми на 7%. При цьому товщина клітин коленхіми за дії даних препаратів зменшувалася на 8 і 5%. При застосуванні 2-ХЕФК розміри клітин коленхіми були близькими до контролю.

Інгібітори росту 2-ХЕФК, EW-250 та ССС-750 потовщували оболонки клітин коленхіми відповідно на 34, 31 та 33%. Такі зміни анатомічної будови стебла зумовлюють покращення його механічної міцності, зменшуючи вилягання під час навантаження рослин урожаєм.

Нами встановлено зміни у будові ксилеми під впливом інгібіторів росту. Ретарданти 2-ХЕФК, EW-250 та ССС-750 збільшували товщину шару деревини, відповідно на 23, 41 та 28%. Також встановлено, що інгібіториросту есфон, тебуконазол та хлормекватхлорид збільшували кількість клітин ксилеми у одному ряду на 19, 36 та 24%. Одночасно, вказані перпарати збільшували діаметр максимальних судин ксилеми відповідно на 10, 11 і 22%.

Таким чином, вказані зміни анатомічної будови стебла зумовлюватимуть підвищення механічної стійкості рослин, що є надзвичайно важливим з точки зору збору якісного урожаю перцю.

Література

1. Біологічно активні речовини в рослинництві / Грицаєнко З. М., Пономаренко С. П., Карпенко В. П., Леонтюк І. Б. – К. : ЗАТ «НІЧЛАВА», 2008. – 352 с.

2. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

3. Кружилин A.C. Помидоры, перцы, баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972. С.144.

4. Прусакова Л. Д. Применение производных триазола в растениеводстве / Л. Д. Прусакова, С. И. Чижова //Агрохимия. - 1998. - № 10. - С. 37-44.