Біологічні науки/ 8.Фізіологія людини і тварин

К.б.н. Соколенко В.Л., к.б.н. Соколенко С.В., Шамрай Ю.О.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

ЗВ’ЯЗОК ПОКАЗНИКІВ МІКРОФЛОРИ ТА НЕСПЕЦІФІЧНОГО ІМУНІТЕТУ У ОСІБ, ЩО ЗАЗНАЛИ СТРЕСОВОГО ВПЛИВУ

Бактерії – мікроскопічні прокаріотичні організми, котрі вважаються нині одним з головних факторів природного добору людини. Сучасні бактерії поширені у всіх сферах життя, швидко адаптуються до зміни умов середовища завдяки позитивним мутаціям та модифікаціям. За останні роки медичні працівники приділяють більше уваги вірусним інфекціям, проте, це не означає, що бактерії повністю втратили позицію небезпечного інфекційного фактора [2; 3; 4].

Дедалі частіше виникає питання про роль бактеріального генетичного матеріалу, що залишається у макроорганізмі після того чи іншого захворювання. Антибіотики, впровадженні для медичного застосування порівняно недавно, демонструють низьку ефективність проти нових штамів бактерій. Значна частина бактеріальних інфекцій переходить у хронічну форму. У багатьох випадках це зумовлено недостатньо ефективною роботою імунної системи хворих, яка зазнає посиленого пресингу екзогенних чинників, зокрема, стресових факторів різної природи [5; 6].

Таким чином, вивчення інфекційних властивостей бактерій та їх взаємодії з природною резистентністю організму залишається важливою проблемою сучасної біології та медицини, що зумовило актуальність нашої роботи і визначило мету: з’ясувати особливості зв’язку показників мікрофлори шкіри та лейкоцитарної формули у осіб, що зазнали психоемоційного навантаження.

Визначали показники лейкоцитарної формули 45 осіб віком 18-22 років, які на період обстеження не мали гострих і хронічних захворювань. Ці студенти навчалися на 2-4 курсах Черкаського національного університету. У обстежених визначали рівень лейкоцитів (підрахунок у камері Горяєва), лейкоцитарну формулу (на основі кров’яного мазка, фарбування барвником Романовського-Гімза). Забір капілярної крові проводили вранці, до вживання їжі. Показники оцінювали двічі – до тестових випробувань, для оцінки загальної адаптації до процесу навчання, та відразу після тестових випробувань, що відігравали роль додаткового психоемоційного навантаження, тобто, стресу. Оцінку стану мікрофлори проводили методом контактного висіву з допомогою біоштампів.

Аналіз показників лейкоцитарної формули показав, що у обстежених, котрі зазнали психоемоційного навантаження, абсолютне та відносне число лімфоцитів знаходяться на нижній межі гомеостатичної норми, загальне число нейтрофілів – на верхній межі, а відносне число нейтрофілів дещо перевищує верхню гомеостатичну межу, тобто, емоційні стреси можуть створити передумови для розвитку імунодефіцитних станів [1; 7].

Для аналізу взаємозв’язку між стафілококовою мікрофлорою та показниками клітинної ланки імунітету у обстежених ми провели кореляційний аналіз.

Встановили, що у обстежених з контрольної групи відсутні достовірні кореляційні зв’язки показників клітинної ланки імунітету як з рівнем висіву Staphylococcus aureus, так і з рівнем висіву Staphylococcus epidermidis.

У обстежених, що зазнали психоемоційного навантаження, спостерігається прямий кореляційний зв’язок між рівнем висіву Staphylococcus epidermidis і загальним та відносним числом лімфоцитів у периферичній крові; рівнем висіву Staphylococcus aureus і відносним та абсолютним числом нейтрофілів. Зворотні кореляційні зв’язки характерні для рівня висіву Staphylococcus epidermidis і відносного та абсолютного числа нейтрофілів у периферичній крові, рівнем висіву Staphylococcus aureus та відносним числом лімфоцитів.

Таким чином, за умов стресової ситуації спостерігаються протилежно направлені тенденції змін рівня Staphylococcus epidermidis і показників неспецифічного імунітету, що відповідають за протибактеріальний захист. Хоча прямого контакту між мікрофлорою шкіри і лейкоцитами периферичної крові немає, цитокінові фактори нейтрофілів потенційно можуть впливати на певні біохімічні показники і відображатися на виділеннях сальних і потових залоз. Крім того, згідно даних літератури, існує чіткий зв’язок між ендогенною мікрофлорою організму та мікрофлорою шкіри, що теж може пояснити виявлені нами тенденції [3; 6].

Пряма кореляційна залежність між рівнем Staphylococcus aureus та фракцією нейтрофілів, за стресових умов, свідчить про нижчу чутливість даного виду до фагоцитарних факторів та вищу конкурентну здатність до виживання, ніж у Staphylococcus epidermidis.

Література:

1. Бутенко Г.М. Стресс и иммунитет / Г.М. Бутенко, О.П. Терешина // Международный медицинский журнал – 2001. – № 3. – С. 91 – 93.

2. Медицинская микробиология / Под ред. В.И. Покровской – М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1999. – 1200 с.

3.Новиков Д.К. Противобактериальный иммунитет / Д.К. Новиков // Иммунопатология аллергология инфектология – 2002. – №2. – С. 7–18.

4.Новиков Д.К. Противовирусный иммунитет / Д.К. Новиков // Иммунопатология аллергология инфектология – 2002. – №1. – С. 5–15.

5. Орадовская И.В. К методике проведения массовых иммунологических обследований определенных контингентов населения в условиях воздействия антропогенных фактров / И.В. Орадовская, Б.В. Пинегин // Иммунология. – 1990. – № 2. – С. 70–76.

6. Оценка иммунологического статуса человека с учетом корреляционных взаимодействий между отдельными показателями / [Р.В. Петров, Л.В. Ковальчук, Н.А. Константинова и др.] // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. – 1985. – № 3. – С. 61–67.

7. Хаитов Р.М. Иммунитет и стресс / Р.М. Хаитов, В.П. Лесков // Рос. Физиол. Ж. – 2001. – Т. 87, № 8. – C. 1060–1072.