к. м. н. Васильєва С. О., Наконечний О. А.

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського, Україна

ВПЛИВ НАДЛИШКОВОЇ МАСИ ТІЛА Й ОЖИРІННЯ СПРИЧИНЕНИХ НАДМІРНИМ ХАРЧУВАННЯМ НА РІВЕНЬ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ І ГЛІКЕМІЇ

Серед найбільш пріоритетних проблем сучасної медицини провідне місце посідає розробка ефективних способів профілактики і прогнозування хронічних неінфекційних хвороб. Провідною науковою концепцією їх профілактики залишається концепція факторів ризику, що сприяють розвитку і прогресуванню захворювань.

Надлишкова маса тіла й ожиріння - важливі фактори ризику, що ведуть до розвитку серцево-судинних захворювань, у тому числі артеріальної гіпертензії (АГ). Важко провести чітку межу між фізіологічним і патологічним станом, коли ожиріння і надлишкова маса тіла пов'язані з певним ризиком для їх здоров'я. Проведений аналіз літературних джерел щодо співвідношення ваги і зросту серед молоді віком 17-29 років показав, що з віком відбувається збільшення середнього значення ваги, тоді як середнє значення зросту зменшується.

Метою даного дослідження було визначення впливу надлишкової маси тіла на рівень глікемії та артеріального тиску.

Індекс маси тіла (індекс Кетле) розраховували як відношення маси тіла у кг до показника росту у метрах, що був піднесений у квадрат.

Обхват талії визначався на рівній відстані від нижнього краю реберної дуги та гребня тулубової кістки.

Охват стегон вимірювали на рівні великого рожна стегнової кістки. Наявність та ступінь ожиріння оцінювали за критеріями ВООЗ (1998 р.). ІМТ величиною 18,5-24,9 кг/м2 оцінювали як норму, 25,0-29,9 кг/м2 – як надлишкову вагу (або передожиріння), 30,0-44,9 кг/м2 – як ожиріння І ступеня, 35,0-39,9 кг/м2 – як ожиріння ІІ ступеня, 40,0-44,9 кг/м2 – як ожиріння ІІІ ступеня.

Індекс маси тіла (індекс Кетле) розраховували як відношення маси тіла у кг до показника росту у метрах, що був піднесений у квадрат.

Обхват талії визначався на рівній відстані від нижнього краю реберної дуги та гребня тулубової кістки.

Охват стегон вимірювали на рівні великого рожна стегнової кістки. Наявність та ступінь ожиріння оцінювали за критеріями ВООЗ (1998 р.). ІМТ величиною 18,5-24,9 кг/м2 оцінювали як норму, 25,0-29,9 кг/м2 – як надлишкову вагу (або передожиріння), 30,0-44,9 кг/м2 – як ожиріння І ступеня, 35,0-39,9 кг/м2 – як ожиріння ІІ ступеня, 40,0-44,9 кг/м2 – як ожиріння ІІІ ступеня.

Тип ожиріння оцінювали за індексом ОТ/ОС. Абдомінальний тип ожиріння визначали у жінок при ОТ більше за 0,85, у чоловіків – більше за 0,9. Дані антропометричного обстеження досліджуваних студентів представлені у таблиці 1. Статистичний аналіз проводили методом варіаційної статистики. Вірогідність різниці за групами оцінювали за критерієм Стьюдента (р<0,001).

Таблиця 1.

Антропометричні показники досліджуваних студентів.

№

Показники

Групи досліджених і

кількість обстежених

РІ-ІІІ

n

І група (n=33)

n

ІІ група (n=33)

1

ІМТ, кг/м2

усі обстежені

33

21,195±1,531

33

27,560±1,973

P≤0,001

юнаки

4

21,020±2,702

14

28,549±1,491

дівчата

29

21,219±1,375

19

26,831±1,999

2

ОТ, см

усі обстежені

33

69,700±5,992

33

90,181±10,085

P≤0,001

юнаки

4

72,000±10,066

14

95,014±10,084

дівчата

29

69,379±5,414

19

86,632±7,719

3

Індекс ОТ/ОС

усі обстежені

33

0,744±0,054

33

0,863±0,051

P≤0,001

юнаки

4

0,782±0,068

14

0,886±0,059

дівчата

29

0,739±0,046

19

0,867±0,041

АТ визначали за допомогою механічного тонометра на правій руці. Рівень глюкози вранці натще вимірювали глюкометром Bionime - Rightest GM 300.

З метою визначення впливу надлишкової маси тіла на рівень АТ і глікемію  було сформовано дві групи студентів по 33 особи кожна. Досліджуваними стали студенти Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. До першої групи входили студенти з нормальним індексом маси тіла (18,5 ≤ ІМТ ≤ 24,9) – 29 дівчат і 4 юнаки; другу групу склали досліджувані у яких ІМТ був більшим або дорівнював 25,0 – 19 дівчат та 14 юнаків. Усі досліджувані знаходилися у віковій групі 17-24 років.

Таблиця 2.

Загальна характеристика груп досліджуваних студентів.

№

Показники

Групи досліджених

РІ-ІІІ

І група (n=33)

ІІ група (n=33)

1

Середній вік

19,788±1,341

20,182±1,862

P≤0,01

2

Глікемія натще, ммоль/л

5,103±0,506

6,135±0,357

P≤0,001

3

Систолічний АТ, мм. рт.ст.

111,970±7,510

134,848±4,443

P≤0,001

4

Діастолічний АТ, мм. рт.ст.

71,972±7,696

87,122±5,473

P≤0,001

5

Індекс ОТ/ОС

0,744±0,054

0,863±0,051

P≤0,001

Результати проведеного дослідження показали (табл. 2), що показники АТ достовірно вищі (р<0,001) у студентів, що входили до 2 групи. Так, систолічний АТ у них перебував у межах від 125 до 145 мм. рт. ст.., діастолічний  АТ – у межах від 75 до 100 мм. рт. ст. У студентів І групи (з нормальним ІМТ) АТ був у межах 90-125/50-90 мм. рт. ст. (р<0,001). Рівень глюкози в плазмі крові натще  також був достовірно вищим у студентів ІІ групи (з надлишковою вагою). Він коливався в межах 5,1-7,1 ммоль/л проти 3,6-6,3 ммоль/л у студентів з нормальною масою тіла (І група).

Абдомінальний тип ожиріння констатували у 13 студенток (індекс ОТ/ОС > 0,85) та 5 студентів (індекс ОТ/ОС > 0,9).

Таким чином, можна з впевненістю стверджувати, що надлишкова вага є істотним фактором що викликає підвищений рівень глікемії та АТ, наслідком чого є ціла низка неінфекційних хронічних захворювань, серед яких особливу небезпеку для життя людини становлять ЦД ІІ типу та незворотні порушення з боку ССС ( інфаркт міокарду, інсульти, ішемічна хвороба серця та ін.).

Література:

1.   Балаболкин М.И. Дифференциальная диагностика и лечение эндокринных заболеваний./ М.И. Балаболкин. - М.: Медицина, 2002. - С. 360-391.

2.   Давиденко Н.В., Смірнова І.П., Горбась I.M. та ін. Особливості харчування та проблеми дієтичної профілактики факторів ризику серцево-судинних захворювань// Проблеми харчування №1(2), 2004. - С. 57-59.

3.   Москаленко В.Ф. Грузєва Т.С.. Галієнко Л.І. Особливості харчування населення України та їх вплив на здоров'я // Науковий вісник НМУ ім. О.О. Богомольця, 2009, № 3. - С. 64-73.

4.   Мычка В.Б. и др. Артериальная гипертония у больных сахарным диабетом 2 типа и метаболическим синдромом.// Consilium medicum. Приложение – 2001. -  С. 25-31.

5.   Петрова Т.В., Стрюк Р.И., Бобровницкий И.П. и др. О взаимосвязи избыточной массы тела, артериальной гипертонии, гиперинсулинемии и нарушении толерантности к глюкозе // Кардиология. - 2001. - № 2. - С. 30-33.

6.   Раціональне харчування – запорука здоров’я: Дидактичний матеріал/ А.А.Шлам//Біологія – 2008 – червень (№16-18) – с. 33-34.