Ткаченко Сергій Анатолійович
к.е.н., доц., проректор з
науково-педагогічної роботи (навчальний процес)
ВНЗ «Миколаївський політехнічний
інститут», Україна
ВИЗНАЧЕННЯ
НАПРЯМКІВ РОЗВИТКУ І ЕТАПІВ ПРОЕКТУВАННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ПІДСИСТЕМИ
ЕКОНОМІКО-АНАЛІТИЧНОЇ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ
Новизна,
складність, науково-дослідний характер робіт по створенню підсистеми економіко-аналітичної
обробки інформації, а також залежність від її інформаційної бази функціонально
розвинутих систем управління спеціального призначення промисловими
підприємствами та виробничими об’єднаннями в цілому робить досить актуальною
проблему визначення напрямків розвитку, факторів впливу та етапів проектування
і впровадження підсистеми аналізу.
Склад, зміст,
порядок виконання і оформлення робіт по створенню підсистеми ідентичні роботам
із проектування функціонально розвинутих систем управління спеціального
призначення промисловими підприємствами та виробничими об’єднаннями взагалі.
Але поряд з наявністю загальних моментів, зміст робіт на окремих стадіях
створення підсистеми економіко-аналітичної обробки інформації має і свої
специфічні особливості. Накопичений в суднобудуванні та інших машинобудівних
галузях досвід із формування і впровадження розрахунків дозволяє, зокрема,
визначити перелік основних питань, які повинні бути вирішені в процесі
проектування та впровадження.
На передпроектної стадії вирішують наступні питання:
визначають об'єкти (об'єднання, підприємство тощо), для яких необхідно
спроектувати підсистему економіко-аналітичної обробки інформації; досліджують
систему управління на обраних об'єктах з точки зору структури прийнятих рішень;
досліджують систему організації економічного аналізу на обраних об'єктах з
метою визначення можливостей її удосконалення; оцінюють можливість застосування
при створенні підсистеми наявних універсальних проектних рішень
(інструктивно-методичних матеріалів із економічного аналізу, пакетів прикладних
програм); обґрунтовують кількість і зміст черг розробки та впровадження
підсистеми; розраховують витрати на створення підсистеми і попередній економічний
ефект та ефективність; розробляють заходи по зміні процесів економічного аналізу
та системи управління, виходячи із вимог функціонально розвинутих систем
управління спеціального призначення промисловими підприємствами та виробничими
об’єднаннями; визначають організації, які необхідно залучити до розробки
підсистеми аналізу та інше.
До числа
найбільш відповідальних робіт, виконуваних на передпроектній стадії, слід
віднести дослідження структури прийнятих на підприємстві (об’єднанні)
управлінських рішень. Мета цієї роботи – встановити для кожного рівня
керівників перелік рішень, для прийняття яких вимагається економіко-аналітична
інформація; оцінити доцільність розподілу прав прийняття рішень за рівнями
управління; виявити дублювання і повноважних керівників із прийняття рішень.
Інформація для оцінки змісту та спрямованості рішень членами дослідницької
групи може бути отримана: із протоколів оперативних нарад, текстів наказів і
розпоряджень, фотографій та самофотографій робочого часу керівників суб’єктів
господарювання, посадових інструкцій тощо.
Дослідження
існуючої на підприємстві системи організації економічного аналізу здійснюється
у взаємозв'язку і на основі робіт по вивченню структури управлінських рішень.
Для кожного рівня керівників визначають реальну забезпеченість економіко-аналітичною
інформацією, уточнюють форму і строки подання інформації, визначають надлишкову
інформацію або її недолік, встановлюють напрямки розвитку, фактори та
вдосконалення інформації і інше.
За
результатами виконання робіт передпроектної стадії складають два документи:
техніко-економічне обґрунтування і технічне завдання. У техніко-економічному
обґрунтуванні фіксують виробничо-господарську необхідність та економічну
ефективність і ефект створення підсистеми економіко-аналітичної обробки інформації.
Технічне завдання після затвердження відповідними вищестоящими організаціями
являє собою документ, що надає юридичне право на початок розробок по підсистемі
економіко-аналітичної обробки інформації.
На стадії технічного проектування вирішують наступні
питання: створюють методичне забезпечення підсистеми економіко-аналітичної
обробки інформації; визначають (уточнюють) програму випуску підсистеми, тобто
встановлюють перелік економіко-аналітичної інформації, необхідної для прийняття
на різних рівнях оптимальних управлінських рішень; будують концептуальну модель
функціональної структури підсистеми, встановлюють її внутрішні та зовнішні
зв'язки; визначають способи вирішення економіко-аналітичних завдань; здійснюють
побудову нормативної алгоритмічної моделі підсистеми та її оптимізацію
(визначають і уточнюють склад та взаємозв'язки алгоритмів перетворення вхідної
інформації у вихідну); формують вимоги до паралельних функціональних підсистем
функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення
промисловими підприємствами та виробничими об’єднаннями і системам управління
верхнього та нижнього рівнів; здійснюють прив'язку до комплексу технічних
засобів; створюють інформаційне забезпечення підсистеми (прив'язку до існуючої
інформаційної бази, її вдосконалення, в необхідних випадках нові інформаційні
масиви та інше); виробляють рекомендації по створенню організаційного
забезпечення підсистеми; визначають склад завдань із економічного аналізу першої
черги впровадження і склад завдань, впроваджуваних в наступних чергах;
розробляють постановки задач підсистеми першої черги впровадження, що містять
процедури обробки інформації з описом алгоритмів та використовуваних засобів
програмного забезпечення; розраховують економічний ефект і ефективність від
впровадження завдань першої черги.
Особлива
увага на стадії технічного проектування повинна бути звернена на створення ефективного
методичного забезпечення підсистеми економіко-аналітичної обробки інформації.
Наявний науково-практичний досвід свідчить, що для успішного проектування,
впровадження і розвитку у функціонально розвинутих системах управління
спеціального призначення промисловими підприємствами та виробничими
об’єднаннями даної підсистеми роботи із створення механізму методичного
забезпечення необхідно вести випереджаючими темпами у порівнянні із розробкою
інших видів забезпечення.
Вельми
принциповим на стадії технічного проекту виступає питання вибору завдань
підсистеми, впровадження яких має бути здійснено у складі першої черги. При
визначенні першочергових завдань економічного аналізу доводиться брати до уваги
цілий ряд обставин: дані завдання мають бути інформаційно-пов'язані із задачами
інших підсистем функціонально розвинутих систем управління спеціального
призначення промисловими підприємствами та виробничими об’єднаннями, дані
завдання повинні бути базовими для вирішення інших завдань підсистеми (тобто
вихідна інформація першочергових завдань повинна бути вхідною, по можливості,
для більшого кола інших задач); дані задачі повинні володіти певною економічною
ефективністю та ефектом. Природно, що при виборі економіко-аналітичних завдань
першої черги слід виходити із реальної наявності трудових, матеріальних,
фінансових ресурсів.
Виконані
розробки в області проектування та впровадження економіко-аналітичних
розрахунків дозволяють зробити висновок про доцільність включення до складу
першої черги впровадження підсистеми економіко-аналітичної обробки інформації
комплексів задач із економічного аналізу праці і заробітної плати, із економічного
аналізу використання матеріальних ресурсів, із аналізу використання основних
засобів та із аналізу виробничої програми.
Результати
робіт, виконаних на стадії технічного проекту, оформлюються у вигляді пояснювальної
записки - «Технічний проект підсистеми економіко-аналітичної обробки
інформації», яка після затвердження вищестоящими органами виступає основним
документом, що визначає створення підсистеми економіко-аналітичної обробки
інформації та її розвиток на перспективу тощо.
На стадії проектування вирішуються також питання:
розробляється програмне забезпечення задач підсистеми, що входять до складу
першої черги впровадження, а також інших черг; розробляється програмне
забезпечення та відповідна робоча документація із організації банку даних
підсистеми, включаючи генерацію, налагодження і здачу робочих програм банку
даних; здійснюється стикування робочих програм завдань аналізу з програмами
завдань інших підсистем функціонально розвинутих систем управління спеціального
призначення промисловими підприємствами та виробничими об’єднаннями;
завершується розробка організаційного забезпечення підсистеми – формування
нових структурних підрозділів, навчання персоналу і інше.
Мета робочого
проектування полягає в підготовці документації, необхідної для налагодження і
впровадження завдань підсистеми економіко-аналітичної обробки інформації,
проведенні приймально-здавальних випробувань, а також забезпеченні в подальшому
нормального функціонування підсистеми аналізу.
Завершальна стадія створення підсистеми економіко-аналітичної
обробки інформації – введення в
експлуатацію. Коло питань, розв'язуваних на цій стадії, включає: проведення
дослідної експлуатації окремих завдань і комплексів задач підсистеми аналізу;
проведення приймально-здавальних випробувань; приймання задач підсистеми економічного
аналізу в промислову експлуатацію.
Введення в
промислову експлуатацію задач підсистеми економіко-аналітичного забезпечення
означає перехід від традиційних методів та форм організації економічного
аналізу на промисловому підприємстві і виробничому об'єднанні до нових, таких
що базуються на прогресивних економіко-математичних методах та сучасної
електронно-обчислювальної техніці і інше.
Виконані в
суднобудуванні і ряді інших машинобудівних галузей науково-практичні дослідження
дозволяють орієнтовно визначити трудомісткість робіт із створення підсистеми економіко-аналітичної
обробки інформації для рівня системи управління промислових підприємств та
виробничих об'єднань країни.
На підставі
наведених даних стає цілковито очевидним, що для виконання змістовних робіт із
створення, впровадження і реалізації підсистеми економіко-аналітичної обробки
інформації в функціонально розвинутих системах управління спеціального
призначення промисловими підприємствами та виробничими об’єднаннями будуть
потрібні порівняно тривалі терміни. У цьому зв'язку особливого значення набуває
концентрація ефективних трудових ресурсів, а також кооперація досить багатьох промислових
підприємств, виробничих об’єднань і науково-дослідницьких інститутів країни.
Тільки в цьому випадку можливо розраховувати на остаточний та переконливий
успіх.