Конащук В. Л.
к.е.н., доцент, доцент кафедри
ЕП, ЗДІА
Дусенко О.О.
магістрант кафедри ЕП, ЗДІА
ІНОВАЦІЯ
ЯК СПОСІБ РАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА
Одним з актуальних завдань підприємств на сьогоднішній день є раціоналізація використання ресурсів, що по суті є системою заходів, спрямованих на мінімізацію витрат виробничих ресурсів на всiх стадiях технологiчного процесу. Ефективним способом вирішення цього завдання є інноваційна діяльність, завдяки якій підприємства забезпечують успішне функціонування і конкурентні переваги.
Для інновації як способу раціоналізації використання ресурсів підприємства характерні: інтелектуалізація виробничої діяльності; використання високих інформаційних технологій; екологічність.
Результатом інноваційної діяльності є інтелектуальний продукт, без якого неможливо створити конкурентоспроможне виробництво та продукцію. Тому найважливішою економічною метою передових компаній є підтримання здатності до інноваційного розвитку й ефективного використання найновіших технологій. Цей процес відображається, зокрема, динамікою показника наукомісткості.
Інновації виступають основним ресурсом та рушієм сучасного соціально-економічного поступу. За вдалим виразом російського науковця Н. Іванової, інновації – це «матеріалізовані наукові та технічні ідеї» [2, с. 207]. Мова йде про науково-технічні досягнення, які знайшли своє застосування на практиці: у сфері виробництва, обміну, споживання та управління господарськими одиницями. Це фактично комерціалізовані знання, які дають можливість раціоналізувати технологічні та господарські процеси, підвищити ефективність використання наявних ресурсів і таким чином досягти кращого економічного результату. Якщо для етапу індустріального розвитку характерне лідерство фактору капіталу, то для сучасного, постіндустріального – наукового знання. Сьогодні саме знання стає основним джерелом розвитку та багатства як для окремих людей, підприємств, регіонів, так і для країни в цілому.
Специфічний зміст інновації становлять зміни, а головною функцією інноваційної діяльності є функція технічних, технологічних, економічних, організаційних, соціальних, екологічних та інших змін.
У широкому розумінні інновації розглядаються як прибуткове використання ідей, винаходів у вигляді нових продуктів, послуг, організаційно-технічних і соціально-економічних рішень виробничого, фінансового, комерційного характеру. Тобто ця категорія властива інтелектуальній та виробничій практиці людини і являє собою діяльність, у процесі якої [3, стр.12]: формуються нові продукти, послуги, які комерціалізуються в господарську діяльність; удосконалюються вже створен об’єкти матеріальної сфери; розробляються методи, засоби, форми організаційного, економічного, соціального та юридичного характеру.
Класифікація інноваційної діяльності на основі технічних засобів виробництва і виробів промислового виробництва показує, що одночасно інноваційний розвиток слід розуміти як процес матеріалізації наукових і практичних знань про форми їх на виробництві [4].
Інноваційна діяльність - це комплекс дій, спрямованих на втілення результатів наукових досліджень у нових продуктах, технологіях, устаткуванні, організаційних рішеннях тощо. Вище керівництво компанії має визначити власну інноваційну політику. Від цього залежить організація інноваційної діяльності підприємства, яка може здійснюватися власними підрозділами чи шляхом участі підприємства в наукових організаційних структурах, або ж полягати в придбанні інновацій на стороні [5, стр.125]
Кожне підприємство повинно прагнути раціоналізації використання ресурсів підприємства (матеріальних, трудових, фінансових), для цього потрібна здатність підприємства забезпечувати виробничі процеси новими технікою, технологією та спроможністю випускати нові товари (послуги).
Перехід до раціоналізації використання ресурсів підприємства (матеріальних, трудових, фінансових) за допомогою інновацій – одне з головних завдань, можливо за рахунок впровадження останніх наукових розробок та досягнень, першочерговому спрямуванню коштів на їх застосування на підприємствах[6].
Отже, інноваційний шлях розвитку – єдиний можливий напрямок раціоналізації використання ресурсів підприємств в сучасних
умовах. Необхідна швидка переорієнтація на нові технології,
оновлення основних фондів підприємств для забезпечення конкурентоспроможності
вітчизняної продукції на ринку.
Список використаної літератури
1.
Закон
України "Про інноваційну діяльність" від 4 липня 2002 р. № 40-IV //
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/40-15
2.
Дынкина А.А., Иванова Н.И. (ред) Инновационная
экономика. Монография. - 2-е изд., исправленное и дополненное. -М.: Наука,
2004. - 352 с..
3.
Антонюк
Л. Л., Поручник А. М., Савчук В. С.Інновації: теорія, механізм розробки та
комерціалізації: Монографія. - К.: КНЕУ, 2003. - 394 с.
5.
Величко
В.В. Економіка підприємства: навч. посіб./ В.В. Величко – Харк. нац. акад.
міськ. госп-ва. – Х. - ХНАМГ –2010. – 169 с.