Економічні науки/1. Банки та банківське діло

 

Круль А.О.

Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини

ВНЗ університету «Україна»

Сутність депозитної політики комерційних банків

 

У широкому значенні депозитну політику комерційного банку варто розглядати як стратегію і тактику банку при здійсненні ним діяльності щодо залучення ресурсів на обіговій основі, а також під час організації та управління депозитним процесом. У вузькому значенні депозитна політика — це стратегія і тактика банку в частині організації депозитного процесу.

Депозитна політика – комплекс заходів банку по формуванню портфеля депозитних ресурсів, різноманітних форм і методів здійснення цих заходів, визначення конкурентних позицій на даному сегменті ринку і забезпечення стійкості і надійності ресурсної бази. Для ефективного проведення депозитної політики необхідна чітка послідовність дій з приводу її розробки та функціонування, що мають ґрунтуватися на принципах економічної доцільності та узгодженості[1]

Один із результатів реалізації депозитної політики - сформована депозитна база. Під депозитною базою комерційного банку розуміємо сукупність коштів на депозитних рахунках клієнтів, відкритих у банку на договірних умовах. Клієнтами, що відкривають у банку депозитний рахунок і, таким чином, передають кошти у тимчасове розпорядження банку для формування його депозитної бази, можуть бути: приватні (фізичні) особи та їх об'єднання; юридичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності, організації та установи незалежно від форми власності (у тому числі фінансово-кредитні інститути); бюджети та позабюджетні фонди в особі Державного казначейства. З огляду на специфіку формування і реалізації депозитної політики банку, правильно, на наш погляд, зробити такий висновок: депозитна політика виконує дуже важливу функцію — функцію оптимізації депозитного процесу. Саме завдяки цьому відбувається створення умов для досягнення основної мети функціонування комерційного банку.

Роль депозитної політики полягає у визначенні пріоритетних напрямків розвитку та удосконаленні банківської діяльності в процесі залучення й акумулювання ресурсів, розвитку депозитних операцій та підвищенні їх ефективності. Варто розрізняти роль депозитної політики як на макроекономічному рівні, так і на рівні окремо взятого комерційного банку. На макроекономічному рівні депозитна політика має важливе значення для формування позичкового фонду. На мікроекономічному рівні — рівні конкретного банку — роль депозитної політики виявляється у забезпеченні стабільності та стійкості банку, його рентабельності, ліквідності і надійності, а також адекватності його діяльності потребам клієнтів.

Депозитна політика комерційного банку ґрунтується на дослідженні досягнутого рівня розвитку депозитних відносин банку з клієнтами (у тому числі й з населенням) і націлена на їх вдосконалення та розвиток. Комерційний банк розробляє депозитну політику насамперед тому, що це дає можливість регулювати, управляти, раціонально організовувати взаємини між банком і його клієнтами щодо зворотного руху коштів. У процесі розробки депозитної політики комерційного банку необхідно враховувати рівень розвитку суспільства, банківської системи держави і конкретного банку.

Депозитна політика є однією зі складових процесу управління діяльністю банку. Як і управління будь-яким економічним процесом, управління депозитними операціями має насамперед містити в собі визначення мети й завдань.

Ефективною та оптимальною депозитна політика може бути лише у тому разі, якщо вона побудована з урахуванням визначених принципів формування — невідповідності між наявною життєвою ситуацією і метою, причому досягнення мети є процесом подолання цієї невідповідності. Таким чином мета комерційного банку визначається кількісними і якісними характеристиками розвитку банку, оцінка досягнень якого дає змогу говорити про роль політики банку в забезпеченні стійкості його функціонування.

Основним моментом під час розробки депозитної політики є правила формулювання мети та вибір відповідних інструментів для її реалізації.

При цьому для кожного банку насамперед мають бути цілком зрозумілі загальні цілі, напрямки його функціонування. На макроекономічному рівні метою політики, що здійснюється банками країни на чолі з НБУ, є підтримка стабільності банківської системи і забезпечення стійкого поступового розвитку економіки. Виходячи із загальної мети комерційного банку, визначають пріоритетні напрямки його депозитної політики з позиції прибутковості, рентабельності, ліквідності, мінімізації ризиків, оптимізації депозитного портфеля.

Загальною метою банківської політики в цілому і депозитної політики комерційного банку, як її елементу, є скорочення витрат, пов'язаних із залученням коштів, одержання прибутку від розміщення коштів вкладників, а також динамічний розвиток банку в напрямі збільшення обсягів і спектра послуг, що гарантує стабільність та зростання прибутку банку.

При розробці депозитної політики для більш точної характеристики ресурсної бази банку необхідно оцінювати стабільність депозитів, характер коливань обсягу депозитів. Під час такого оцінювання визначається стабільна частина депозитів, тобто обсяг коштів, несхильних або малосхильних до впливу коливань кон'юнктури ринку.[ 2]

Вагоме значення приділяється проведенню регулювання роботи банку з коштами та депозитами. Комерційні банки здійснюють ресурсне регулювання в основному в оперативному порядку. Вони щодня порівнюють очікування находження і зобов'язання, що підлягають погашенню. Вільні кошти можуть бути спрямованні на збільшення активних операцій, для розміщення на міжбанківському ринку.

Виходячи з викладеного, можна визначити такі завдання депозитної політики банку:

1.     Одержання банківського прибутку або створення умов для отримання прибутку в майбутньому.

2.     Забезпечення диверсифікованості суб'єктів депозитних операцій та сполучення різних форм депозитів.

3.     Забезпечення взаємозв'язку та взаємної погодженості між депозитними операціями та операціями з надання позичок за строками і сумами депозитів та кредитних вкладень.

4.     Збільшення частки термінових депозитів.

5.     Проведення маркетингових досліджень ринку банківських послуг.

6.     Проведення гнучкої процентної політики.

7.     Постійний пошук шляхів та заходів зменшення процентних витрат за залученими ресурсами з метою підвищення прибутку.

8.     Розвиток банківських послуг та підвищення якості й культури обслуговування клієнтів.

Під час вирішення завдань депозитної політики банки мають також враховувати ряд факторів. Серед них можна виділити зовнішні — макро- економічні фактори, тобто ті, які впливають на всі банки, та внутрішні — мікроекономічні, які впливають на роботу конкретного банку.

 

Література

Вядрова І.М., Романова Ю.В. Депозити як ресурсний потенціал банку [Електронний ресурс].Режим доступу:http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/fkd/2011_2/part1/5.pdf]

Економічні науки / 1. Банки та банківська система к. е. н, доц. Смоляк В. А., Світлична О. І. Харківський національний економічний університет, Україна [Електронний ресурс].Режим доступу: http://www.rusnauka.com/14_ENXXI_2013/Economics/1_137904.doc.htm]