Экономические науки/ 3.Финансовые отношения

Воробйова А.І.

Науковий керівник, доцент Саврасова А.А.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Ринок фінансових послуг в Україні в умовах глобалізації

Фінансовий ринок завжди був важливим елементом національної економіки. З його допомогою суспільство здійснює вплив на формування структури суспільного виробництва і результати національного господарювання. В умовах ринкової економіки роль фінансового ринку значно зростає, він стає впливовим інструментом регулювання соціально-економічних процесів. Саме у фінансовому ринку переплітається великий спектр різнорівневих інтересів і суперечностей. Нині в Україні у сфері фінансового ринку концентруються одні з найгостріших проблем економічного життя держави.

За сучасних умов у країнах із розвиненою ринковою економікою запроваджено ефективні моделі функціонування фінансового ринку. Водночас трансформаційні процеси, які тривають в Україні, мають свої особливості й потребують вивчення надбань світової економічної науки та пошуку способів ефективного використання зарубіжного досвіду.

Глобалізація є однією з основних характеристик сучасного розвитку світу. На сьогодні вона охоплює майже всі сфери життєдіяльності людини, та її вплив стає дедалі відчутнішим. Особливу актуальність нині має дослідження проблем та особливостей економічної, зокрема фінансової глобалізації, що посилюється й членством України в глобальній торговельній системі Світової організації торгівлі. За умови трансформації економіки важливе значення має обґрунтування економічної природи й суті фінансового ринку, його зв’язку з іншими економічними категоріями, зміни місця і ролі в економічній системі суспільства.

Тому очевидно, що використання фінансового ринку як найдієвішого інструменту державного регулювання соціально-економічних процесів висуває перед економічною наукою і практикою низку складних проблем, які потребують наукового осмислення й практичного розв’язання.

Дослідженню проблеми розвитку ринку фінансових послуг та його значення для економічного зростання країни приділяється значна увага як вітчизняними, так і зарубіжними вченими. Серед вітчизняних науковців, які займаються дослідженням цієї проблеми, слід виділити наких авторів: з питань місця та ролі ринку фінансових послуг як складової фінансової системи країни – О.І. Барановського, В.М. Лютого, С.В. Онишко, В.П. Унинець-Ходаківську, В.М. Шелудько; з питань розвитку фінансового посередництва – А.М. Єрмошенка, Л.М. Волощенка, Л.В. Козинову, М.І. Макаренка, М.І. Савлука; з проблем формування моделі розвитку фінансового ринку – С.І. Архієреєва, Я.В. Зінченка, В.В. Корнєєва та багатьох інших. Слід також підкреслити, що проблеми розвитку ринку фінансових послуг знаходяться в центрі уваги зарубіжних вчених, серед яких можна назвати Ф. Алена, Р. Бернарда, Б. Борна, А. Бута, М. Квинтина, Р. Лєвіна, А. Маддалоні, Я. Міркіна, М.У. Тейлора, П. Хартмана та інших.

Мета статті полягає у висвітленні сучасного стану ринку фінансових послуг в умовах глобалізаційних процесів.

В Україні ринкові процеси відбуваються на фоні гострої нестачі інвестиційних ресурсів, необхідних для розвитку економіки. Питання гарантування прав і визначення законодавчих рамок інвестиційної діяльності повинно бути однією з пріоритетних функцій держави й суспільства. При визначенні внутрішнього інвестиційного потенціалу та засобів його використання завданням державного регулювання фінансового ринку в будь-якій країні є не стільки впорядкування діяльності позичальників капіталу й фінансових посередників, забезпечення стабільного розвитку та функціонування фінансового ринку в цілому, скільки детермінація кола та пошук шляхів вирішення проблем інвесторів, захист інвесторів, перш за все, дрібних і найменш захищених [1, с.73].

Весь досвід економічного розвитку показує, що висока якість фінансових активів підвищує якість ринку і тим самим стимулює економічне зростання.

На сучасному етапі розвиток ринку фінансових послуг характеризується глобалізаційними та інтеграційними процесами. Фінансова глобалізація є одним із процесів глобалізації, який розуміють як вільний та ефективний рух капіталів між країнами та регіонами, функціонування глобального ринку, формування системи наднаціонального регулювання міжнародних фінансів, реалізацію глобальних фінансових стратегій ТНК та транснаціональних банків.

Зауважимо, що на початку XXI століття стрімкий розвиток сегментів вітчизняного фінансового ринку та економічне зростання перетворили його на один із найпривабливіших у Східній Європі секторів міжнародних фінансів. Із

приходом в Україну потужного міжнародного фінансового капіталу, передусім у банківський і страховий сектори, на фондовий ринок, на вітчизняному фінансовому ринку активізувалися та інтенсифікувалися процеси інтеграції й конвергенції. Починаючи з 2006 року в Україні з'явилося більше десятка іноземних фінансових груп, які інвестували у вітчизняні банки понад 10 млрд.

дол. США. Станом на 1 січня 2013 року відносна частка активів міжнародних конгломератів у активах банків України сягала 16,98 %, а у ВВП – 18,07 %, що

свідчить про їх потужність як банківських посередників на фінансовому ринку

України. У 2006–2013 рр. кількість банків з іноземним капіталом зросла з 35 до

53 (в т.ч. 17 банків зі 100 % іноземним капіталом); в 2013 році їх кількість вже становила 51, а банків з 100% іноземним капіталом нараховувалось 18. Зазначимо, що кількість філій і дочірніх компаній українських банків протягом

років суттєво не змінилась і становить відповідно – 1 та 8. За умови поділу всіх

банків за національною приналежністю їх інвесторів в Україні можна зробити

висновок, що вітчизняний банківський ринок є досить розконцентрованим [4].

Фінансова глобалізація підвищує чутливість економік країн, що розвиваються до дії зовнішніх шоків. У таких умовах ризики фінансової інтеграції тісно пов'язані з можливістю поширення фінансових криз на інші країни. Однак потоки міжнародного капіталу, особливо потоки непостійних короткострокових інвестицій посилюють певну небезпеку щодо країн, що розвиваються. Це змушує виробляти політику і створювати інститути, які б допомогли досягнути рівноваги, щоб мобільність капіталу приносила вигоди країнам, що розвиваються, а не підривала їх економіку.

Україна поступово інтегрується до міжнародних фінансових ринків і наслідки глобалізаційних процесів стають дедалі відчутнішими для української фінансової системи та ринку фінансових послуг зокрема. Позитивний чи негативний вектор змін від глобалізації залежить від рівня розвитку національної економічної системи та ринку фінансових послуг держави. Беручи до уваги той факт, що чим стабільніша фінансова система країни та ефективніший фінансовий ринок, тим більше позитивних результатів країна може одержати від процесу глобалізації. В Україні слід виробити таку політику, що буде здатна протистояти викликам фінансової глобалізації, запобігати негативним наслідкам цього процесу.

У стратегічній перспективі Україна має повністю інтегруватися до глобальної фінансової системи та стати її повноправним учасником, але це створює нові умови функціонування внутрішнього фінансового ринку, нові правила поведінки українського бізнесу, нові принципи державного управління

тощо. У таких умовах необхідна розгорнута, цільова підготовка України, її фінансової системи, а також окремих учасників ринків фінансових послуг до глобальних правил функціонування. Зауважимо, що це має відбуватися з урахуванням національних інтересів та інтересів українського бізнесу в цілому, без загрози економічній та фінансовій безпеці держави [3].

Кількісне зростання та якісне ускладнення фінансового ринку зумовлює об'єктивну потребу в розвитку функцій саморегулювання, що означає, з одного боку, посилення ролі та участі операторів ринку у його подальшій розбудові, а з іншого - необхідність підвищення ефективності взаємодії саморегулюючої організації і державних регуляторних органів влади. Проект Стратегії розвитку фінансового сектора України до 2015 року передбачає створення на фінансовому ринку України єдиного державного регулятора, в т.ч. відокремлення наглядових функцій від регуляторних, запровадження системи пруденційного нагляду в усіх ринкових сегментах [2]. Отже, для повноцінної участі в глобальному процесі формування світової фінансової системи на рівноправних умовах національному ринку фінансових послуг необхідно:

1) вдосконалення правової бази для усунення асиметричного розвитку серед представників фінансового посередництва;

2) сприяння регіональній збалансованості ринку фінансових послуг, впровадження нових технологій, розробка та диверсифікація послуг, що надаватимуться клієнтам, призведуть до такого зростання капіталізації, яка необхідна для обслуговування національної економіки;

3) створення умов для інтеграції банківської системи в світовий фінансовий простір шляхом адаптації вимог ринків фінансово-банківських послуг;

4) покращення якості та надійності корпоративного управління та керівництва на ринку фінансових послуг повинно знайти своє відображення з урахуванням зарубіжного досвіду та національних особливостей.

Проте, здійснюючи стимулювання вітчизняного ринку фінансових послуг та його інтеграцію у світовий економічний простір, варто турбуватись й про економічну безпеку держави. Тобто в сучасних умовах необхідно здійснювати збалансовану фінансову політику, що базуватиметься на визнанні первинності реального сектору економіки в суспільному розвитку. Отже, посилення уваги

до проблем обґрунтування та реалізації ефективної стратегії розвитку ринку

фінансових послуг як джерела інвестиційних ресурсів призведе до ефективного

функціонування національного виробництва.

В умовах глобалізації Україна має обрати свій шлях інтеграції, не забуваючи про свої національні інтереси. Це можливо лише при потужній ефективній національній економіці. Без стабільної та ефективної національної фінансової системи повноцінна інтеграція в систему світового фінансового ринку неможлива. Проте вітчизняному ринку фінансових послуг властива значна кількість проблем і протиріч. Серед них: відсутня системна законодавча база, низька інформаційна прозорість ринку фінансових послуг, яка зумовила монополізм банківської системи, недостатня капіталізація, переважання спекулятивного капіталу, що стримує розвиток інвестиційного процесу, суперечливий характер впливу фінансової глобалізації тощо. Із приходом в Україну потужного міжнародного фінансового капіталу на вітчизняному фінансовому ринку активізувалися та інтенсифікувалися процеси інтеграції й конвергенції. Таким чином, світові ринки фінансових послуг майже повністю вичерпали свій потенціал, тому вітчизняний ринок фінансових послуг є досить привабливим для іноземного капіталу.

Література:

1. А.А. Болдова, В.Ю. Мойко. Ринок фінансових послуг України: глобалізаційний аспект / А.А. Болдова, В.Ю. Мойко // Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України.- 2012 - № 1. – C.72-78.

2. Стратегія розвитку фінансового сектору України до 2015 року (проект) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dfp.gov.ua/748.html. 

3. Стукало Н.В. Становлення концепції розвитку національної фінансової системи України в умовах глобалізації / Стукало Н.В. // Економіка та держава.–2009. – №7. – С. 16–27.

4. Чуприна А.І. Роль іноземного капіталу в банківській системі України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/prvse/2013_2/8.pdf