Економічні науки / 6. Менеджмент і маркетинг

К.э.н. Иванова С.Л.

Ярославский государственный университет, Россия

Порівняльна характеристика методів оцінки конкурентоспроможності підприємства та продукції

Показник конкурентоспроможності продукції – один із найважливіших показників, що комплексно оцінює характеристики продукції та може служити основою для виходу підприємства з даною продукцією на нові ринки.

Правильна оцінка показника конкурентоспроможності продукції дозволяє знизити ризики, що виникають при діяльності підприємства у новому маркетинговому середовищі, у той же час невідповідність розрахованого показника реальним характеристикам продукту може призвести до зниження ефективності діяльності підприємства. Тому варто звернути увагу на те, щоб показник конкурентоспроможності продукції враховував якомога більше факторів та об’єктивно визначав їх вплив на конкурентоспроможність.

Сучасна концепція конкурентоспроможності продукції та методики її оцінки широко висвітлені рядом вітчизняних та зарубіжних економістів.

Проте поза увагою залишаються проблеми пов’язані з оцінкою конкурентоспроможності в умовах глобального середовища з точки зору сервісної економіки, врахування регіонального фактору, впливу іміджу підприємства на конкурентоспроможність продукції.

На основі аналізу основних методик оцінки показника конкурентоспроможності продукції важливо виявити ступінь охоплення показниками, розрахованими за даними методиками, інформації про продукцію та конкурентне середовище, у якому має бути реалізована продукція, а також розробити основу для формування вдосконаленої методики обчислення конкурентоспроможності, яка б за сучасних умов найбільш повно характеризувала продукцію.

Конкурентоспроможність продукції можна розглядати як складову конкурентоспроможності підприємства. Більшість економістів саме на цьому акцентують увагу. Проте, з іншого боку, конкурентоспроможність підприємства залежить від інтелектуального потенціалу підприємства, а, отже, з точки зору конкурентоспроможності підприємство варто розглядати як систему, що управляє інтелектуальним потенціалом з метою ефективного використання факторів виробництва.

Конкурентоспроможність продукції та підприємства загалом може бути оцінена як ефективність діяльності менеджменту з використання інтелектуального потенціалу підприємства. Врахування такого фактору при оцінці конкурентоспроможності стає одним із ключових в умовах формування постіндустріальної економіки.

Конкурентоспроможність продукції пропонується розглянути як синтез трьох основних систем показників, які характеризують товар: система якості товару, система якості додаткових послуг, система економічних характеристик товару.

В окрему систему варто виділити вплив фактору глобального середовища, що в умовах інтеграції ринкового простору починає набувати все більшого значення для конкурентоспроможності товару. Методика, адекватна реаліям сучасного конкурентного середовища, має характеризувати товар за усіма чотирма системами.

Також одним із найважливіших показників, що впливає на конкурентоспроможність продукції, є рівень сервісної підтримки товару, яка передбачає, наприклад, використання концепції «just in time», тобто своєчасного постачання товару в необхідне місце. Також в умовах сервісної економіки додаткову увагу необхідно звернути на фірмове обслуговування, високий рівень якого може забезпечити значну частину прибутку від впровадження товару на ринок.

Також конкурентоспроможний товар має відповідати наступним вимогам:

- ліквідність – здатність користуватися попитом на відповідному ринку;

- наукоємність – основу ціни на товар мають складати інноваційні витрати;

- технологічність – максимально можлива простота виробництва та експлуатації. Існує велика кількість методик розрахунку конкурентоспроможності продукції підприємства.

Кожна з них у певній мірі розкриває сутність конкурентоспроможності, проте не здатна повністю охопити та математично виразити вплив усіх факторів, що впливають на конкурентоспроможність продукції. З посиленням економічних взаємозв’язків та поглибленням процесу глобалізації виникає усе більше чинників, які впливають на інтегральний показник конкурентоспроможності і все складнішим стає їх урахувати та вірно інтерпретувати у математичній моделі.

Можна прослідкувати еволюцію методик розрахунку конкурентоспроможності продукції в залежності від зміни ринкового середовища, у якому діє підприємство.

Методика оцінки конкурентоспроможності товарів на основі їх рейтингу [1, 38]. Показник розраховується за формулою:

(1)

де P_t – рейтинг товару t;

Qi – відносний показник якості товару;

n – кількість одиничних показників якості, взятих для оцінки.

Переваги цієї методики полягають у:

- простоті розрахунку;

- наявності оперативної інформації про якість продукту, що дозволяє швидко реагувати на зміни у ринковому середовищі.

Серед недоліків методики — те, що вона не охоплює характеристики продукції у повній мірі, тобто основний акцент при розрахунку показника рівня конкурентоспроможності зроблено на якісні показники товару, абстрагуючись від впливу економічних показників та показників якості послуг, а тому не може бути використана для середньо та довгострокового планування.

Методика оцінки конкурентоспроможності товарів за обсягом продажу [2]. Розрахунок показника конкурентоспроможності проводиться наступним чином:

(2)

де K_ij – конкурентоспроможність i-го товару на j-му ринку;

a_i – питома вага і-го товару в обсязі продажу, за період який аналізують;

b_i – показник значимості ринку, на якому представлений товар підприємства. Для зовнішніх ринків промислово-розвинутих країн значимість ринку рекомендують приймати рівною 1, для зовнішніх ринків інших країн дорівнює 0,7, для внутрішнього ринку дорівнює 0,5.

(3)

де V_i – обсяг продажу i-го товару за період, що аналізують,грош. од.;

V – загальний обсяг продажу підприємства за той самий період, грош. од.

Дана методика дозволяє достовірно оцінити інформацію про динаміку продажу на ринках, проте цей показник суперечить самій філософії поняття «конкурентоспроможність підприємства», оскільки не враховує якісні показники продукції підприємства.

Методика визначення комплексного показника конкурентоспроможності на основі диференціального методу [1, 39].

Розрахунок проводиться наступним чином:

(4)

де І_mn1, I_b – групові показники конкурентоспроможності за споживчими параметрами аналізованого і базового зразка;

C₁, С_b – групові показники конкурентоспроможності за економічними параметрами аналізованого і базового зразка.

(5)

де q_i – одиничний показник конкурентоспроможності;

Р_i – i-й параметр для аналізованого товару;

Р_i0 – і-й параметр базового зразка.

(6)

де n – число технічних параметрів, що беруть участь в оцінці;

a_i – вага і-го параметра в загальному наборі;

q_i – одиничний показник за і-им технічним параметром.

(7)

де І_mn1, І_mn2 – показники конкурентоспроможності для першого і другого товарів-конкурентів.

Формула (7) використовується для порівняння конкурентоспроможності двох товарів конкурентів. Якщо товар 1 має вищу конкурентоспроможність за товар 2, то результат – число більше за одиницю.

Дана методика передбачає комплексний підхід до оцінки конкурентоспроможності підприємства, проте варто відзначити, що досить важко отримати достовірну інформацію для розрахунку за методикою, у той же час відсутня точна оцінка впливу параметрів, за якими оцінюється конкурентоспроможність, на інтегральний показник.

Методика аналізу конкурентоспроможності продукції на основі її корисності. Дана методика пропонує розглядати конкурентоспроможність продукції (товару), приймаючи за основу те, що закони корисності товару знаходять відображення у ринковому попиті на товар. Інтегральний показник конкурентоспроможності пропонується визначити як функцію корисності кожного з технологічних параметрів товару [5, 59]:

(8)

Причому, якщо один з показників корисності дорівнює нулю, то загальна конкурентоспроможність теж дорівнює нулю.

У даній методиці пропонується аналіз конкурентоспроможності за допомогою кривих байдужості.

Методика дає можливість врахувати всі споживчі характеристики товару, а також може бути розширена організаційними характеристиками, які впливають на конкурентоспроможність продукції в умовах сервісної економіки. Проте дана методика не враховує такого важливого фактору конкурентоспроможності продукції, як вплив глобального економічного простору.

Таким чином, можна прослідкувати еволюцію методик від простих, які дозволяли оцінити конкурентоспроможність продукції на нерозвинених ринках, до інтегральної, що дозволяє більш точно виявляти місце продукту на ринку у порівнянні з аналогами.

Якщо методики оцінки конкурентоспроможності товарів на основі їх рейтингу та оцінки конкурентоспроможності товарів за обсягом продажів дозволяють сформувати уявлення про конкурентоспроможність продукції на ринку з однорідною продукцією та не враховуючи фірмове обслуговування, то для розрахунку конкурентоспроможності продукції на розвиненому ринку необхідно використовувати методики оцінки інтегрального показника рівня конкурентоспроможності з урахуванням ціни споживання або визначення комплексного показника конкурентоспроможності на основі диференціального методу. На ринку з розвиненим фірмовим обслуговуванням варто застосовувати методику порівняльної оцінки конкурентоспроможності (порівняння з еталоном), проте в сучасних умовах із розвитком глобальних ринків навіть ця методика не здатна в повній мірі охарактеризувати конкурентоспроможність товару.

Необхідно виробити новий підхід до конкурентоспроможності, який буде поєднувати стандартний підхід до розуміння конкуренції та нову філософію конкурентоспроможності з урахуванням інтернаціоналізації ринків, факторів глобального середовища (політичний, культурний та інші).

Інформацію про товар складають три основні групи показників: якість власне товару, якість фірмових послуг, що надаються разом з товаром, економічні характеристики товару (ціна, знижки та ін.). Окрім цього, товар знаходиться в певному економічному середовищі, яке є ще одним чинником впливу на інтегральний показник конкурентоспроможності.

Методика оцінки конкурентоспроможності продукції, яка адекватна реаліям сучасного конкурентного середовища, має охоплювати усі три групи вищезазначених показників, а також враховувати вплив глобального середовища.

Серед усіх наведених методик жодна не охоплює весь спектр інформації, пов’язаної з конкурентоспроможністю продукції. Деякі (як, наприклад, методика оцінки конкурентоспроможності товарів на основі їх рейтингу) охоплюють інформацію лише щодо показників якості продукції, інші (методика оцінки товарів за обсягом продажу) — лише економічні показники, більшість (методика визначення комплексного показника конкурентоспроможності на основі диференціального підходу, методика оцінки інтегрального показника рівня конкурентоспроможності з урахуванням ціни споживання) намагаються охопити всі групи показників, проте не враховують глобальне середовище або не використовують механізму захисту від неточностей при виборі параметрів оцінювання.

Таким чином, постає завдання сформувати удосконалену методику, яка буде враховувати ряд факторів, що визначають конкурентоспроможність продукції в сучасному конкурентному середовищі, а саме:

- вплив економіки на інтегральний показник конкурентоспроможності;

- інтеграційні процеси у ресторанному господарстві;

- інтелектуальний потенціал підприємства;

- імідж підприємства;

- особливості регіональних ринків продукції.

Врахування цих факторів дозволить об’єктивно оцінити конкурентоспроможність продукції, а також можливості підприємства при виході з даною продукцією на ринок.

Література:

1. Кобеляцький Л. С. Управління конкурентоспроможністю / Л.С. Кобеляцький. - К.: Зовнішня торгівля, 2012. - 304 с.

2. Магомедов Ш. Ш. Конкурентоспособность товаров / Ш.Ш. Магомедов. - М.: Дашков и Ко, 2012. - 294 с.

3. Загородній А.Г. Оцінювання конкурентоспроможності продукції підприємства / А.Г. Загородній, В.М. Чубай // Фінанси України. – 2013. – № 1. – С. 29-30.

4. Лупак Р.Л. Конкурентоспроможність торговельного підприємства та механізм її забезпечення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами / Укоопспілка. – Львів. комерц. акад. – Львів, 2008. – 20 с.