Лукіна О. А., Бєлгородцева М.
О.
Донецький національний
університет економіки і торгівлі
імені Михайла Туган – Барановського
В сучасних умовах здійснення господарської діяльності об'єктивно
і різко зростає практичне значення використання нематеріальних активів, при
цьому економічний зміст даної категорії корінним чином відрізняється від інших
видів активів (фінансових, виробничих). Це обумовлює іншу специфіку обліку і
призводить до ряду проблем при відображенні бухгалтерських операцій з
нематеріальними активами.
Метою
роботи є дослідження і аналіз існуючих проблем обліку нематеріальних активів на українських підприємствах.
Дослідженню
даної проблематики було присвячено роботи таких вчених, як В. Сопко, Ф.
Бутинець, М. Сова, А. Грінько, О. Олійник та ін.
Надходження нематеріальних активів на підприємство може відбуватися різними
шляхами: в результаті купівлі, безкоштовної передачі, як внесок до статутного
капіталу, шляхом злиття з іншими підприємствами. Тут особливу складність
представляє відображення в бухгалтерському обліку тих видів нематеріальних
активів, які надійшли в результаті злиття (поглинання) підприємств, що
характерно для ринкових виробничих відносин. У той же час, домінуюча причина
складності є, на наш погляд, суб'єктивною і полягає у відсутності в чинному
українському законодавстві, що регламентує порядок ведення бухгалтерського
обліку, якої-небудь нормативної бази для відображення таких операцій відповідно
до міжнародних стандартів. Ці стандарти вимагають відображати в обліку такі
надходження винятково на основі формування єдиних консолідованих балансів –
балансів групи підприємств, яка об'єднує головну компанію і її дочірні фірми і
які розглядаються як єдине ціле.
До основних проблем
методики обліку належать:
1) Облікове законодавство звужує склад нематеріальних активів, зокрема,
зараховуючи витрати по створенню багатьох нематеріальних активів на витрати
звітного періоду;
2) Досить часто облікова вартість нематеріальних активів набагато нижче
ринкової вартості, що призводить до заниження майнового стану підприємства в
обліку;
3) Унікальні нематеріальні активи часто не враховують у балансі, наприклад,
гудвіл не враховується в балансі підприємства до тих пір, поки не відбудеться
акт купівлі-продажу підприємства [1]
4) Одночасно з існуванням нематеріальних активів, які в
господарській діяльності підприємства знаходяться або на правах власності, або
на ліцензійній основі (як позикові), методичний підхід до відображення
нематеріальних активів у звітності однаковий, що призводить до збільшення
вартості майна та не дає об'єктивної оцінки для тих користувачів,
які не можуть вимагати додаткової інформації [2]
5) Відсутня єдина обґрунтована методика оцінки нематеріальних активів, що
робить неможливим точний розрахунок у рамках чинної системи обліку [3]
Згідно з чинним законодавством, оцінка нематеріальних активів здійснюється
виходячи з суми всіх фактичних витрат на їх придбання і приведення в стан,
придатний для використання, відповідно до запланованої мети. Однак, на наш
погляд, в умовах ринкових фінансово-економічних відносин витратний підхід при
оцінці вартості нематеріальних активів (насамперед, науково-технічної
продукції) часто здатний дати результати, які абсолютно неадекватно
відображають кінцеві підсумки діяльності господарюючого суб'єкта, а тому не прийнятні
для об'єктивного обліку та аналізу. Якщо у продукції, отриманої на основі прав,
що оцінюються, відсутня конкурентоспроможність, то втрачає значення розрахунок
вартості об'єкта інтелектуальної власності і його облік, незалежно від
вкладених в нього коштів. Тому, для визначення вартості нематеріальних активів
необхідна інша, гнучка, але в той же час стабільна, методика, яка враховуватиме
наступні основні складові у вигляді кількісної визначеності:
- конкурентоздатність продукції, одержаної на основі активів, що
оцінюються;
- прибуток, що отримується на конкретному ринку при реалізації продукції,
одержаний з участю активів, що оцінюються:
- ціннісний потенціал, що утворюється в результаті володіння і використання
технічних знань, невідомого невизначеному колу осіб.
Отже, як показує проведене дослідження, при такому підході до обліку
нематеріальних активів, чітко виявляється вузькість і недосконалість чинного
відповідного законодавства.
Література
1. Ідентифікація та класифікація нематеріальних активів та проблеми їх
визначення [Електронний ресурс] / О.В. Побережець, К.В. Іванова // Економіка:
реалії часу. Науковий журнал. – 2012. – № 2 (3). – С. 98-104. – Режим доступу:
http://www.economics.opu.ua/n3.html
2. Проблеми нематеріальних активів в Україні [Електронний ресурс] / Сніжана Бондаренко – Режим доступу: http://www.tm24.com.ua/ua/details/page_66/
3. Проблеми обліку нематеріальних активів на підприємствах
України та шляхи їх вирішення [Електронний ресурс]/ І.М. Сотник, О.І. Різенко // Формування
конкурентоспроможної економіки: теоретичні, методичні та практичні засади:
матеріали міжнар. наук.-практ. інтернет-конф – 2012. – С. 196-197. Режим
доступу: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/27855