УДК: 336.226.11

Экономические науки/7.Учет и аудит

к.е.н. Піскунов Р. О., студентка Іщенко Т.І.

Харківський банківський інститут Університету банківської справи Національного банку України

КЛАСИФІКАЦІЯ ПОДАТКІВ: ПРОБЛЕМИ ТА НЕДОЛІКИ

Належне виконання державою функцій з приводу регулювання економічних процесів в першу чергу залежить від податків. Класифікація податків сприяє більш повному висвітленню сутності та функцій податків, дає можливість показати їх роль у податковій політиці держави, напрям і характер впливу на соціально-економічну сферу. Різноманітність податків потребує створення класифікації податків за різними критеріями. Виявлення недоліків вже існуючих класифікацій підкреслює актуальність та значущість цього питання. Дослідженням класифікації податків займалися багато вітчизняних і зарубіжних економістів: Опарін В.М., Юрій С.І., Мельник П.В., Довгалюк В.І., Ярмоленко Ю.Ю., та інші. Однак, проаналізувавши погляди різних учених, можна стверджувати про неоднозначність і деякі розбіжності у судженнях науковців, пов’язаних з класифікацією податків. Тому метою роботи є запропонувати авторський підхід до класифікації податків. В рамках дослідження поставленої мети варто сформулювати такі завдання: дослідити наявні класифікації авторів, визначити на їх підставі загальні теоретичні положення класифікації податків та сформувати практичні рекомендації щодо її вдосконалення. В таблиці 1 можна побачити, як різні автори по-різному визначають основні ознаки класифікації податків.

Таблиця 1

Класифікаційні ознаки податків

Джерело	Власний коментар
1	2
[1]	Даний автор класифікує податки за чотирма класифікаційними ознаками: за формою оподаткування, за рівнем установлення, за способом стягнення, за економічним змістом об’єкта оподаткування. В свою чергу подані класифікаційні ознаки містять в собі ряд структурних складових, що дає можливість більш широко висвітлити сутність податків. Однак дана класифікація не розкриває сутність податків в залежності від суб’єктів оподаткування, джерела сплати, способу справляння та інших класифікаційних ознак, які репрезентує Юрій С.І. Тому класифікація Опаріна В. М. не дає нам повного системного уявлення про можливі податки, що зменшує можливість її практичного застосування.
[2]	Дана класифікація є найбільш повною та змістовною з наведених класифікацій, що дозволяє розглянути дану категорію з різних боків. Вона містить в собі дванадцять класифікаційних ознак. Погляди Юрія С.І. також розділяють й інші автори, зокрема Опарін В.М., Довгалюк В.І., які при виокремленні видів податків виділяють аналогічні класифікаційні ознаки. Наведена класифікація включає усі основні види податків, що підвищує значимість її використання на практиці. Проте запропонована класифікація вказує на загальні види податків, не розкриваючи сутності їх підвидів, що є єдиним недоліком запропонованої класифікації.
[3]	Класифікація даних авторів є вузькою та найменш детальною, та включає в себе лише три класифікаційні ознаки. Запропонована класифікація лише поверхнево вказує нам на види податків і не може бути використана для досконалого вивчення поняття «податки».
[4]	Автор виокремлює дві основні класифікаційні ознаки податків: прямі та непрямі, що в свою чергу поділяються на ряд структурних складових. Проте, порівнюючи з попередніми авторами, слід відмітити, що класифікаційні ознаки податків Мельника П.В. у класифікаціях інших авторів є лише структурними складовими класифікаційної ознаки – класифікація податків за формою оподаткування, тому застосування даної класифікації на практиці буде недоцільним, бо наведена інформація розкриває зміст податків лише з однієї сторони, зокрема за формою оподаткування.

У таблиці 2 продемонстровано синтез проаналізованих класифікацій.

Таблиця 2

Ознака	Структурні складові
1	2
За формою оподаткування	Прямі: особисті (подушний, прибутковий, майновий, на спадщину і дарування); реальні (земельний, промисловий, на грошовий капітал, домовий). Непрямі: фіскальні монополії; акцизи (специфічні, універсальні (з продажу (купівлі), з обороту, на додану вартість)); мито (ввізне, вивізне, транзитне, статистичне, фіскальне, протекціоністське, преференційне, зрівнювальне).
За економічним змістом об’єкта оподаткування	на доходи; на майно; на витрати (споживання); ресурсні або рентного характеру

Продовження таблиці 2

2	3
За рівнем установлення	загальнодержавні та місцеві
За способом стягнення	окладні та розкладні
За способом утримання	біля джерела утримання; за декларацією; за платіжним повідомленням; кадастрові
За суб’єктом оподаткування	з фізичних осіб; з юридичних осіб; змішані
За сферою використання податкових надходжень	загального призначення; спеціальні; змішані
За повнотою прав використання податкових надходжень	власні (закріплені); регулюючі (частковий розподіл між бюджетами різних рівнів)
За формою сплати	готівкові та безготівкові
За джерелом сплати	дохід; виручка від продажу; фінансовий результат; виробничі витрати; заробітна плата
За методом встановлення ставок	регресивні; прогресивні; пропорційні (лінійні, ступінчасті); тверді (в абсолютних сумах); кратні суми (в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян)
За періодичністю сплати	регулярні та разові

Отже, у даному дослідженні об’єднано недоцільно розмежовані, схожі за своєю природою ознаки та запропоновано нову класифікацію податків, яку створено шляхом синтезу вже існуючих класифікацій із додаванням тих ознак, які певними авторами не були передбачені.

Список використаних джерел.

1. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): [навч. посіб.] / Опарін В.М. – [2-ге вид., перероб. і доп.] – К.: КНЕУ, 2002. – 240 с.

2. Юрій С І. Фінанси: [підруч.] / С.І. ІОрій, В.М. Федосов. – К.: Знання, 2008. - 611с.

3. Довгалюк В.І., Ярмоленко Ю.Ю. Податкова система: [навч. посіб.] – / В.І. Довгалюк, Ю.Ю. Ярмоленко. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 360с.

4. Мельник П.В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці [Текст]: [мон.] / П.В. Мельник. - Ірпінь, Академія ДПС України, 2001. - 362 с.