Экономика/ 8. Математические методы в экономике

К.е.н. Завсєгдашня І.В., Завсєгдашня О.О.

ДВНЗ «Криворізький національний університет»

Рейтингова оцінка споживачів товарної продукції підприємства на основі експертного оцінювання

Рейтингова оцінка та аналіз споживачів товарної продукції є одним із найважливіших завдань політики збуту підприємства. Покладаючись на систему рейтингів, більшість компаній приймають рішення про перерозподіл своїх ресурсів; змінюють свою стратегію щодо збуту продукції конкретним контрагентам. Таким чином, побудова рейтингу дозволяє формалізувати процес вибору, зробити його більш об'єктивним і скоротити час прийняття рішення.

У роботі розроблено 5-етапну модель рейтингової оцінки споживачів товарної продукції на прикладі ПАТ «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА». Запропоновано проводити експертне опитування для побудови рейтингу споживачів серед працівників відділу збуту підприємства.

Етап 1. Підбір експертів та формування експертних груп.

Експертами для проведення опитування обираються провідні спеціалісти бюро зовнішньоекономічних зв'язків відділу збуту ПАТ «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА», які займаються організацією збуту залізної руди у відповідності з плановими завданнями та укладеними договорами (контрактами) на зовнішньому і внутрішньому ринку [1].

Проаналізувавши попередню діяльність експертів, не було виявлено причин, які призводили б до прагнення ними завищувати або занижувати оцінки, та надавати недостовірну інформацію (ставити необ’єктивні оцінки).

Етап 2. Формування питань і складання анкет.

На цьому етапі розробляються правила проведення опитування та організації роботи експертної групи. Вони включають наступні умови:

‒ незалежність формування експертами власної думки про оцінювані події;

‒ зручність роботи з передбачуваними анкетами;

‒ прийнятні витрати часу на відповіді з питань анкети, зручний час отримання питань і видачі відповідей;

‒ збереження анонімності відповідей для членів експертної групи.

Етап 3. Формування правил визначення сумарних оцінок на основі оцінок окремих експертів.

У загальному випадку сумарна групова оцінка кожної події залежить від оцінок, наданих експертами цій події і ступеня компетентності експертів.

У нашому випадку використовуються середньоарифметичні оцінки думки групи експертів. Середня арифметична враховує кожне значення ознаки, у тому числі екстремальні і випадкові величини. Кожна зміна значень ознаки впливає на середню величину. Виділяють незважену середню арифметичну і зважену середню арифметичну. Незважена середня арифметична виходить шляхом ділення суми всіх значень на їх кількість. У зваженій середній арифметичній у окремих значень враховується певна ознака, наприклад, «вага» експерта, що характеризує його компетентність.

Для того щоб враховувати відмінність у компетентності експертів, їм можуть бути приписані різні «ваги», що враховуються при визначенні групових оцінок. Причому значення цих коефіцієнтів можна інтерпретувати як ймовірність завдання експертом достовірної оцінки. Тоді

Оцінку компетентності експерта слід будувати на основі певної шкали, кожен бал якої визначається за допомогою вибору відповідних показників, що оцінюють кваліфікацію експерта. Найкраще таке оцінювання здійснювати за десятибальною шкалою. Отримані характеристики слід звести в один показник, що характеризує об'єктивну оцінку компетентності експерта –

Оцінка компетентності експертів бюро зовнішньоекономічних зв’язків відділу збуту була здійснена, з врахуванням рівня кваліфікації експертів у вузькій області спеціалізації, рівня теоретичної підготовки, практичного досвіду і широти кругозору. Крім того, доцільно визначити показник відносної самооцінки експерта (суб'єктивний показник – ) [2]. Цей показник знаходять таким чином: для кожного питання або групи питань, по яких вважається необхідним оцінити компетентність експерта, в анкеті з оцінки компетентності експерта передбачається шкала під назвою «відносна самооцінка експерта», де експерту самому пропонується проставити бал за десятибальною шкалою. У цілому показник «відносна самооцінка експерта» спрямований на те, щоб експерт сам оцінив рівень своєї компетентності по заданому питанню. Оцінки компетентності експертів наведено в табл.1.

Таблиця 1

Оцінка компетентності експертів бюро ЗЕД за 10-ти бальною шкалою

Посада спеціаліста бюро ЗЕД відділу збуту	Об'єктивна оцінка компетентності	Суб'єктивна оцінка компетентності
Начальник відділу збуту	10	10
Начальник бюро ЗЕД	10	10
Інженер I категорії бюро ЗЕД	9	10
Інженер II категорії	8	9
Інженер II категорії	8	10
Декларант	7	9
Декларант	7	8

Добуток об'єктивного і суб'єктивного показників, поділений на сто, буде характеризувати компетентність експерта з даного питання. Ділення на 100 потрібно для приведення діапазону зміни до виду Тоді показник компетентності експерта можна трактувати як ймовірність надання ним достовірної оцінки.

Отже, ймовірність завдання експертами достовірної оцінки розраховуємо за вищезазначеною формулою та результати заносимо у таблицю 2:

Таблиця 2

Визначення ймовірності завдання експертами достовірної оцінки

Посада спеціаліста бюро ЗЕД відділу збуту	Ймовірність завдання експертами достовірної оцінки (0<hj≤1)
Начальник відділу збуту	1
Начальник бюро ЗЕД	1
Інженер I категорії бюро ЗЕД	0,9
Інженер II категорії	0,72
Інженер II категорії	0,8
Декларант	0,63
Декларант	0,56

Етап 4. Робота з експертами включає 3 етапи.

На першому етапі відбувається залучення експертів у індивідуальному порядку з метою уточнити модель об'єкта, що підлягає експертній оцінці, уточнити формулювання питань в анкетах; узгодити доцільність представлення таблиць; уточнити склад групи експертів.

На другому етапі експертам направляються анкети з пояснювальним листом, в якому описується мета роботи, структура та порядок заповнення анкет.

Третій етап роботи з експертами здійснюється після отримання результатів опитування і вивчення досліджуваного об'єкта іншими методами в процесі обробки та аналізу отриманих результатів. На цьому етапі від експертів у формі консультацій зазвичай отримують всю відсутню інформацію, яка потрібна для уточнення отриманих даних та їх остаточного аналізу.

Етап 5. Аналіз і обробка експертних оцінок

При проведенні аналізу зібраних експертних даних необхідно визначити узгодженість дій експертів і достовірність експертних оцінок. Для оцінки ступеня узгодженості думок експертів ми скористаємось показником дисперсії (. Дисперсія D_j оцінок, даних j-ій події, обчислюється за формулою
.

Низькі та близькі до нуля показники дисперсій свідчать про тісний зв`язок думок експертів, узгодженість та достовірність експертних оцінок.

Таким чином, здійснивши аналіз та обробку наданих експертами оцінок та підсумувавши бали по кожному підприємству за всіма розглянутими показниками отримуємо наступну рейтингову таблицю (табл. 3).

Таблиця 3

Загальний рейтинг основних споживачів продукції ПАТ "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА"

Місце у рейтингу	Споживач	Сума балів
1	ПАТ «ДМКД»	100
2	Польща	97
3	ВАТ «Півд ГЗК»	96
4	Словаччина	94
5	Сербія	93
6	ПАТ «Алчевський МК»	92
7	ПАТ «МК Азовсталь»	90
8	Австрія	89
9	Китай	86
10	ПАТ «ММК ім. Ілліча»	85
11	ПАТ «ДМЗ ім. Петровського»	83
12	Чехія	81
13	Росія	78
14	ПАТ «АМКР»	77
15	Болгарія	74
16	ПАТ «Єнакіївський МЗ»	72
17	ПАТ «Макіївський МК»	71
18	Угорщина	68
19	ВАТ «МК Запоріжсталь»	65
20	Румунія	62
21	Туреччина	57

Дана інформація застосовується в процесі формування економіко-математичної модель оптимізації планування збуту продукції підприємства.

Література

1. Економіко-математичне моделювання: Навчальний посібник / За ред. О. Т. Іващука. – Тернопіль: ТНЕУ «Економічна думка», 2008. – 704 с.

2. Єжова Л. Ф. Інформаційний маркетинг: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 560 с.

3. Планування діяльності підприємства: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / За заг. ред. В. Є. Москалюка. – К.: КНЕУ, 2002. – 252 с.