МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИБОРУ КОНКУРЕНТНИХ СТРАТЕГІЙ ПИВОВАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Даніалі Педрам,

аспірант кафедри економіки, обліку і аудиту,

Європейський університет, м. Київ

Для підвищення ефективності розвитку пивоварним підприємствам необхідно розробляти і втілювати на практиці конкурентні стратегії, найбільшою мірою відповідні тенденціям розвитку ринкової ситуації, що дозволяють якнайкращим способом використовувати сильні сторони діяльності. Жодне підприємство не може досягти переваги над конкурентами у всіх сферах діяльності, але воно може направити свої зусилля на досягнення конкурентних переваг на тому або іншому ринку в довгостроковій перспективі. З цією метою рекомендуємо пивоварним підприємствам використовувати методику вибору конкурентних стратегій, що включає наступні кроки: вивчення кон'юнктури ринку і його сегментацію, вибір цільового ринку і його сегменту, визначення умов діяльності на цьому ринку; розробку і вибір конкурентних стратегій, способів просування товару, заходів щодо стимулювання збуту і підвищення престижу торгової марки і самого підприємства, рекламних концепцій; контроль реалізації як стратегії в цілому, так і окремих її елементів; підтвердження подальшого здійснення стратегії, що діє, або внесення дій, що коректують, аж до вибору іншої стратегії.

Економічна логіка вибору конкурентних стратегій полягає в наступному: аналізуються всі можливі варіанти стратегій для певного сегменту ринку; розраховуються грошові надходження для кожної стратегії; на цій основі визначаються співвідношення для тієї або іншої стратегії. У результаті для ринку вибирається та стратегія, яка: дає найвище значення даних показників підприємству в цілому; може бути реально проведена в ринковій ситуації, що склалася; найбільш корисна для реалізації основних завдань розвитку фірми.

На наш погляд, доцільно використовувати чотири основні показники: відношення очікуваної виручки з продажів на певному сегменті ринку до витрат на його освоєння; відношення очікуваної виручки з продажів до витрат на підтримку своєї частки даного сегменту; відношення можливого прибутку до планованих витрат на розробку, виробництво і збут продукції для конкретного сегменту ринку; прогнозований темп зростання обсягу продажів продукції на освоєному ринковому сегменті. На основі вищеописаних підходів нами був проведений аналіз стратегій освоєння регіональних ринків, розроблених фахівцями з маркетингу пивоварного заводу м. Києва. У табл. 1 представлені результати розрахунків, на підставі яких керівництвом заводу був здійснений вибір стратегії.

Таблиця 1

Вибір варіанту стратегії на основі оцінних показників

Найменування показника	Стратегія 1	Стратегія 2	Стратегія 3	Стратегія 4
Відношення очікуваної виручки з продажів на певному сегменті ринку до витрат на його освоєння	1,157	1,426	1,641	1,454
Відношення очікуваної виручки з продажів до витрат на підтримку своєї частки даного сегменту	1,589	1,456	1,348	1,462
Відношення можливого прибутку до планованих витрат на розробку, виробництво і збут продукції для конкретного сегменту ринку	0,313	0,217	0,264	0,289
Прогнозований щорічний темп зростання об'єму продажів продукції на освоєному ринковому сегменті	1,145	1,123	1,103	1,127

Керівництвом пивоварного підприємства була вибрана стратегія 1, що, хоча і вимагає великих первинних витрат, але дає хороші ринкові перспективи. Слід зазначити, що для вибору максимально обґрунтованої конкурентної стратегії необхідно аналізувати стан ринкового середовища на основі детального вивчення кон'юнктури товарних ринків і чинників, що впливають на конкурентоспроможність. Тільки за цієї умови можна правильно підійти до позиціонування товару на ринку і зрозуміти, яка стратегія конкуренції дає найбільший ефект.

Пивоварні підприємства, вибираючи позицію гнучкого реагування на

ринок, повинні відмовитися від пасивного пристосування до ринкових умов і перейти до політики активного формування попиту на свою продукцію, що необхідно враховувати при виборі стратегії. Всі функціональні стратегії підприємства тісно зв'язані між собою і жодна з них не може бути реалізована без урахування іншої.

Отже, для досягнення поставленої мети підприємству необхідно організувати діяльність на кожному функціональному рівні і забезпечити отримання необхідної інформації від одного підрозділу до іншого. Виходячи з розуміння мети конкурентної стратегії як конкретного полягання в довгостроковій перспективі основних складових ефективності розвитку, необхідно побудувати ієрархічну систему у вигляді головних і супідрядних цілей. До головних цілей конкурентної стратегії пивоварних підприємств слід віднести: зміцнення положення на ринку (динаміка об'єму продажів, частка на ринках, в т.ч. порівняно з часткою основних конкурентів); підвищення фінансової результативності (прибуток, рентабельність активів); підтримка необхідного рівня конкурентного статусу підприємства. Слід також виділити ключові вимоги до цілей підприємств, задоволення яких в процесі їх розробки повинне бути обов'язковим. До таких вимог відносяться: облік стану ринку пива і положення підприємства на ньому; досяжність (реальність); гнучкість (можливість коректування в процесі реалізації); сумісність по тимчасових інтервалах (короткострокових з середньостроковими, останніх з довгостроковими); конкретність і вимірність кількісними і якісними параметрами.

Пивоварним підприємствам необхідно здійснювати управління витратами за наступними напрямами: вдосконалення техніки і технології виробництва; поліпшення використання виробничих фондів; використання основної і додаткової сировини хорошої якості за оптимальною ціною; оптимізація транспортних витрат по перевезенню сировини і готової продукції; впровадження прогресивних прийомів і методів організації виробництва; оптимізація чисельності і заробітної плати тих, що працюють; оптимізація невиробничих витрат.