Економічні науки/9. Економіка промисловості

Гуріна О.В., Гудь Р.Е.

Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини

«Університет «Україна», Україна

Напрями інноваційної діяльності підприємств (маркетинговий підхід)

Економічні перетворення, здійснені протягом останніх 15 років в Україні, включають активний пошук шляхів і засобів кардинального інноваційного оновлення економіки. У зв’язку з цим цілком зрозумілим є інтерес вітчизняних і зарубіжних учених, зокрема, до вивчення нових підходів в організації управління інноваційною діяльністю.

Сучасний стан розвитку світової економіки переконливо свідчить, що основним критерієм економічного розвитку є використання досягнень науки і науково-технічного прогресу у виробництві нових видів товарів і послуг з метою забезпечення зростаючих потреб і вимог людини.

Проблеми, пов'язані із дослідженням управління інноваційною діяльністю та забезпеченням його ефективності вивчали такі відомі українські та зарубіжні учені і фахівці А.Г. Абдулжанов, Г.Л. Азоєв, І.В. Ансофф, Г. Ассель, О.В. Ареф’єва, В.О. Василенко, Дж. Вествуд, О.С. Виханський, А.Е. Воронкова, Г.Я. Гольдштейн, Н.П. Гончарова, А.П. Гречан, А.В. Гриньов, П. Диксон, П. Друкер, М.М. Єрмошенко, С.М. Ілляшенко, В.І. Коршунов, Ф. Котлер, В.Г. Мединський, М.Х. Мескон, М. Портер, Б. Санто, Е.О. Уткін, Р.А. Фатхутдінов, Й. Шумпетер, С.І. Яковенко, Г. Менш та інші дослідники.

Негативним наслідком сучасного стану сфери легкої промисловості є занепад виробництва більшості підприємств, згортання наукових досліджень, втрата позитивних тенденцій і динаміки розвитку інноваційної діяльності, низькі конкурентоспроможність продукції і темпи економічного розвитку у більшості галузей виробництва. В той же час умови жорсткої конкуренції між товаровиробниками на внутрішніх та зовнішніх ринках вимагають нових підходів не тільки у плануванні розвитку товарного асортименту, але й у формуванні нових механізмів управління інноваційною діяльністю і розвитку інноваційного потенціалу підприємств.

Тобто, особливістю сучасного виробництва у сфері легкої промисловості є залежність від складної системи інноваційного процесу, яка розвивається і дає позитивні результати в умовах інноваційної активності виробників, спрямованої на забезпечення потреб і вимог споживачів.

Як свідчить досвід розвинених західних країн, одним з найбільш ефективних напрямків забезпечення ефективності управління промисловим виробництвом є пошук таких умов функціонування, які сприяли б розвитку інноваційної діяльності, спрямованої на розробку і використання результатів наукових досліджень, присвячених забезпеченню потреб ринку, здійсненню реструктуризації і відновленню основних виробничих фондів, удосконаленню технології, організації виробництва.

Активізація інноваційної діяльності є визначальним напрямком, який забезпечує упровадження результатів досліджень та нових ідей у виробництво, підвищує його конкурентоспроможність і стале становище на ринку товарів та послуг, підвищення ефективності управління.

Найбільш актуальним, є дослідження проблематики, яка розглядається на прикладі малих підприємств галузей легкої промисловості. Основні напрями інноваційної діяльності підприємства полягають у наступному:

1. В інноваційному підході до управління необхідно проводити відбір, групування і поєднання технологій в технологічну систему, яка визначає спеціалізацію, обґрунтування пріоритетів виробництва, структури управління, зовнішню організацію бізнес-процесів, що у сукупності забезпечує комерційний успіх підприємства.

2. Маркетинг раціонально вирішує ринкові проблеми, використовуючи інноваційний та інші потенціали виробництва і можливості ринку для отримання запланованих прибутків.

3. Цінністю для покупця є корисність, тобто задоволення вимог від використання товару, співвіднесене з ціною і витратами володіння товаром протягом всього терміну його служби.

4. Маркетинговий підхід в управлінні визначено як систему економічних відносин, яка спрямовує управління виробництвом на задоволення потреб споживачів і має здатність шляхом формування ланцюга «виробник-споживач» збільшити цінності кінцевого споживача.

5. Маркетинговий менеджмент є частиною загальної системи управління підприємством, яка спрямована на узгодження внутрішніх можливостей, зокрема інноваційного потенціалу підприємства у сфері інноваційної діяльності, з потребами ринку.

6. До механізму маркетингового управління доцільно включити комунікативні зв’язки, поширені на отримання зворотної інформації для прийняття ефективних управлінських рішень щодо інноваційних, виробничих, фінансових, збутових та адміністративних дій підприємства.

7. Монопольно конкурентоспроможну інновацію визначено як радикальну (або суттєво удосконалену за рахунок радикальної технології) інноваційну продукцію, яка не має аналогів на ринку, а комплекс споживчих та вартісних властивостей якої забезпечує задоволення потреб і вимог споживачів та успіх підприємства у середньостроковому або довгостроковому періоді.

8. Сучасні підходи до організації пошуку та реалізації творчих задумів підприємствами вимагають залучення до сфери інноваційної діяльності широкого кола малих форм суб’єктів господарювання.

9. Зростання асортименту продукції, динамічні зміни на ринку, зниження серійності і зростання витрат на управління при зростанні обсягу виробництва сприяють зменшенню розмірів господарських одиниць.

10. Сучасні підходи до організації нових ефективних форм управління інноваційною діяльністю поширюються на два основні напрями:

- відокремлення підрозділів, які створюють інновації та орієнтовані на тривалий розвиток;

- інтеграція і координація діяльності таких підрозділів шляхом функціональної взаємодії у процесі розробки та упровадження інновацій.

11. Інтеграція ринкових і ділових процесів призводить до необхідності створення певного механізму управління, котрий являє собою сукупність логістичного центру, систем внутрішнього адміністрування та зовнішнього аналізу і реагування.

Отже, в нових умовах ринкової економіки дослідження сфери управління інноваційною діяльністю доцільно здійснювати на базовому рівні господарчої системи країни, основою якої є підприємства.

Інноваційний підхід до управління вимагає проведення відбору, групування, поєднання технологій в певну технологічну систему, яка визначає спеціалізацію, пріоритети, структуру управління, організацію бізнес-процесів та у сукупності забезпечує підприємницький успіх підприємства.

Література:

1. Ансофф И. Стратегическое управление / Игорь Ансофф; пер. с англ.; науч. ред. Л.И. Евенко. — [изд. 2-е]. — М.: Экономика, 2005. — 609 с.

2. Ареф’єва О.В. Управління потенціалом розвитку підприємств: монографія / О.В. Ареф’єва, О.В. Коренков. — К.: ГРОТ, 2004. — 200 с.

3. Гриньов А.В. Інноваційний розвиток промислових підприємств: концепція, методологія, стратегічне управління / Андрій Валентинович Гриньов. — X.: ВД «ІНЖЕК», 2009. — 308 с.

4. Краснокутська Н.В. Інноваційний менеджмент: навч. посібник / Наталія Вікторівна Краснокутська. — К.: КНЕУ, 2005. — 504 с.

5. Куденко Н.В. Маркетингові стратегії фірми: монографія / Наталія Володимирівна Куденко. — К.: КНЕУ, 2008. — 245 с.

6. Кузьмін О.Є. Інвестиційна та інноваційна діяльність: монографія / О.Є. Кузьмін, С.В. Князь [та ін.]. — Львів: ЛБІ НБУ, 2005. — 233 с.