Кожушко Г.В., Степова С.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут

ПОЗИТИВНИЙ ВПЛИВ КОНЦЕПЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА МАНУЕЛЯ КАСТЕЛЬСА

В епоху глобалізації відбувається одночасно декілька перехідних процесів. Найбільш – технологічний і організаційний перехід до інформаційного суспільства. Інтернет – це інформаційна технологія і соціальна форма, яка втілює в собі інформаційну епоху так само, як електричний двигун був важелем соціальних і технічних змін індустріальної епохи.

Мануель Кастельс - іспанський соціолог-постмарксист, один з найавторитетніших соціальних мислителів і дослідників cучасного світу. Йому чужий примітивний технологічний детермінізм. Відтак, він висловлює нетривіальне припущення, що революція в інформаційній технології напівсвідомо поширювалася через матеріальну культуру суспільств, визвольний дух, який розцвів в рухах 60-х років [2].

М. Кастельс досліджує виникнення нової універсальної соціальної структури, що виявляється при цьому в різних формах залежно від різноманітності культур та інститутів. Ця нова соціальна структура асоціюється з виникненням нового способу розвитку - інформаціоналізму, що сформувався під дією перебудови капіталістичного способу виробництва до кінця XX ст.

Він зазначає, що суспільства, організовані навколо людських процесів, структурованих та історично детермінованих в стосунках виробництва досвіду і влади. При цьому ним детально розкривається ця система понять і їх взаємозв’язок, а також взаємодія з соціальними ідентичностями.

М. Кастельс довгий час сприймався як соціолог, що займається вивченням проблем урбанізації і соціальної структури сучасного міста. Не забута тема міста знайшла своє відображення в книзі «Інформаційна епоха: економіка, суспільство і культура». Автор розглядає, яким чином міняється обличчя міста в ході вступу до інформаційного суспільства.

Також, дослідник використовує теорію мереж для аналізу змін, що відбуваються в міському середовищі інформаційного суспільства. Мережеві структури відтворюються як на внутрішньоміському рівні, так і на рівні стосунків між глобальними містами. Мережева структура не означає розпад внутрішньоміської ієрархії: у глобальних містах з’являються інформаційно-владні вузли, які замикають на собі основні потоки інформації, фінансових ресурсів і стають точками ухвалення управлінських рішень. Між цими вузлами курсують ресурсні потоки, а самі вузли знаходяться в безперервній конкуренції між собою. Глобальні вузли зосереджені в мегаполісах, які «є дуже великою агломерацією людей». Таким чином, М. Кастельс дає рельєфний опис процесів, що відбуваються в структурі міст в період переходу до інформаційної епохи [3, 152].

У дихотомії «глобальне-локальне» еліти відносяться до тих, хто зацікавлений в розвитку глобального владного простору, який дозволить контролювати неорганізовані локалізовані народи. Еліти інформаційного суспільства можуть розглядатися як просторово обмежена мережева субкультура, в якій формується стиль життя, що дозволяє їм уніфікувати власне символічне оточення по всьому світу. Шари матеріальної підтримки, що складаються в просторі потоків, формують інфраструктуру того суспільства, яке М. Кастельс називає інформаційним [2].

Розмірковуючи, власне, про соціологічно-культурологічне розуміння феномену інтернету М. Кастельсом, варто зазначити, що для нього відправним моментом аналізу є положення про те, що люди, організації, компанії і все суспільство в цілому беруть участь в перетворенні технології – будь-якій технології – шляхом оволодіння нею, її видозміни й експериментування з нею. Це головний висновок з соціальної історії технологій, який виявляється справедливішим в разі інтернету – технології комунікації. Оскільки наша повсякденна діяльність грунтується на комунікації, а інтернет видозмінює спосіб нашої комунікації один з одним, наше життя опиняється в сильній залежності від цієї нової технології. З іншого боку, використовуючи інтернет для виконання безлічі власних справ, ми змінюємо і сам інтернет [1,17] .

Щодо культури в інтернеті, М. Кастельс виводить наступні твердження: «технічні системи є суспільним продуктом. Суспільне виробництво визначається культурою й інтернет тут не є виключенням» . В зв’язку з цим М. Кастельс виділяє чотиришарову структуру, характерну для культури інтернету: технократична культура, культура хакерів, культура віртуальної общини і підприємницька культура.

М. Кастельс робить висновок, що не інтернет створює модель мережевого індивідуалізму, а його розвиток забезпечує відповідну матеріальну підтримку для розповсюдження мережевого індивідуалізму як домінуючої форми соціальності [1, 132].

Отже, інтернет — це не просто чергова технічна новинка або технологія. Це ключова технологія інформаційної епохи. Він втілює культуру свободи і особистої творчості, будучи як джерелом нової економіки, так і суспільного руху, що базується швидше на зміні людської свідомості, ніж на збільшенні влади держави. Використання інтернету, проте, залежить від того, якими є люди, що використовують його, і суспільство. Саме люди створюють інтернет, пристосовувавши його до своїх потреб, інтересів і цінностей. Концепція Мануеля Кастельса достатньо несуперечливо відображає сучасне інформаційне суспільство при використанні добре аргументованих фактів, які більшою мірою адекватні реальному стану речей.

Література:

1. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество, культура. М., ГУ ВШЭ, 2000.

2. Кастельс М. Становление общества сетевых структур // Новая постиндустриальная волна на Западе: Антология / Под ред. В.Л. Иноземцева. - М: Academia, 1999.

3. Кастельс М. Галактика Интернет: Размышления об Интернете, бизнесе и обществе // Екатеринбург. — 2004. — 328 с.