Нудьга М. О.

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди

Експериментальна перевірка педагогічних умов

підготовки майбутніх учителів до застосування методу проектів у старшій школі

У сучасній науковій літературі значно підвищується увага до питання використання в школі методу проектів, який дозволяє значно підвищити якість освітнього процесу. Конкретизуємо, що під методом проектів у даній публікації розуміється технологія організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, спрямованої на отримання результату, втіленого в попередньо задану форму. У свою чергу, визначено, що підготовка майбутніх учителів до застосування методу проектів спрямована на забезпечення засвоєння студентами знань, умінь і навичок, професійно-особистісних якостей, необхідних для впровадження методу проектів у процес навчання старшокласників. Результатом цієї підготовки є готовність майбутніх учителів до застосування методу проекту у старшій школі, тобто прояв ними здатності до такої роботи.

Як було визначено в попередніх публікаціях автора, поліпшення підготовки майбутніх учителів до застосування методу проектів у старшій школі досягається дотриманням таких умов: 1) забезпечення теоретичного оволодіння студентами методом проектів як цілісною педагогічною технологією; 2) включення до змісту професійної підготовки майбутніх учителів процедури проективної діяльності як основи для виконання професійно-навчальних проектів. Для перевірки ефективності цих умов було проведено відповідний педагогічний експеримент.

Так, реалізація першої визначеної умови забезпечувала теоретичне оволодіння студентами методом проектів як цілісною педагогічною технологією. Це передбачало засвоєння майбутніми вчителями знань про: суть методу проектів як технології навчання, його роль і можливості застосування в шкільній практиці, види проектів; структуру й рівні проектного навчання; можливості сполучення в роботі над проектом різних методів, форм і засобів навчання, інтегрування теоретичних уявлень з різних галузей науки; вимоги до організації та змісту проектної діяльності у старшій школі тощо. З цією метою використовувалися різні методи й форми роботи: лекції, семінари, «круглі столи», дискусії, ділові й рольові ігри, тренінги тощо.

У процесі реалізації першої визначеної умови проводились також студентські науково-практичних конференцій і семінари з проблеми використання методу проектів у шкільній освіті. Це дозволяло залучити майбутніх учителів до науково-дослідницькій діяльності у руслі визначеної проблеми. Важливу роль у забезпеченні теоретичного оволодіння студентами методом проектів як цілісною педагогічною технологією мало також проведення творчих зустрічей студентів з учителями-новаторами, які застосовують метод проектів у своїй педагогічній діяльності.

Упровадження другої визначеної умови забезпечувало включення до змісту професійної підготовки майбутніх учителів процедури проективної діяльності як основи для виконання професійно-навчальних проектів. Це дозволяло студентам засвоїти вміння й навички, необхідні для застосування методу проектів в навчальній діяльності старшокласників, накопичити ними первинний досвід роботи в цьому напрямі.

Під час реалізації цієї умови викладачі керувались такими вимогами до застосування методу проекту у ВНЗ: концентрація увага на професійно-особистісному розвитку студента та значущої для нього професійно орієнтованої діяльності; індивідуальний темп роботи студента над проектом; комплексність, що сприяє збалансованому розвитку психічних та фізіологічних функцій людини; універсальність застосування засвоєних знань у різних ситуаціях, що дають студентам змогу більш глибоко усвідомлено й засвоїти базові поняття, розширити їх обсяг; наявність деякого кінцевого продукту у вигляді презентації, доповіді, проекту уроку тощо. Викладачі також керувались ідеєю про те, що мета залучення студентів педагогічних спеціальностей до проектної діяльності має дуалістичний характер, адже результатом цього процесу повинно бути забезпечення готовності майбутніх учителів, з одного боку, до професійно-педагогічної діяльності, а з іншого – до проективної діяльності. Тому під час розробки змісту будь-якого проектного завдання викладачі завжди орієнтувались на необхідність досягнення цієї дуалістичної мети.

Важливо відзначити, що реалізація визначеної вище умови передбачала залучення студентів до індивідуальних та групових проектів. Крім того, залежно від уточнених професійно-навчальних завдань та змісту навчального матеріалу, який пропонувався студентам для засвоєння, вони залучались до виконання проектів різного типу: ігрових, прикладних, дослідницьких тощо. Зокрема, під час здійснення експерименту майбутні учителі виконували проекти такого плану: розробити план-конспект уроку та презентувати фрагмент цього уроку в ігровій формі перед студентською аудиторією; підготувати дослідницький проект, пов’язаний з історією виникнення та розвитку методу проекту; розробити профільний курс Веб-технологій тощо. Зокрема, чільне місце в підготовці майбутніх учителів до застосування методу проектів у старшій школі займав веб-квест, що передбачало використання ресурсів Internet.

Як свідчить результати проведеного експерименту, в експериментальній групі спостерігалась більш інтенсивна динаміка змін у рівні відповідної готовності студентів, ніж в контрольні групі. Так, в експериментальній групі кількість студентів, які продемонстрували високий рівень готовності до застосування методу проектів у старшій школі, збільшилася на 18,2 %, в контрольній групі – лише на 2,9 %. У свою чергу, кількість студентів з низьким рівнем цієї готовності в експериментальній групі знизилася на 23,1 %, а в контрольній – лише 3,2 %. Отже, результати експериментальної перевірки визначених педагогічних умов підготовки майбутніх учителів до застосування методу проектів у старшій школі підтверджують, що їх реалізація дійсно сприяє підвищенню якості цієї підготовки.