Педагогические науки/4.Стратегические направления реформирова­ния системы образования

К.п.н. Твердохліб О.Ф., Кузьмінова М.І.

Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”

Дослідження су­час­них технологій рекреації в Україні

 

Негайність вирішення задач використання новітніх оздоровчих систем фізичної культури в Україні визначена у сучасних державних установчих програмах. У зв’язку з цим, у су­час­ній галузі рекреації спостерігається ряд нових технологій, які залучають засоби фізичної культури національних культур, фітнесу та ін.

Розвиток традицій української  національної фізичної культури досліджено в низці робіт. Українські національні традиції фізичного виховання, народна фізична культура українців, становлення і розвиток педагогічних основ української народної фізичної культури  розглянуті у працях Є.Н. Приступи (1995, 1996). Питання методології, теорії і практики українських народних рухливих ігор, розваг та забав досліджували Є. Приступа, О. Слимаковський, М. Лук’янченко (1999), теоретичні та методичні аспекти класифікації засобів народної фізичної культури - Є.Н. Приступа, В. І. Левків, Р. С. Мозола (1997), системи народних знань про фізичний розвиток і фізичне виховання - Є.Н. Приступа,  В.Д. Чекас (1995), значення народних ігор українців в системі релігійно-обрядових свят - Є.Н. Приступа, В. І. Левків (1995).

            Українські народні свята та звичаї, як розважально-виховний засіб, досліджували В. К. Сапіга (1993), В. Т. Скуратівський (1995), використання елементів народної фізичної культури - Т. Палагнюк (1998), В. Жилюк (2000), застосування народних ігор та забав зимової обрядовості українців - О. Гребенюк (2001).

            Ряд робіт присвячено історичним та науково-методичним аспектам давніх національних бойових мистецтв України, таких як  бойове мистецтво запорізьких козаків спас (О. Притула, 1993,1998), бойовий гопак (В. Пилат, 1999; В. Артикула, 1992; Ю. Коросько, 2002), українські національні одноборства (М. Величкович, 2002), український рукопашний гопак (М. Величкович, Л. Мартинюк, 2003), боротьба хрест (Р. Дрозд, 2002), козацькі забави  (В.І. Завацький, А.В. Цьось, О.І. Бичук, Л.І. Пономаренко, 1994; Б.Ф. Ведмеденко, 1997); український рукопаш (Л. Мартинюк,  2000, 2002); мистецтво володіння священною зброєю характерників триглавом (В. Куровський, 2002). Бойовим мистецтвам Східної України присвячені дослідження В. Задунайского «Відродження українських козацько-лицарських традицій бойового мистецтва на Донеччині» (2000), «Козацько-лицарське мистецтво - сутність української козацької старшини» (2001), «Сучасні українські бойові мистецтва і родова козацька спадщина» (2002).

Низка робіт присвячена дослідженню можливостей впровадження національних українських традицій фізичного виховання у сучасне життя студентів (В. Левків, В. Соломко, 1996), виховання студентів засобами української народної фізичної культури, українських народних рухливих ігор, забав та розваг (О.В. Слімаковський, 2000, 2001).

Аналіз основних публікацій у галузі фітнесу показав, що фахівці досліджують проблеми підготовки фізкультурних кадрів у нових соціально-економічних умовах реорганізації суспільства, організаційно-фінансові проблеми організації і роботи фітнес-клубів (Ле­ви­ц­кий В. В., Лы­сак А., 1995), теорію і методику проведення занять з аеробіки [4], використання засобів оздоровчого фітнесу для корекції маси та складу тіла жінок [3], розвитку рухової активності засобами ритмічної гімнастики  [1] і аеробних можливостей засобами спортивних танців [2].

Проблема до­слі­джен­ня су­час­них технологій рекреації засобами фітнесу в Україні висвітлена науковцями вітчизняної галузі фізичної культури, на наш погляд, недостатньо.

Робота відповідає напрямку досліджень «Розвиток та становлення фізичної культури в Україні у різні історичні періоди» плану науково-дослідної роботи кафедри фізичного виховання НТУУ “КПІ” на 2013 – 2014 рр.

Ме­та  – до­слі­джен­ня су­час­них технологій рекреації в Україні засобами фітнесу.

Завдання дослідження: визначити зміст і шля­хи застосування су­час­них технологій рекреації засобами фітнесу в Україні.

Ме­то­ди до­слі­джен­ня. Логіко-теоретичний ана­ліз та уза­галь­нен­ня даних інформаційних джерел, но­р­ма­ти­в­ної та про­гра­м­но-­ме­то­ди­ч­ної лі­те­ра­ту­ри.

Ре­зуль­та­ти до­слі­джен­ня. За аналізом інформаційних джерел, рекреаційна галузь сучасної системи фізичного виховання України у сьогоденні спрямована на задоволення різноманітних фізкультурно-оздоровчих потреб населення. Вона охоплює фітнес-технології,  технології психосоматичних систем різних культур та ін.

У 50-60-ті роки ХХ століття поняття «фітнес» ототожнювалося з поняттям «професійна фізична придатність». Цей термін зустрічаємо у роботах з вибору тестів фізичної професійної придатності на базі досліджень критеріїв відповідності інтенсивності тестової роботи прояву максимальної аеробної продуктивності льотчиків, військових, населення у віці 17-52 років США [5-7]. K.H. Cooper одним з перших розробив комплексну програму індивідуальної фізичної підготовки осіб 13 - 60 років на основі дозування фізичного навантаження у відповідності до індивідуальних величин метаболічних показників, яку назвав «Аеробіка» [6,7]. У цій програмі тренувальні навантаження визначені за функціональною вартістю фізичних вправ, яка вимірювалася тривалістю роботи на певному функціональному рівні. Серед циклічних і ациклічних видів фізичної активності (біг, ходьба, біг на місці, плавання, ритмічна гімнастика, спортивні ігри та ін.) були визначені еквівалентні навантаження. У 1977 році K.H. Cooper узагальнив результати багаторічних досліджень у програмі, яку охарактеризував «the world’s most successful total fitness program», що вказувала 28 шляхів здоров’я [7].

За даними інформаційних джерел, кількість фітнес-шляхів здоров’я значно збільшилася у наш час.

В Україні існує досить розгалужена мережа фізкультурно-оздоровчих закладів, навчально-виховний і оздоровчо-рекреаційний процес яких базується на фітнес-програмах. Загал таких закладів можна об’єднати за спільними ознаками у наступні групи.

Перша група - приватні фізкультурно-оздоровчі заклади. Вони базуються в орендованих приміщеннях, зміст програм занять не регламентований, здебільшого залежить від кваліфікації і сумлінності інструкторів, які практикують, як правило, один вид фітнесу, і не відрізняються високим рівнем кваліфікації. Форма занять – групова та індивідуальна. Аудиторія - населення різного віку і фізичної підготовленості.

Друга група - заклади спортивної орієнтації, типу дитячо-юнацьких спортивних шкіл та фізкультурно-оздоровчих комплексів навчальних закладів. Форма занять, переважно, групова, направленість - спортивна і оздоровчо-рекреаційна. Основні недоліки - низький рівень технічного забезпечення, незначна варіативність змісту навчальних програм і форм занять.

Третя група – фітнес клуби і центри, які орієнтовані на довгострокові індивідуальні і групові форми спортивних і оздоровчо-рекреаційних занять. Ця група закладів почала формуватися в середині 90-х років минулого століття. Заклади цієї групи мають високий рівень учбово-тренувального процесу, який забезпечується значною кількістю засобів та послуг, сучасними умовами занять, якісним тренувальним обладнанням, кваліфікованим тренерським складом і медичним супроводом.

Останнім часом поширюється впровадження спеціальних фітнес-програм у клубах при готелях.

У сьогоденні пріоритети в розробці фітнес-програм належать Міжнародній асоціації оздоровчих, тенісних і спортивних клубів (IHRSA), Міжнародній асоціації рухової активності і танців (IDEA), Всесвітній організації фітнесу (WFO), Європейській конференції «Спорт і здоров'я» (CESS).

Систему підготовки, сертифікації, підвищення кваліфікації тренерів фітнесу високого професійного рівню в Україні, в основному, забезпечують компанії «NIKE» та «Планета Фітнес», що проводять міжнародні освітні фізкультурно-оздоровчі семінари і конвенції.

Динаміку змісту навчальних програм розглянемо на прикладі IX - XI міжнародних фітнес-конвенцій «NIKE» у м. Києві.

Програма IX фітнес-конвенції «NIKE» включала NIKE-фітнес шоу,  бізнес форум з десяти лекцій, п’ятдесят сім видів практичних занять. На пре-конвенції  були проведені семінари «Yoga-23», «Pilates», «Yoga І, ІІ». Заходи конвенції були проведені за напрямками: «Dance Factory» - десяти видів, «Cycle» - десяти видів, «Step» - двох видів, «Mind Body» - дванадцяти видів, фітнес - двадцяти трьох. Заняття проводили близько п’ятдесяти восьми  інструкторів з дев’яти країн світу: Італії, Іспанії, США, Росії, Угорщини, Нідерландів, Германії, Індії, України.

Програму X фітнес-конвенції «NIKE» склали: Nike Fitness Show, Pilates Pre-convention, Pilates Method, Pilatness, Pilates for two, Yoga (Dr. Gitendra), Rookie of Ukraine, New Style/Battle/New Style 1/8 і 1/4 та 1/2 Finale, Hi-Lo Aerobic, Hip-Hop, Body Combat Best of I, Dance party, Dance, Morocco, Caribbean Salsa, Latino 007, Step, Step R&B, Step X 2, Біле і Чорне, Street Jazz, Body Combat Best of II, LOW-GO-GO, Video Dance I, Video Dance II, Video Dance III, Latino, Creative Jazz, Dance Reggae, Global Oriental, Streep Dance, R'n'B. У розділі Mind Body / Functional Training були представлені: Structural Stretch, Port de Bras I, Port de Bras II, Chiropractic Training, Dynamic Tone System,  Chirokinesis I, Body Balance, Functional Training, Chirokinesis II, Functional Training, Forever Young, інтервальне тренування. Теми лекцій: «Успішний персональний тренер: секрети», «Personal Training lectures», «Системи оплати праці фітнес-персоналу», «Успішне просування йоги у фітнес-клубі», «Кінезотерапія, як система реабілітації опорно-рухового апарату», «Психологічний аспект продажу послуг у фітнесі», «Стратегія організації і періодизації тренувального процесу у фітнесі».

До програми XІ фітнес-конвенції «NIKE» увійшли семінарські заняття: «Port de Bras Intermediate – certification course», «Port de Bras Parterre – work shop», « Port de Bras Intermediate – certification course + Port de Bras Parterre – workshop», «Функціональний тренінг», «Ефективний продаж персонального тренінгу», «Total Body Advanced 4 positions», «Viva La Salsa», «TRX Suspension Training», «Athletic integrated Pilates», «Гімнастика йогів за методикою Yoga-23». Тренінги: Fitness Hall, Dance Floor, Step.

Програма ХII міжнародної фітнес-конвенції «Nike», включала бізнес-форум з десяти лекцій і двох семінарів з менеджменту послуг у сфері фітнесу, та двох презентацій з програмного забезпечення фітнес-центрів. Також на конвенції було представлено тридцять вісім видів фітнес-класів, з них десять «Step», двадцять один «Dance Floor», сім «Functional Training», сім практичних семінарів «Port de bras Parterre update workshop», «Pilates технології», «Функціональний тренінг на подвійній регулюючій тязі». Заняття проводили сорок два інструктори з шести країн: Словаччини (1), Іспанії (3),  США (1), Росії (6), Германії (1), України (31).

Динаміку розвитку змісту навчально-оздоровчої роботи у фітнес-центрах, розглянемо на прикладі фітнес-центру «SOFIYSKIY» (SFC).

Історія створення Навчального центру SFC почалася з моменту відкриття у Києві у 2004 році фітнес-центру «SOFIYSKIY». «SOFIYSKIY» визначив Pilates пріоритетною фітнес-програмою і став першим в Україні клубом, в якому ця система була презентована в повному обсязі. У школі тренерів навчали провідні фахівці в галузі фітнесу за напрямками: «Pilates Mat-work», «Групові програми»,
«Box програми», «Танцювальні програми», «Тренажерний зал».

У 2005 році на базі фітнес-центру «SOFIYSKIY» вперше в Україні було організоване навчання за трьома напрямками системи Pilates, такими, як «Велике обладнання», «Matwork 2 рівень» і «Reformer».

У 2006 році на VII фітнес-конвенції NIKE фітнес-центр «SOFIYSKIY» презентував п’ять напрямків фітнес-програм: «Pilates», «Dance», «Box», «Східні одноборства», «Медицина та фітнес».

У 2007 році центр SFC проводив навчання за напрямками: «Pilates Mat work», «Pilates велике і мале обладнання», «Pilates для вагітних», «Dance», «Salsa», «Strip Dance», «Reggae», «Belly Dance», «Ethno Dance», «Дитячий фітнес», «Step-програми», «Силовий тренінг» (групові програми), «Фітнес-тренування для вагітних», «Функціональний тренінг». Також «SOFIYSKIY» презентував чотири напрямки фітнес-програм на VIII фітнес-конвенції NIKE: «Pilates», «Reformer on the Mat», «Dance», «Функціональний тренінг».

У 2008 році центр SFC на фітнес-конвенції NIKE представив такі фітнес-програми: «Pilates», «Мале обладнання», «Stability Band», «Spinning», «Belly Dance»,  «Сальса-бум», «Функціональний тренінг». Вперше на конвенції тренінг проводився у супроводі там-тамів наживо.

У 2009 році на фітнес-конвенції NIKE центр SFC представив п’ять напрямків фітнес-програм: «Pilates і вагітність», «Сучасний танець», «Функціональний тренінг», «Salsa», «Fit Box».

У 2010 році навчальний центр SFC започаткував навчання для фахівців ЛФК та масажистів «Реабілітація організму після перенесеного інсульту для людей з підвищеним церебрально-васкулярним ризиком» за напрямками: «Особливості відновлення пластичних здібностей кінцівок», «Нейромоторика», «Пасивна та активна гімнастика». Також на XI фітнес-конвенції NIKE були представлені чотири напрямки фітнес-програм: «Pilates», «Велике обладнання (Allegro)», «TRX Suspension Training», «Viva La Salsa», «Функціональний тренінг».

У 2011 році на фітнес-конвенції NIKE центр SFC презентував п’ять напрямків фітнес-програм: «Pilates-технології», «Функціональний тренінг на подвійний регульованою тязі», «Функціональна хореографія», «Body Fight», «Dance Show TV Lady».

З вище викладеного ми бачимо динаміку змін кількості і змісту оздоровчо-навчальних фітнес-програм.

 Тенденція змін змісту і засобів оздоровчо-рекреаційних програм спостерігається й у інших сферах рекреаційної галузі. У тренувально-оздоровчі програми залучаються заняття з катання на льоду, боулінгу, дайвінгу, велоспорту, екстрим-туризму тощо. До змісту програм занять входять вправи на велотренажерах (Cycling), на бігових доріжках (Tracking), на роликових ковзанах (Roller-training), що імітують рухи ковзанярів, вправи XO-Lopers у черевиках-тренажерах «Ексолоперс», Instability Training на нестійких поверхнях в ускладнених умовах, різноманітні стрибки з використанням скакалки (Rope Skipping), слайд-платформи (Slide) та колове тренування Equbic на тренажерах HUR, вправи із статичним напруженням і розтягуванням.

Крім, вище згаданих, практикують програми циклічних аеробних вправ високої інтенсивності, Barbell Workout - силові заняття з використанням міні-штанги barbell, аква-аеробіку - аеробні вправи у воді, програми з елементами йоги, Relaxation, Therarobics - тренування з використанням комплекту амортизаторів для збільшення силового навантаження.

В окрему групу можна  виділити програми, переважно оздоровчої направленості, такі як «Аеробіка для вагітних», «Gymnastic-family»  - сімейна гімнастика, «Stress-managment» - заняття, що спрямовані на зняття стресу, «Weight-managment» - корекція ваги із залученням консультацій фахівців з раціонального харчування, програми кінезотерапії та аеробіки з елементами різних танцювальних стилів і авторських програм та ін.

До змісту тренувальних програм початківців входять, переважно, заняття аеробної спрямованості: низько-ударні програми аеробіки середньої інтенсивності без стрибків, елементи степ-аеробіки, програми танцювальні та з розвитку і корекції постави, поліпшення швидкісно-силових показників. Зміст  програм тренувальних занять контингенту високого і змішаного рівнів підготовленості включає: програми високо-ударної аеробіки із стрибками високої інтенсивності; програми степ-аеробіки високої інтенсивності, з використанням складно-координаційних комбінацій; програми тренування кардіореспіраторної системи; програми розвитку силової витривалості із застосуванням ковзної платформи; інтервальне тренування високої інтенсивності з чергуванням вправ аеробного та силового характеру на степ платформі.

Висновки. Су­час­ні технології рекреації в Україні засобами фітнесу характеризують постійний розвиток, у відповідності до потреб часу, широкий діапазон навчальних програм, зв'язок з фізкультурно-оздоровчими технологіями, диференціація у відповідності до певних фітнес-профілів, орієнтація на державні нормативні вимоги до місць занять, методики їх проведення, тестування, кваліфікації тренерського складу. Це складна, розгалужена і структурована система. Фітнес-технології диференційовані за напрямками: танцювальні, аеробні, силові, змішаного формату, з елементами психосоматичних систем, одноборств і реабілітації. Зміст занять орієнтований на чотири рівні підготовленості: початковий, середній, високий і змішаний. Форми занять групові та індивідуальні.

Перспективи подальших розвідок: плануються подальші дослідження су­час­них оздоровчих си­с­те­м, з метою визначення оптимальних, та шляхів їх впровадження у галузі фізичного виховання різних груп населення.

Список літератури

1.      Войнаровська Н. С. Розвиток рухової активності дівчат 5-9 класів засобами ритмічної гімнастики : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / Н. С. Войнаровська; Волинський національний університет ім. Л. Українки. – Луцьк, 2011. – 20 с.

2.      Лі Бо. Підвищення спеціальної підготовленості на підставі аеробних можливостей у спортивних танцях : автореф. дис. ... канд. наук з фіз. виховання та спорту: 24.00.01 / Лі Бо; НУФВСУ. – Київ, 2011. – 22 с.

3.      Мороз О. О. Корекція маси та складу тіла жінок 21-35 років засобами оздоровчого фітнесу : дис. ... канд. наук з фіз. виховання і спорту: 24.00.02 / Олена Олександрівна Мороз; НУФВСУ. – Київ, 2011. – 240 с.

4.      Шестаков М.П., Мякинченко Е.Б. - Аэробика. Теория и методика проведения занятий. – М.: ТВТ Дивизион, 2006. – 304 с.

5.      Blake B. A simple field test for the assessment of physical fitness / Civil Aeromedical Research Institute: Fed. Aviation Agency. - 1963. – April. – P. 8.

6.      Cooper K.H. Aerobics.  - New York, 1968. - P. 253.

7.      Cooper K.H. The aerobics way. - The new aerobics book by the man, who started American running. 28 ways to health in the world’s most successful total fitness program. – USA, Toronto, Canada, 1977. - P. 312.