Филологические науки/ 2. Риторика и
стилістика
Ас. Дрібнюк О.Т.
Чернівецький національний університет, Україна
Особливості порівняння в англійській
мові
Працюючи з
художнім дискурсом, в першу чергу, ми звертаємо увагу на мову письменника. Адже
сприйняття тексту в більшій мірі залежить від того, наскільки насиченою та
багатою вона є. Для особливого стилю мовлення автори використовують різні
стилістичні фігури, такі як епітети, метонімія, метафора та інші. Одним з таких
стилістичних прийомів є порівняння.
І.Р.
Гальперін, який ділить стилістичні засоби на три основні групи (фонетичні
стилістичні засоби, лексичні стилістичні засоби, синтаксичні стилістичні
засоби), відносить порівняння до лексичних стилістичних засобів.
В англійській
стилістиці розрізняють два різних поняття: власне порівняння (simile) та зіставлення (comparison). Дуже часто лінгвісти
називають simile образним
порівнянням. Яка основна різниця між цими двома термінами?
Зіставлення (Comparison) – це коли автор порівнює предмети, що належать до одного
класу. Наприклад:
She is like her mother.
The boy seems to be as clever as his mother.
Сутність
образного порівняння (Simile) розкривається самою його назвою. Два об’єкти, які відносяться до різних класів явищ, порівнюються
між собою. Головною особливістю даного поняття є те, що порівнювані предмети не
є ідентичними повністю, вони лише чимось нагадують один одного [2, с. 168].
Mr. Dombey took it (the hand) as if
it were a fish, or seaweed, or some such clammy substance.
The gap caused by the fall of the house had
changed the aspect of the street as the loss of a tooth changes that of a face.
В даному
випадку обов’язковим пунктом є співпадіння
будь-якої ознаки при повній розбіжності інших характеристик. Більше того,
зазвичай автор розглядає подібність в тих ознаках, які є неважливими для двох
порівнюваних предметів.
Ю.М.
Скребньов пропонує іншу класифікацію порівняння. Вчений поділяє його на образне
та гіперболічне. Перший тип характеризується порівнянням різних предметів, що
мають суттєві семантичні відмінності. Другий тип – зіставленням аналогічних
предметів за принципом семантичної спільності [5, с. 148].
Стилістичний
засіб порівняння повинен володіти такими особливостями, як неочікуваністю,
вмотивованістю, гіперболізацією та наявністю оцінювальної семи [4, с. 123].
Порівняння
має бути неочікуваним для того, щоб привертало до себе увагу та було
виразнішим. Адже, порівнюючи різнопланові предмети, автор створює яскраві та несподівані
образи, які впливають на емоції читача.
Вмотивованість
виявляється у тому, що у порівнюваних предметів наявна спільна риса, яка може
бути реальною чи уявною. Саме ця риса являється підставою для порівняння [1, с. 75].
За допомогою
гіперболізації мовець чи автор прагнуть підсилити враження про предмет,
намагаються наголосити на позитивні чи негативні риси. Тобто гіперболізація
використовується для виразнішого виділення ознаки. Проте адресат повинен брати
до уваги умовність гіперболізації, так як вона є навмисним перебільшенням
ознаки. Наприклад, as quick as a flash (швидкий як спалах), as poor as a church mouse (бідний як церковна миша), as cool as a cucumber (спокійний як огірок).
Важливим
компонентом порівняння є оцінка, тобто свідома діяльність людини, що призводить
до утворення позитивного чи негативного ставлення до предмета, який оцінюється.
На синтаксичному рівні оцінка виражається за допомогою порівняльних зворотів чи
підрядних речень, які виділяються за допомогою сполучників as, as if, as though.
Порівняння
являється одним із засобів характеристики явищ та предметів дійсності та
значною мірою сприяє дослідженню світобачення автора, допомагає виявити суб’єктивно-оцінне
відношення адресанта до фактів об’єктивної дійсності [3, с. 49].
У XX ст. лінгвісти вказували на такі функції засобу
порівняння, як функцію пояснення, конкретизацію, уточнення певного поняття,
функцію підкреслення конкретної думки.
Крім того,
порівняння – це спосіб розкриття авторського ставлення до явища, тобто даний
стилістичний засіб володіє модальністю.
Отже,
порівняння – це важливий засіб характеристики явищ реальної дійсності, який сприяє
розкриттю сприйняття світу автором, відкриваючи його суб’єктивно-оцінне
ставлення до предметів. Порівняння надає висловленню особливої виразності та
яскравості. За допомогою, порівняння відбувається уточнення фізичних даних
предмета, людини, їх зовнішня характеристика та опис почуттів чи станів.
Література:
1.
Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка (стилистика декодирования): Учеб. пособие для студентов
пед. ин-тов по специальности № 2103 “Иностранные языки”. — 3-е изд. — М. :
Просвещение, 1990. — 300 с.
2.
Гальперин П. Р. Стилистика английского языка
/ П. Р. Гальперин — М. : Высшая школа, 1981. — 316 с.
3.
Коновець С. П. Комунікативно-прагматичні особливості актуалізації фразеологізмів у дискусії сучасної преси (за матеріалами
іспанських періодичних видань) : Дис. … канд. філол. наук: 10.02.04 — К., 2002. — 167 с.
4.
Сліпоконь Н. С. Семантичні особливості образних порівнянь (на матеріалі
романів Сомерсета Моема “Theatre” та “The Monn and the Sixpence”) [Електронний ресурс] / Н. С. Сліпоконь. — ЧНУ ім. Б.
Хмельницького. — С. 123 — 125. — Режим доступу: http://s-journal.cdu.edu.ua/base/2008/v4/v4pp123-125.pdf
5.
Skrebnev Y. M. Fundamentals of English Stylistics: [на англ. яз] / Skrebnev Y. M. — М. : АСТ ООО Астрель. — 2000. — 224 с.