Ст. викл. Резник Н.І., студентка Кондратенко К.Є.

 

Дніпродзержинський державний технічний університет

 

Доля англійських запозичень у французькій мові (комп'ютерна лексика)

 

Лексика – це найбільша мобільна частина лінгвістичної системи. Саме вона першою відчуває на собі вплив взаємодії між мовами в перманентному процесі створення нових лексем через запозичення, через так звану імітацію зовнішньої лексичної моделі.

Незважаючи на те, що існування лексичних запозичень  відоме ще з часів Античності, і те, що словники вже віднесли їх до етимології, семантичний та прагматичний аналіз впливу цих «чужорідних» слів на структуру мови,їх прийняття ще далеке від повного вивчення. Існує незначна кількість досліджень, які б мали за мету вивчення фонетичної та морфологічної адаптації, але механізм семантичної інтеграції запозичень був майже прихований і забутий під терміном - «семантичні зміни» або «порушення смислу».

Проблемою вивчення запозичень займався ряд фахівців. Так, П. Гіро бере за основу своєї класифікації причини та принципи надходження нових іноземних лексем до французької мови, він приймає ідею Г. Шухардта про те, що слова слідують за речами та відштовхується саме від закономірностей потрапляння нових понять та їх назв до мови-реципієнта при розмежуванні іноземних нововведень. Канадська дослідниця М. Мізанчук розподіляє англійські запозичення на групи відповідно до змін, яких вони зазнали у французькій мові. А М. Д. Пікон та П. Богаар класифікують англіцизми за ступенем та характером їх адаптації до мови-реципієнта. Деякі дослідники взагалі вважають, що існують лише справжні та несправжні запозичення, в межах яких і відбуваються певні незначні відхилення, які недоцільно детально вивчати.

Питання класифікації англійських запозичень у французькій мові досить суперечливе. Незважаючи на те, що вже досить давно вчені займаються цією проблемою ще й досі немає одностайної думки щодо критеріїв розподілу іншомовних елементів на групи.

Зокрема відомий мовознавець Жлуктенко Ю.О. у праці "До визначення термінів "запозичення" і "запозичене слово" вважає, що елементи, які пере­ходять з однієї мови в іншу, можуть бути одиницями різних рівнів структури мови - фонології, морфології, синтаксису, лексики, се­мантики. Ми пропонуємо визначити лінію такого зближення через аналіз створення галузевої мови, а саме мови інформатики, що є дуже актуальним у сучасному світі глобалізації.

Коли йдеться про адаптацію наукової термінології або техніки, яка притаманна іншій мові (в нашому випадку англійській), теоретично можливе існування двох прямо протилежних положень: є мови куди англійські слова ввійшли такими, якими вони є, наприклад: італійська, румунська, російська. В цьому випадку запозичення є більш-менш адаптовані, і це є основній спосіб творення. Інша процедура – це переклад та адаптація іноземних слів. Французька мова надає перевагу другому способу, тому що у галузевому словнику інформатики є невелика кількість запозичень. Ця ситуація пояснюється, в деякій мірі, особливостями мовної політики французьких державних органів. Ще у 1966 році Жоржем Помпіду було створено «Комітет захисту французької мови та її розповсюдження». За багато років ця організація пережила багато змін, зараз вона називається « Головне управління з питань французької мови та інших мов Франції». Дії цієї організації спрямовані на  розвиток та збереження французької мови. Комісія підтвердила вживання слів, які були створенні раніше (всі вони належать до галузі нових технологій) :

-                       logiciel – програмне забезпечення;

-                       puce – чип, мікросхема;

-                       baladeur – плейер.

Сьогодні, лінгвісти добре розуміють, що необхідно щоб вона була прийнята лінгвістичною спільнотою, яка вживає її. Для того щоб створити свій власний словник комп’ютерних термінів, французька мова прибігла до комплексу різних засобів збагачення лексики.

Більшість комп'ютерних термінів, пов'язані з розробкою і розташуванням тексту, а також канцелярським приладдям. Тому у французькй мові з’явилися еквіваленти цих слів.

Типографія та публікація текстів :

-     англ. font → фр. police (шрифт);

-     англ. font size → фр. taille des polices (розмір шрифту);

-     англ. bold → фр. gras (напівжирний шрифт) ;

-     англ. italic → фр. italique (курсив) ;

-     англ. underline → фр. soulignement (підкреслювати);

-     англ. (написання та граматика) checking →фр. vérification/ contrôle orthographique (перевірка);

-     англ. page layout → фр. mise en page (розмічання сторінки) ;

-     англ. header/ footer → фр. en-tête (верхній колонтитул)/ pied de page (нижній колонтитул);

-     англ. widows/ orphans → фр. veuves/ orphelines (висяча строка) ;

-     англ. printer → фр. imprimante (друкувати) ;.

-     англ. copy → фр. copie (копіювати) ;

-     англ. copy – paste → фр. copier – coller (копіювати - вставити) ;

 Математика

-     англ. subscript/ superscript → фр. indice/ exposant (нижній/верхній індекс);

-     англ. algorithmics → фр. algoritmique (алгоритм) ;

-     англ. parallel → фр. parallèle (паралель);

-     англ. matrix → фр. matrice (матриця);

-     англ. application → фр. application (застосування);

 

Філософія

-     англ. heuristics → фр. heuristique (евристика);

        Будівництво

-     англ. bridge → фр. pont ;

-     англ. gateway → фр. passarelle (шлюз);

Економіка :

-     англ. management → фр. gérance (управління);

-     англ. to export → фр. exporter (експортувати);

-     англ. to import → фр. importer (імпортувати) ;

  Телебачення:

-                       англ. scan → фр. balayage (сканування).

Всі ці слова зазнали семантичного розширення, що дозволяє створювати

метафору  чи метонімію, яка базується на принципі схожості.

Наприклад , коли хтось припиняє читати книгу, він часто позначає це місце  (смужкою паперу) яка називається bookmark (закладка англ.) та signet (фр. закладинка). Цей маленький предмет забезпечує читачу/ користувачу швидкий доступ до відміченої сторінки, коли той знову поновлює своє читання.

Коли програмісти створили команду для швидкого доступу до розділу певного документа, який був раніше позначений  користувачем, вони назвали цей швидкий доступ «закладинка», bookmark - англійською та signet - французькою. Обидва слова зазнали семантичного розвитку, заснованого на принципі схожості, між минулим референтом (смужка паперу) та новим (комп’ютерна команда), який дозволяє користувачеві легко зрозуміти нове значення цього слова.

Вивчення засобів, що  використовуються для семантичної інтеграції англійських термінів комп’ютерної лексики у французьку дозволяє нам виявити багато процесів:

-     семантичне розширення;

-     запозичення;

-     переклад;

-     створення нових слів.

  Семантичне розширення

Для деяких слів, які існують в обох мовах, адаптація здійснюється шляхом простого семантичне розширення. Слід зазначити, що з цієї точки зору, перехід від  англійської до французької мови значно полегшується, тому що близько 30% англійських слів мають англо - нормандське походження, які в свою чергу походять від старо - французької.З цього випливає те, що велика кількість лексем обох мов мають однакову етимологію.

Меню (англ. menu фр. menu)

 З етимологічної точки зору, це слово походить від латинського minutus “невеликий” і є дієприкметником минулого часу від дієслова diminuere  “зменшити”.

Англ : menu( англо - нормандський )

1)        неважливо;

2)        список страв;

3)        (семантичне розширення у комп’ютерній

 лексиці) список опцій, які  надаються програмою.

Фр: ( від лат. minuere “зменшувати)

1)        детальніше;

2)       докладний список;

3)       докладний список страв;

4)       (семантичне розширення запозичене з англійської) список варіантів , запропонованих комп'ютероюпрограмою.

Вперше це слово з’явилося у стародавній французькій.І означало “le detail” (деталь), що лежить в основі адвербіального виразу “en detail” (докладно), який було вперше засвідчено у 1538. Сема “detaillé(e)” (детальний)  - відправній пункт семантичної спеціалізації, слово, яке спершу означало “докладний список, згодом переросло у "докладний перелік страв компонентів їжі"(Dictionnaire de l’Académie, 1718, (див. Trésor de la langue française informatisé[1] (TLFi). Слово тепер означає саме всі страви, що подаються в ресторані за фіксованою ціною,та з точки зору метонімії, карта,  на якій  позначені ці страви та їх ціни.

 В англійській мові це слово довгий час існувало зі значенням “ мало- важливий”(англо-нормандське слово вперше зафіксовано у 1050 році). Синтагма “список страв” була запозичена з французької мови у 1837 році

В обох мовах це слово зазнало семантичого розширення методом генералізації  " детальний перелік страв які може вибрати  клієнт."  З того моменту, як слово “ menu” набуло технічного значення “cписок опцій, що використовуються в програмах”, французькі програмісти почали широко використовувати його. TLFi подає це слово, як синонім до синтагми “liste d’options” (список опцій).

 Іконка (англ. icone, франц. icône)

В обох ситуаціях ці слова (майже) ідентичні, можна знайти в обох мовах завдяки схожій культурі. В обох мовах слово icone в англійській та відповідно icône у французькій  були запозичені з давньогрецької мови, що означало святий образ у церквах сходу.

англ. icone (з грецької eikon “зображення, портрет”)

1)       святий образ у православній церкві;

2)       (семантичне розширення в інформатиці) зображення, яке з'являється на моніторі і може задати команду на комп'ютері.

франц. icône (з грецької eikon “зображення, портрет”)

1)       святий образ у православній  церкві;

2)       (семантичне розширення в інформатиці під впливом англійської мови - заборонене використання) зображення, яке з'являється на моніторі і може задати команду на комп'ютері.

З попереднього прикладу випливає, що слово має однаковій загальний сенс, що дозволило англійському слову у ‘image’ (графічне зображення елемента керування на робочому столі) використовуватись також і у французькій мові.

Ситуація з вживанням цього слова у французькій мові - досить комічна: 10 жовтня 1998 року Le Journal Officiel забороняє використання цього слова. Проте, французьке мовне товариство не було згодне з такою забороною. Наприклад, користувачі і досі обговорюють на форумах, як правильно сказати cliquer l’icône чи cliquer sur icône (але більшість схильна до вживання цього виразу разом із прийменником, тому що дієслово cliquer - непохідне).

Ця заборона дивна тим, що слово icône існує у французькій мові вже протягом тривалого часу: сучасне слово було введено Теофілем Гот’є у його творі “Le Miracle de la Vierge” у 1220 році. Крім того, це слово внесено до списку його технічному значенні, для того щоб позначити категорію іконічних символів. Це значення, вперше було зареєстровано у 1972  році і також було запозичене з англійської мови, як і класифікація ознак запропонованих Шарлем. С. П’єрсом. Також існують прикметники iconique та anti-iconique, що свідчить про те, що це слово добре відоме у французькій лексиці. Всі ці спостереження дають змогу пояснити провал Постанові 1998 року про заборону використання цього слова. Слово було визнано двома авторитетними двомовними словниками (le Grand Robert et Collins та Oxford - Hachette), які включають до списку значень комп’ютерне значення слова icône.

 Запозичення

Існують випадки в яких англійські слова були запозичені з французької, але їх число є значно меншим, порівняно з такими мовами, як італійська, російська або румунська.

Хакер (англ. hacker, франц. hacker(bouineur,bidouiller))

Це англійське слово існує в комп’ютерних словниках багатьох мов, та означає “людину, яка взламує бази даних”. Таке запозичення створило дуже багато труднощів та викликало багато сумнівів у французьких програмістів, які тривалий час намагалися підібрати французький еквівалент.

англ. hacker ( від англ. to hack + er “зламувач”)

1)  спритний злочинець;

2)  коп’ютерний злочинець.

франц. hacker

1)  (запозичення з англійської мови) коп’ютерний злочинець.

Англійська назва походить від дієслова to hack “зламати” (гілку або предмет) Нове значення “комп’ютерний злочин” слово придбало у США у 1976 році (див. OED[2]) Смислове розширення цього слова стало предметом багатьох дискусій. Одна з гіпотез, що це слово виникло у лексиконі американських студентів Массачусетьського технічного університету у 60-их роках XX-ого століття. На їхньому сленгу це слово означало геніальне вирішення математичної проблеми. Богато інтернет сайтів використовують цей термін зі значенням “копіювати/вставити, заволодіти незаконним шляхом”. У словнику комп’ютерної та інтернет лексики, цей термін пояснується, як “майстер на всі руки” і стосується хитрих та винахідливих програмістів. Сьогоднішнє значення англійського слова “комп’ютерний злочинець” було запозичене багатьма мовами.

У французькій мові намагалися дати два переклада слова hacker:

1)       bidouilleur (майстер), яке походить від bidouiller, яке отримало нове значення “ обманювати, підробляти”;

2)       fouineur (допитливість), яке походить від прикметника fouineur,   (допитливий), яке в свою чергу походить від іменника fouine - м’ясоїдний савець допитливий по своїй природі.

Проте англійський іменник hacking (злам) був успішно перекладений на французьку мову, як piratage (піратство) - метафора, що означає плавання чи то по морям та океанах, чи то по просторам інтернета.

З категорії запозичень можна навести інші приклади:

-     pixel (піксель) слово, що в обох мовах означає найменший елемент зображення та характеризується світлом та кольором;

-     click ® cliquer - натискання кнопки на мишці для того щоб активувати певні команди.

-     scanner® scanneur - пристрій призначений для передачі паперових файлів на електронні носії;

-     server®serveur - комп’ютерна система,яка дає доступ до бази даних.

   Переклад

Іншій спосіб який дозволяє створювати французьку комп’ютерну лексику це - переклад: англійський термін ( часто метафора або метонімія певного іменника), який перекладається певним відповідним іменником , зазвичай набуває переносного значення. Можемо навести такі приклади:

-     mouse ®souris (мишка) - метафоричний перехід за аналогією форми та рухів;

-     desktop® bureau (робочій стіл) - метонімія заснована на функції подібності, традиційний робочий стіл та комп’ютерний стіл - це місце де зібрані основні елементи, які потрібні нам для роботи (файли, папки);

-     home page® page d’accueil (домашня сторінка) - метафора для презентації першої сторінки сайту;

-     frame ® cadre (рамка) - метафора для опису панелі що відображає документи;

-     recycle bin ® corbeille (корзина) - метафора заснована на схожості функцій.

  Створення нових слів

У деяких випадках для того щоб не перекладати слова, французькі програмісти вигадують свої власні слова. Які з одного боку мають перевагу, тим що вони не є двозначними, але й деякі недоліки, тим що вони не завжди зрозумілі

Електрона пошта ( англ. email, франц. courrier)

англ. email (скорочення від mail electronic):

1)  електрона пошта.

франц. courrier  (зливання слів courri(er) + electronique, офіційний термін)

1)  електронна пошта.

Слово courrier  було запропоновано квебецькими програмістами, як еквівалент до англійського слова email. Це слово офіційно з’явилось у Le Journal Officiel 10 червня 2003 року, значна частина франкомовних людей продовжують використовувати слово email.

До інших слів можна навести такі приклади:

-     computer ® ordinateur – комп’ютер;

-     keyboard ® clavier – клавіатура;

-     net ® réseau – мережа.

Отже, розширення економічних і культурних зв'язків, розвиток науки і техніки призводить до появи нових понять і слів, запозичень з інших мов.

 

Література:

1.   Тимощук І.О., Тимощук Т.О. Англійські запозичення у французькій мові, їх характер та класифікація//Мовознавство. – К:2002;

2.   Costachescu Adriana. Comment creer une terminologie? (Lexique de l'informatique) ;

3.   Hofler M. Dictionnaire des anglicismes / M. Hofler. – Paris : Larousse, 1982. – 381 p.

 


[1] Trésor de la langue française informatisé – французький словник комп’ютерних термінів. Складається з шести томів виданих у 1971 та 1994 роках.

[2] OED - Оксфордський словник англійської мови (англ. Oxford English Dictionary) один з найвідоміших академічних словників англійської мови видавничого дому «Oxford University Press».