Олексієвець Л.С.

Рівненський державний гуманітарний університет

Стилістична неточність в оформленні текстів документів

В основу текстів офіційно-ділового стилю покладена загальновживана стилістично нейтральна лексика. При укладанні документів необхідно пам’ятати, що мова офіційно-ділового стилю повинна насамперед відповідати нормам сучасної української літературної мови, бути загальнозрозумілою, однозначною. Згідно з ДСТУ 1.5:2003. "Національна стандартизація . Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів" в офіційно-діловому та науковому стилях усі мовні засоби потрібно вживати відповідно до їхнього прямого (головного) призначення, а за наявності двох рівнозначних слів – іншомовного походження й українського - слід надавати перевагу українському[3, с.99 ]. У наукових, технічних, ділових текстах не допустимі розмовно-просторічні слова, діалектизми, жаргонізми, вульгаризми тощо. У мові документів, наприклад, не вживаються слова авто, фото, електричка, заліковка, бос, комп та ін. Вони замінюються стилістично нейтральними автомобіль, фотографія, електропоїзд, залікова книжка, начальник, комп’ютер. Не використовуються у діловій мові також засоби створення образності, зокрема художні метафори, епітети, порівняння тощо, емоційно забарвлена лексика, експресивні і фігуральні висловлювання, питальні та окличні речення.

Важливу роль у піднесенні мовної культури тексту документа відіграє стилістика як розділ лінгвістики, що допомагає використовувати виражальні засоби мови у різних умовах спілкування відповідно до мети і змісту. Найважливішим виражальним засобом мови є слово, що являє єдність звукового чи графічного знака. Оскільки із слів складається речення- основний засіб вираження думки, за будь-якого спілкування слід добре знати значення слова, адже при неправильному його вживанні зміст висловлювання стає перекрученим, незрозумілим, текст документа може втратити свою ефективність. Варто враховувати і те, що при перекладі досить часто російські слова відтворюються неправильно українською мовою. Наприклад:

російська мова українська мова

в ходе расследования в ході розслідування

в качестве обвиняемого в якості обвинуваченого

у силу обстоятельств у силу обставин

Правильно українською мовою такі словосполучення перекладаються так: 1) під час розслідування;2) як обвинуваченого; 3) через обставини.

Проблемою вважається і переклад з російської на українську мову, який застерігає від помилок у неправильному вживанні певних форм.

Наприклад:

російська мова українська мова

в порядке исключения як виняток

вопрос выяснен справу з’ясовано

к руководству до керування

понести потери зазнати втрат

на обратном пути вертаючись

отстранить от должности усунути з посади

пользуясь случаем маючи нагоду

пользоваться успехом мати успіх

считать обязанностю вважати за обов’язок

Трапляються помилки під час перекладу з російської мови текстів, що зумовлені й такою причиною, де до однозначного російського терміна додається два і більше аналогів, що виступають синонімами. Наприклад:

привлечение – притягнення, залучення

итог – результат, підсумок

потерять – загубити, втратити

Важливо при оформленні документа, щоб ці та інші аналоги правильно добирати і використовувати [4, с.74].

Виникають труднощі і під час перекладу конструкцій з активно вживаним дієсловом является, яке в українській мові вживається тільки в художньому стилі, переважно в поетичних творах. У науковому стилі вживаються форми виявляється, є, але обирати відповідну форму слід, враховуючи значення контексту. Якщо ж російське дієслово являтся уживається зі значенням обнаруживать, проявлять, воно перекладається за допомогою дієслова виявляється,порівняймо: Основным компонентом …является знаковая система…/Основним компонентом…є знакова система.

Окремо слід зазначити особливості перекладу російських конструкцій із дієприкметником следующий. Цей дієприкметник неможливий в українській мові навіть теоретично, оскільки немає дієслів, від яких він міг би утворитися. Отже, перекладається:

словом наступний ( у часовому й просторовому значенні), порівняймо: К выступу готовится следующий участник /До виступу готується наступний учасник;

словом такий (перед переліком або поясненням), порівняймо: К экзамену не подготовились следующие студенты /До іспиту не підготувалися такі студенти.

У наукових текстах часто вживаються так звані кліше, які структурують текст. Вони мають перекладатися як одне ціле: в заключении - на закінчення, підсумовуючи; другими словами – інакше кажучи; в отличие – на відміну; в результате – внаслідок; вместо этого – натомість; по крайней мере – принаймні[5,с.607].

Важливою проблемою в українській мові є вживання суржика, яким спілкується значна частина людей. Суржик, зазначає О.Сербенська,- це здеградований, убогий світ людини, її відірваність від рідного, це назва для мішанини залишків давнього, батьківського, з тим, що нівелює особистість, національномовну свідомість. Їх помічає не лише фахівець, а й звичайна освічена людина, яка вивчала українську мову і поважає себе. Наприклад, стосовно (щодо), кофе (кава), благополуччя (добробут), учбовий (навчальний), льготи (пільги), міроприємство (заходи), справка (довідка), сутки (доба), карандаш (олівець), самольот (літак) тощо.

Як не прикро, але мовні проблеми трапляються навіть і в державних документах. Часто вживаються стилістично неправильні тавтологічні словосполучення, трапляються документи з мовною неохайністю в офіційному мовленні , зокрема неправильне вживання конструкцій з прийменником по: по закінченню лекції (після зкінчення лекції), матеріали по практиці (матеріали з практики), залік по фізиці (залік з фізики), відділ по боротьбі з корупцією (відділ боротьби з корупцією).

Точність вираження думки є однією з важливих ознак культури мови. Найтиповіше порушення цієї вимоги – вживання слів без урахування їх значення. Невміння автора висловити свою думку виявляється також у таких вадах, як мовленнєва надмірність і мовна недостатність. Формами мовленнєвої надмірності є плеоназм і тавтологія.

Плеоназм (від гр.pleonasmos - надмірність, перебільшення) - це частковий збіг значень слів, що утворюють словосполучення: вільна вакансія, передовий авангард, 100 гривень грошей, у жовтні місяці, пам’ятний сувенір та ін. До плеоназму відносимо також невмотивоване поєднання у вузькому контексті синонімів, які дублюють значення один одного: схвалити рішення одностайно і однодушно, неослабно і пильно контролювати тощо.

Тавтологія (від гр. tauto - те саме, logos- слово) – смислові повтори, які виникають у випадках, коли у реченні вживаються поряд спільнокореневі слова. Наприклад: Тривалість заняття у нашому університеті триває одну годину 20 хвилин/ Тривалість заняття у нашому університеті – одна година 20 хвилин. Проте не кожне повторення спільнокореневих слів може вважатися мовною помилкою. Існує багато словосполучень, у яких тавтологія неминуча, наприклад: загадати загадку, закрити кришкою, словник іншомовних слів. Будь -які спроби уникнути повторення в цих виразах будуть невдалими.[1, с.70 ]

Досить поширеною помилкою є мовна недостатність, яка виявляється у випадковому пропущенні слів, необхідних для точного вираження думки. Ця вада найчастіше трапляється в усному мовленні, але нерідко буває також і на письмі. Пропуск слів спричинює незрозумілість висловлювання; мовна недостатність породжує комізм і абсурдність думки. "Прошу зробити мені копію з моїх дітей"( з листа в нотаріальну контору); "Передбачається мокрий дощ"(з радіопрогнозу); "Терміново потрібна домогосподарка в сім’ю з трьох чоловік і бабусі" (з оголошення).

Офіційно-діловий стиль має виразний книжний характер, тому при укладанні ділових паперів слід віддавати перевагу книжним словам, які позбавлені експресивно- оцінного забарвлення [5, с.609 ]

Література

1.Волкотруб Г. Практична стилістика української мови:Навчальний посібник / Г.Волкотруб.- Тернопіль: Підручники і посібники, 2009.-256с.

2. Корж А.В. Українська мова професійного спрямування:Навчальний посібник/ А.В.Корж.- К.: Правова єдність, 2009.- 296с.

3. Мацько Л.І., Кравець Л.В. Культура української фахової мови /Л.І.Мацько, Л.В.Кравець.- К.: ВЦ "Академія", 2007.- 360с.

4.Пивоваров В.М.та ін Ділова українська мова:Навчальний посібник/ В.М.Пивоваров та ін.- Х.: Право, 2008 .-120с.

5. Шевчук С.В., Клименко І.В. Українська мова за професійним спрямуванням: підручник. 3-тє вид., виправ. І доповнен. / С.В.Шевчук, І.В.Клименко .- К.: Алерта, 2013.- 696с.