ЗАСТОСУВАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ВИВЧЕННІ ТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

О.С. Лєвтєрова

У наш час процес освіти неможливо представити без використання комп'ютерних навчальних технологій, що формують нові методи й способи навчання. Комп'ютер дозволяє працювати з величезними масивами інформаційних ресурсів, скорочувати час на пошук потрібної інформації, одержувати знання в рамках освітнього простору за допомогою електронних технологій, поліпшувати якість освіти.

Впровадження нових інформаційних технологій у навчанні привело до появи нових освітніх технологій і форм навчання, що базуються на електронних засобах обробки й передачі інформації.

Незважаючи на розмаїтість технічних засобів і технологій, що використовуються в навчальному процесі, слід зазначити, що якість навчання залежить, насамперед, від досконалості навчального матеріалу, форми його подання й організації навчального процесу. Тому, навіть у традиційній схемі навчання, виникає багато проблем, пов'язаних з постійно наростаючим потоком нової інформації, ускладненням знань, відсутністю ілюстративного матеріалу. У цих умовах акцент на інтенсивну самостійну роботу не дає позитивних результатів з тих же причин.

Сьогодні вже накопичено значний досвід використання сучасних IКТ в навчальному процесі школи та ВНЗ, який висвітлено в працях Н.В.Апатової, Н.Р.Балик, В.Г.Болтянського, А.Ф.Верланя, О.М.Довгяло, А.П.Єршова, М.І.Жалдака, Л.В.Занкова, Т.Б.Захарова, О.А.Кузнєцова, В.І.Клочка, В.М.Монахова, Н.В.Морзе, С.А.Ракова, Ю.С.Рамського, В.Г.Розумовського, Ю.В.Триуса та інших.

При підготовці вчителя технічних дисциплін враховувати "специфічні закони, закономірності, принципи, особливості і умови освіти, навчання, виховання та формування особистості професіонала". Розглядаючи характер і зміст праці фахівців в умовах науково–інформаційного суспільства, потрібно враховувати засоби професійної діяльності фахівця. В умовах широкого використання засобів ІКТ такими інструментами виступають технологічні пакети, що створювалися для фахівців–технологів.Технологічні пакети можна використовувати і для навчання, тобто як педагогічні програмні засоби. Різні аспекти використання технологічних пакетів як технічні, так і дидактичні розглядаються в працях таких вчених, як В.З.Аладьєв, М.Л.Шишаков, В.П.Дьяконов, Т.В.Капустіна, Ю.Ф.Лазарев, Б.М.Манзон, В.Ф.Очков, В.Г.Потьомкін та інших.

В Україні в напрямі інформатизованих систем навчання технічних дисциплін активно працює школа академіка АПН М.І.Жалдака – Є.Ф.Вінниченко, О.В.Вітюк, М.С.Головань, Ю.В.Горошко, Т.В.Зайцева, В.І.Клочко, І.В.Лупан, Г.О.Михалін, Н.В.Морзе, А.В.Пеньков, Ю.С.Рамський, О.А.Смалько, Є.М.Смірнова, Ю.В.Триус, Т.І.Чепрасова, А.М.Ясинський та інші.

Попри велике наукове i практичне значення проведених досліджень ряд аспектів потребує подальшого вивчення. Зокрема, недостатньо розроблені питання методики навчання дисциплін технічного циклу із застосуванням ІКТ у ВНЗ педагогічного профілю.

Інформаційно-комунікаційні технології або ІКТ — засоби, пов'язані зі створенням, збереженням, передачею, обробкою і управлінням інформації. Цей широко вживаний термін включає в себе всі технології, що використовуються для спілкування та роботи з інформацією.

Поява мультимедіа засобів і технологій дозволяє вирішити ці проблеми. Впровадження комп'ютера в навчальний процес не тільки звільняє викладача від рутинної роботи в організації навчального процесу, воно дає можливість створити багатий довідковий і ілюстративний матеріал, представлений у найрізноманітнішому вигляді: текст, графіка, анімація, звукові і відео елементи.

Мультимедійні засоби навчання (МЗН) є одним з провідних напрямів розробки нових інформаційних технологій, що використовуються в навчальному процесі. Одна з їх особливостей – інтерактивна комп'ютерна графіка. Відомий фахівець у області штучного інтелекту Д.А. Поспелов сформулював три основні задачі когнітивної комп'ютерної графіки:

·створення таких моделей представлення знань, в яких була б можливість одноманітними засобами представляти як об'єкти, характерні для логічного мислення, так і образи-картини, якими оперує образне мислення.

·візуалізація тих людських знань, для яких поки неможливо підібрати текстові описи.

·пошук шляхів переходу від спостережуваних образів-картин до формулювання деякої гіпотези про ті механізми і процеси, які приховані за динамікою спостережуваних картин.

Основною проблемою освоєння будь-якої технічної дисципліни для студента є необхідність освоєння пристрою, конструктивних особливостей, принципів роботи різних технічних засобів.

Основна інформація про досліджувану техніку представляється у вигляді лекційного курсу, у той час як безпосереднє освоєння отриманої інформації проходить у рамках практичних, лабораторних робіт і виробничих практик.

Таким чином, розрив між придбанням теоретичної та практичної складової технічного досвіду становить проміжок від декількох днів до декількох місяців, що сильно знижує якість одержуваних знань.

Способом скорочення особливо тривалих теоретико-практичних розривів можуть бути регулярні екскурсії на виробництво, однак це далеко не завжди можливо через насиченість навчального плану або відсутності необхідних виробництв у межах досяжності.

Неможливість скорочення зазначених тимчасових проміжків змушує шукати інші шляхи підвищення якості знань студентів.

Одним з них є шлях підвищення ступеня засвоєння теоретичної складової навчального курсу. Основним способом підвищити кількість сприйманої інформації за колишній проміжок часу є підвищення наочності.

Зростаюча щільність інформаційного потоку змушує максимально задіяти всі канали сприйняття студентів. Отже, найбільшу увагу необхідно приділяти зоровій складовій теоретичного курсу, на противагу слуховій складовій (голосу лектора), що повинна мати вторинне значення.

При відсутності сучасних технічних можливостей наочного подання матеріалу, найпростішими засобами візуального впливу на студентів є плакати, рідше матеріальні моделі й зовсім рідко спеціальні кіно-відео фільми.

При порівняльному аналізі недоліки цих засобів очевидні.

Звичайні плакати являють собою носії, розміри й кількість яких вимушено обмежені в матеріальному плані.

Прагнення зменшити кількість плакатів приводить до їх високої інформаційної насиченості. Однак при цьому пропорційно знижується наочність – оскільки площа плаката обмежена і технічно складно збільшити її більше формату «А1».

Мультимедійні презентації позбавлені подібних недоліків і дозволяють представляти матеріал максимально детально й докладно, дроблячи його на порції, що мають оптимальну інформаційну насиченість і наочність, а також сполучаючи зазначене дроблення зі структуруванням матеріалу.

Крім цього мультимедійні засоби дозволяють використовувати можливості, недоступні звичайним плакатам – анімація окремих елементів, використання відеовставок.

Діапазон матеріалів, які можуть бути використані в якості вихідних при розробки мультимедійних наочних посібників надзвичайно широкий – починаючи від ілюстрацій у підручниках і наявних звичайних плакатах і до самостійно отриманих фото і відео матеріалів.

Особливу значимість як джерело матеріалу здобувають сучасні промислові виставки, і як джерела власних фото-відео зйомок, і як можливість одержання рекламних матеріалів різних профільних фірм, що мають найвищу наочність і актуальність.

Особливо необхідно відзначити питання застосування мультимедійних засобів при освоєнні різних програмних продуктів і пакетів.

Абстрактний розгляд принципів і прийомів роботи із програмами не підкріплене негайними реальними прикладами використання розглянутих способів і навичок дає ефект близький до нуля й по суті є втратою навчального часу.

У той же час наочна демонстрація роботи із програмним продуктом, супроводжувана докладними коментарями кваліфікованого лектора здатна значно підвищити інтерес і якість засвоєння знань, а так само зняти сумніви у власних силах у ряду користувачів.

При вивченні спеціальних технічних дисциплін виникають труднощі із забезпеченням і відновленням матеріальної і учбово-лабораторної бази, тому що придбання сучасного дорогого встаткування не завжди доступно, а можливість виїзду на профільні підприємства скрутна.

Тому створення й використання електронних освітніх ресурсів почасти вирішує дану проблему. Крім того, програмне забезпечення, розроблене для спеціальних технічних дисциплін, у комплекті з електронними навчальними ресурсами допомагає студентам самостійно освоювати теоретичний матеріал і є актуальним для всіх форм навчання, а також для розвитку дистанційних освітніх траєкторій.

Загальним підсумком включення до складу лекційного та практичного курсу мультимедійних складових є ріст впливу на зорову систему сприйняття, що дає можливість підвищити щільність корисного інформаційного потоку до студента, і, як результат, поліпшити якість отриманих знань.

Розроблений нами програмний засіб виконаний у вигляді презентації за допомогою одного з компонентів пакету Microsoft Office – MS Power Point.

Розроблена презентація призначена для використання під час проведення лекції , що обумовило використання при створенні великої кількості наочності у вигляді схем та малюнків, створених за допомогою 3ds Max. Текстовова частина у данній розробці майже відсутня, тому інформативне наповнення розробки забезпечується наочністю. В презентації присутня гіпертекстова система навігації, побудована таким чином, щоб була витримана логіка і систематичність у засвоєнні змісту програмового матеріалу, не допускалися прогалини в його вивченні.

Розроблений в даному дослідженні програмний засіб демонстраційного типу теоретично обґрунтований, практично апробований і розроблений відповідно до змісту і загальної методики проведення заняття з курсу технічна механіка і конкретно з теми «динаміка точки», що наочно ілюструє основні теоретичні відомості про задачі динаміки для вільної і невільної матеріальної точки . Диференціальні рівняння руху точки, принцип Д'Аланбера Зміст презентації відповідає програмі навчального курсу технічна механіка для спеціальності 7.010103 Педагогіка та методика середньої освіти. Трудове навчання.

Розроблена програма надає можливість студентові за короткий проміжок часу, познайомитися з необхідним обсягом навчального ілюстративного матеріалу з даної теми, більш продуктивно засвоїти теоретичний матеріал винесений на самостійне опрацювання.

ЛІТЕРАТУРА

1. Молянинова О.Г. Мультимедиа в образовании теоретические основы и методика использования / О.Г. Молянинова. – Красноярск : КрасГУ, 2002. – 300 с.
2. Симонович С.В. Практическая информатика / С.В. Симонович. – М. : АСТпресс, 1999. – 244 с.
3. Хомченко А.Д. Основы современной компьютерной технологии / А.Д. Хомченко. – М. : Парус, 2000. – 256 с.
4. Шафрин Ю.А. Основы компьютерной технологии / Ю.А. Шафрин. – М. : АБВ, 1997. – 287 с.
5. Шкаев А.В. Руководство по работе на персональном компьютере / А.В. Шкаева. – М. : Радио и связь, 1994. – 434 с.
6. Шлыкова О.В. Культурный феномен мультимедиа и его возможности для учебного курса в гуманитарном вузе / О.В. Шлыкова. – М. : Парус, 2003. – C. 144 – 152.