“Экономические науки” / 10.Экономика предприятия.

К.е.н. Мацьків Р.Т., Кравчук О.А.

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Україна

Соціальна відповідальність державних нафтогазових компаній: необхідність і переваги

Необхідність поглиблення інтеграції України у світове господарство серед інших умов передбачає обов’язкову реалізацію Концепції сталого розвитку. Одним із інструментів зазначеної концепції є соціальна відповідальність. Саме тому діяльність будь-якого підприємства повинна бути відповідальною.

За визначенням “відповідальність підприємств – це зобов’язання юридичних осіб (фірм, організацій, господарських товариств, органів господарського управління тощо) відповідати за свої дії (дії підрозділів і конкретних посадових осіб)” [1, с. 216]. До основних сфер прояву відповідальності підприємств належать:

- дотримання зобов’язань перед партнерами та працівниками;

- виконання зобов’язань перед бюджетами всіх рівнів;

- дотримання дисципліни щодо обов’язкових платежів до державних позабюджетних фондів;

- дотримання вимог податкового законодавства;

- відповідальність за якість та безпеку товарів (робіт, послуг);

- дотримання стандартів;

- відповідальність за використання земель та інших природних ресурсів;

- відповідальність за шкоду, заподіяну у певних сферах тощо.

Отже, сфери прояву економічної, юридичної та соціальної відповідальності тісно переплітаються і, фактично, зумовлюють одна одну. До того ж, як зазначає класик сучасного менеджменту П. Друкер, однією з умов ефективності компанії є її соціально відповідальна поведінка [2, с. 9-10].

Будь-які підприємства незалежно від форми власності та сфери господарювання вважаються складовими елементами суспільства. Оскільки вони є відкритою системою, то повинні виконувати визначену соціальну функцію та задовольняти ті чи інші потреби суспільства загалом чи окремих його членів. П. Друкер [2, с. 13] наголошує, що важливо усвідомити: існування підприємства – не ціль, а лише спосіб її досягнути. Тому, говорячи про підприємство, доцільно звернути увагу на мету його створення та завдання, які воно вирішує у процесі функціонування.

Отже, соціальна відповідальність бізнесу є одним з основних завдань ефективного управління. Підприємство не може бути корисним тільки для економіки, воно повинно приносити користь суспільству.

Щодо сфер прояву соціальної відповідальності, то вони визначаються наступними площинами:

– підприємство, виконуючи свою основну функцію – виробництво товарів і послуг, повинно володіти певним авторитетом, владою та соціально-культурним впливом на працівників, цілі та функції яких не обмежуються рамками компанії, де вони працюють;

– підприємство впливає на навколишнє середовище, для якого є не лише “сусідом”, роботодавцем, платником податків, а й джерелом шкідливих викидів та забруднення довкілля;

– крім того, підприємство повинно дбати не лише про задоволення матеріальних потреб на відповідному рівні (постачання товарів та послуг), а й забезпечення якісних складових існування окремих людей та суспільства (фізична, духовна та соціальна сфери існування).

Державні компанії складають основу економіки і мають значний вплив на національну безпеку. Саме тому соціальна відповідальність – це не лише їхня місія, а й обов’язкова відповідь на очікування суспільства.

Державні корпоративні підприємства зазвичай організовуються як акціонерні товариства (хоча можливі й інші корпоративні форми). Акціонерні товариства можуть бути корпораціями, якими повністю володіє держава, або державними підприємствами, в яких вона зберігає домінуючий контроль над економічною діяльністю. Тобто, це ті акціонерні товариства, в яких частка власності держави перевищує 50 %. Нафтогазовий комплекс України в основному представлений такими компаніями. Зокрема, однією з найбільших компаній є НАК “Нафтогаз України”. Її діяльність впливає на імідж держави, визначає особливості розвитку національної економіки тощо.

Тому важливо реалізувати вигоди та переваги, які надає соціально відповідальна діяльність, для отримання максимального економічного та соціального ефекту.

Можна виділити наступні переваги від реалізації КСВ державними та великими компаніями [3, с. 8–9]:

• Підвищення прозорості та довіри до державних підприємств.

Прозорість повинна бути невід’ємною складовою роботи підприємства в усіх сферах. Це особливо актуально сьогодні, коли сприйняття державних компаній є досить критичним.

• Інтеграція в міжнародний ринок і відповідність міжнародним практикам. Станом на середину 2014 року українське законодавство і практики лише частково відповідають стандартам Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у таких частинах, як:

o наявність довгострокових цілей державних підприємств;

o наявність корпоративних етичних кодексів, кодексів корпоративного управління;

o наявність незалежних членів у спостережних радах. Додатково багато країн сьогодні приймає законодавство (Індія, Китай та інші; ЄС зобов’язав 5000 великих компаній розкривати нефінансові показники в щорічних фінансових звітах).

• Конкурентоспроможність підприємств. КСВ допомагає державним компаніям створювати ефективну корпоративну культуру розвитку, сприяє впровадженню інновацій і трансформації бізнес-моделі для роботи в конкурентному середовищі.

• Бренд країни. Державні компанії допомагають створити бренд та імідж держави, ефективно конкуруючи на національному і глобальному ринках.

У більшості європейських країн держава вимагає від державних компаній бути взірцем соціальної відповідальності й прозорості, а також працювати відповідно до міжнародного та національного законодавств. Адже зрештою такі підприємства перебувають у колективній власності громадян, і тому вони мають особливу відповідальність і повинні вести бізнес відповідально. А держава повинна сприяти такому підходу через законодавство.

Реалізація соціально відповідальної діяльності державною компанією “Нафтогаз України” є надзвичайно важливою відповідно до викладених вище переваг та сучасних світових тенденцій ведення бізнесу. Покращення іміджу української держави, зростання вартості її бренду приятиме підвищенню конкурентоспроможності самої компанії, зростанню її інвестиційної привабливості та фінансової стабільності.

Література

1. Економічна енциклопедія: у 3 томах / [під ред. С.В. Мочерного]. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002.

Т.1 – 2002. – 952 с.

2. Друкер П. Энциклопедия менеджмента: [Пер. с англ. О.Л. Пелявского под ред. Т.А. Гуреш] / Питер Ф. Друкер – М.: Издательский дом “Вильямс”, 2004. – 432 с.: ил. — Парал. тит. англ.

3. Курінна І. Прозорість і корпоративна соціальна відповідальність / Курінна І., Малярчук В., Саприкіна М., Супрунюк М., Трегуб О. – К.: Поліграфія «Юстон», 2015. – 47 с.