Экономические науки/3.Финансовые отношения

Тимощук Л.І.

ПВНЗ “Європейський університет”, Рівненська філія, Україна

Оцінка тенденцій зміни

міжнародних валютних резервів України

Основним призначенням міжнародних резервів є скорочення волатильності національної грошової одиниці, пов'язаної з активністю спекулянтів і нерівномірністю зовнішньоекономічної діяльності господарюючих суб'єктів. Рівень міжнародних резервів відображає зовнішньоекономічний товарообіг і потоки капіталу в попередні періоди [3].

Згідно Постанова Правління НБУ “Про затвердження Класифікатора іноземних валют” № 34 від 04.02.98 року визначено три групи валют [1]: вільно конвертовані валюти, які широко використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями та продаються на головних валютних ринках світу і дозволяються для здійснення інвестицій в Україну, та банківські метали (1 група); вільно конвертовані валюти, які широко не використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями та не продаються на головних валютних ринках світу (2 група); неконвертовані валюти (3 група).

Таким чином, золотовалютний резерв країн формується частково із монетарного золота, частково із вільно конвертованих валют, які належать до першої групи Класифікатора іноземних валют. Переважну частку у світових золотовалютних резервах займає долар США – 61,4%, на другому місці – ЄВРО (24,3%), на третю позицію ділять британський фунт стерлінгів та японська єна – по 3,9%. За рахунок канадського та австралійського доларів формується, відповідно, 1,8% та 1,7% світових золотовалютних резервів (рис. 1). Швейцарський франк формує 0,3% міжнародних золотовалютних резервів, іншим валютам та банківським металам належить 2,9%.

Рис. 1. Структура вільноконвертованих валют у міжнародних золотовалютних резервах за 2014 р. [2]

Впродовж досліджуваного періоду 2003-2014 рр. величина офіційних резервів збільшилась на 13176,6 млн. грн. (або на 284,7%). Така зміна відбулась за рахунок збільшення резервів в іноземній валюті на 11744,9 млн. грн. (або на 271,6%) та золота на 1429,4 млн. грн. Резервна позиція в МВФ та величина спеціальних прав запозичень не зазнавала значних змін. В той же час у 2014 р. порівняно із 2013 роком спостерігаємо зменшення величини офіційних резервних активів на 6846,4 (або на 27,8%). Найбільше на таку зміну вплинуло зменшення величини резервів в іноземній валюті на 6667,7 млн. грн. (або на 29,3%) та золота – на 200,7 млн. грн. (або на 10,5%), що, в свою чергу, обумовлено потребою використання Національним банком України офіційних резервних активів з метою проведення валютних інтервенцій та підтримання стабільності національної грошової одиниці та її курсу по відношенню до вільно конвертованих валют. Динаміку офіційних резервів України за 2003-2014 рр. подано на рис. 2.

Як видно з рис. 2 динаміка зміни офіційних резервів у 2003-2008 рр. мала тенденцію до зростання, проте, з настанням світової фінансово-економічної кризи величина резервів зменшилася, що обумовлено потребою використання НБУ офіційних валютних резервів для врегулювання стабільності національної грошової одиниці. З 2008 по 2010 рр. спостерігається тенденція до зменшення величини офіційних резервів, а у 2011 році – збільшення на 38,97%.

Рис. 2. Динаміка офіційних резервів України за 2003-2015 рр. [2]

Проте, таке зростання було короткотерміновим і вже у 2012-2014 рр. спостерігаємо тенденцію до зменшення величини офіційних резервів, зокрема валютних. Таке їх зменшення обумовлене кризовими явищами в економіці та фінансово-кредитній сфері, які спричинені геополітичною ситуацією в Україні та сусідніх державах (проведенням АТО, анексію Криму, руйнуванням економічної і соціальної інфраструктури та підприємств східних областей), і як наслідок – необхідністю врегулювання курсу гривні по відношенню до вільно конвертованих валют.

Література:

1. Офіційний сайт Верховної ради України [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.rada.gov.ua.

2. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.bank.gov.ua.

3. Яременко О. О. Сучасна структура золотовалютних резервів: вітчизняний та міжнародний досвід [Електронний ресурс] / О. О. Яременко // Агросвіт. – 2011. – № 22. – С. 47-51.