Чаплінський Ю., Кравчук Д.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,м. Чернівці

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯК КЛЮЧОВА УМОВА ПРОВЕДЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО МАРКЕТИНГОВОГО АНАЛІЗУ

Інформація слугує ключем для функціонування та розвитку будь-якого об'єкту життєдіяльності. Не виключення є маркетинговий аналіз, результат якого прямо залежить від своєчасності, зрозумілості та доступності певної інформації.

Маркетингова інформація зазнає багатогранного впливу: як хорошого, так і не дуже. Від ступеня впливу різних факторів, що створюють, трансформують та спотворюють інформацію розрізняють різну маркетингову інформацію. Для зручності у XX ст. було придумано класифікацію для даного типу інформації.

Загально прийнято, маркетингову інформацію класифікувати за різними критеріями, найпопулярніші такі: за призначенням (довідкова, рекомендована, нормативна, сигнальна, регулятивна); за місцем отримання (внутрішня та зовнішня); за можливістю оцінювання (кількісна та якісна); залежно від наявності та способу збирання (первинна та вторинна) [1].

Планування та організація збору інформації для проведення маркетингового аналізу, проводиться на основі двох основних її типів: зовнішніх даних (стан галуззі; функціонування конкурентів, потреби споживачів, купівельну спроможність тощо) та внутрішніх даних (бухгалтерська звітність, експертні оцінки тощо).

Будь-яке підприємство щоразу стикається із проблемою вибору та використання джерел отримання зовнішньої інформації, адже деякі її різновиди отримати не так просто.

Класифікацію основних видів зовнішньої маркетингової інформації та джерел її отримання наведено в табл. 1 [2].

Таблиця 1

Класифікація основних видів зовнішньої інформації та джерел її отримання

Види інформації	Джерела отримання інформації	Характеристика відповідно до ознак
		Доступність	Терміновість	Надійність	Придатність до обробки
1	2	3	4	5	6
Комерційні джерела
Реклама	Сприйняття через зір та слух	Висока	Висока, середня	Низька	Недостатня
Довідкова	Отримання даних від посередників, споживачів, експертів	Висока, середня	Середня	Середня	Середня
Фінансово-торговельна	Отримання даних за результатами господарської діяльності	Середня, низька	Середня, низька	Висока	Достатня
Ярмарково-виставкова	Отримання даних у результаті демонстрування товарів	Середня, низька	Низька	Середня	Недостатня
Публічні джерела
Газетно-журнальна	Отримання інформації із газет та журналів	Висока	Середня	Середня	Середня
Телебачення, Інтернет, радіо, факс	Отримання інформації завдяки техніко-інформаційних засобів зв'язку	Висока	Висока	Середня	Достатня
Довідник, статистичні збірники,	Отримання інформації із спеціалізованої літератури	Середня	Низька	Висока	Висока
Персональні джерела
Особистісно-сімейні	Отримання інформації завдяки спілкування з друзями, в колі сім'ї	Висока	Висока	Низька	Недостатня
Публічні чутки	Отримання інформації завдяки спілкування з громадськістю	Висока	Середня	Низька	Недостатня
Емпіричні джерела
Досвід	Отримання інформації завдяки використання її в минулому	Висока	Низька	Середня	Середня

Коли канали отримання інформації налагодились, відбувається безперервний її потік, який вимагає безперервної систематизації, архівування та належного зберігання. Для цього застосовують дейтамайнинг — технологію виявлення прихованих взаємозв’язків усередині великих баз даних [3, c. 91–96].

Завершенням збору та обробки інформації є якісний аналіз отриманих висновків, який здійснюється за допомогою редукції даних — зведення і підготовки одержаних в процесі збору даних до їх аналізу. Редукція даних охоплює:

- контроль збору даних. Суть контролю збору даних полягає у стеженні за ретельністю збирача інформації (за тривалістю, місцем, датою, предметом тощо). Саме тому, особа, яка здійснює контроль може щоденно з’ясовувати підсумки збору даних за окремими критеріями (за допомогою опитування, анкетування). Для з’ясовування певних розбіжностей, використовують різні економічні методи,зокрема корегуючих коефіцієнтів.

- редакцію даних. Редакція даних полягає у оцінці їх достовірності, надійності та аргументованості за допомогою ручних та / або автоматизованих засобів контролю. Якщо при оцінці виявляють помилки, суперечливі дані, розбіжності їх виправляють (виключають або проводять повторні обстеження).

- класифікацію даних. Передбачає розмежування їх типів за певними критеріями відповідно до цілей дослідження, використовуючи статистичні формуляри, в яких нагромаджують дані за певним критерієм.

- зведення і групування.

Отже, збір та обробка маркетингової інформації є важливим, трудомістким та довготривалим процесом. Проте, сьогодні, панує доба інформаційних технологій завдяки яким, маркетингові дослідження, спрощуються за допомогою спеціальних програмам.

Список використаних джерел:

1. Лаврова Ю. В. Економіка підприємтсва та маркетинг: конспект лекцій / Ю. В. Лаврова. – Х., 2012. – 227 с.

2. Липчук В. В. Маркетинговий аналіз: навч. посібник / В. В. Липчук. К.: Академвидав, 2007. – 216 с.

3. Сумец А. М. К оценке эффективности маркетинговой деятельности на предприятии / А. М. Сумец // Маркетинг и реклама. – 2010. – 7/8. – С. 91–96.