Мотрюк А

Мотрюк А.С., Среда К.М., 5 курс, спец. «Облік і аудит»,

ЧТЕІ КНТЕУ, Україна

наук. кер. – Маначинська Ю. А.

Нормативно-правове забезпечення облікової системи інтегрованих корпоративних структур

Анотація. Стаття присвячена аналізу чинного нормативно-правового регулювання системи бухгалтерського обліку інтегрованих корпоративних структур. Здійснено оцінку як вітчизняних, так і зарубіжних стандартів та Директив ЄС. На основі проведеного дослідження визначено правові основи організації системи бухгалтерського обліку на вітчизняній обліковій ниві для холдингових підприємств.

Постановка проблеми та її актуальності. Перерозподіл власності, реструктуризація підприємств суттєво вплинули на формування та функціонування інтегрованих корпоративних структур. Характерними ознаками сучасної вітчизняної економіки є об’єднання окремих суб’єктів господарювання у консолідовані групи, що складаються із материнської, дочірніх і асоційованих компаній [11].

Для іноземних інвесторів, привабливим способом інвестування є купівля підприємств чи їх часток; здійснення процесів поглинання чи злиття є привабливим способом інвестування, адже зменшується ризик неефективного менеджменту.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивченням теоретичних і практичних аспектів організації бухгалтерського обліку займалися такі вітчизняні вчені, як Н.Г. Адамчук, Ф.Ф. Бутинець, В.М. Жук, С. Кузнецова, Ю.І. Осадчий, М.С. Пушкар, В.В. Сопко та інші. Організаційні аспекти складання консолідованої фінансової звітності в Україні розглянуто в працях таких науковців як П.Є. Житний, В.М. Костюченко, С.П. Лозовицький, М.Р. Лучко, В.П. Онищенко та інші. Проте слід розглянути фактори нормативно-правового впливу на організацію бухгалтерського обліку, що сприятиме уточненню складових організації обліку для забезпечення процесу складання консолідованої фінансової звітності.

Мета дослідження. Вивчення чинного нормативно-правового забезпечення обліку холдингових компаній із врахуванням дії міжнародних стандартів фінансової звітності.

Виклад основного матеріалу. Відповідно до Положення про холдингові компанії [1], що створюються в процесі корпоратизації та приватизації, «холдингова компанія – це господарчий суб'єкт, який володіє контрольними пакетами акцій інших, одного або більше, господарчих суб'єктів; контрольний пакет акцій - кількість акцій (пай, частка у зареєстрованому капіталі), яка дає право холдинговій компанії здійснювати фактичний контроль над господарчим суб'єктом. Рішення щодо підтвердження наявності контрольного пакета акцій, якщо його розмір становить менш як 51 %, приймає Антимонопольний комітет України з урахуванням конкретних особливостей установчих документів і структури зареєстрованих фондів господарчих суб'єктів у порядку, що встановлює цей Комітет; дочірнє підприємство - господарюючий суб'єкт, контрольним пакетом акцій якого володіє холдингова компанія» [1, ст. 2].

Згідно ст. 126 Господарського Кодексу України холдинговою компанією є суб'єкт господарювання, що володіє контрольним пакетом акцій дочірнього підприємства (підприємств). Між холдинговою компанією та її дочірніми підприємствами встановлюються відносини контролю-підпорядкування відповідно до вимог цієї статті Кодексу та інших законів [2]. Законом України «Про холдингові компанії в Україні» № 3528 від 01.01.2016 р. було дано визначення холдингової компанії як відкритого акціонерного товариства, що володіє та здійснює управління холдинговими корпоративними пакетами акцій двох або більше корпоративних підприємств [1].

Мартинюк Н.Р. пропонується встановити, в українському законодавстві, критерії для розмежування дочірньої та холдингової компанії в залежності від наявних ознак контролю, які теж необхідно закріпити законодавчо. Такими критеріями, зокрема, можуть бути: можливість юридичної особи призначати або звільняти виконавчий, контролюючий та управлінський орган іншої юридичної особи, а також самостійно визначати долю рішень загальних зборів такої особи. Доцільно також розробити механізм правового регулювання договірного порядку створення холдингів, який на даний час взагалі відсутній. Він може полягати в тому, що між юридичними особами буде укладатись договір про підкорення (чи договір про управління), відповідно до якого одна юридична особа (холдингова компанія) бере на себе обов’язок здійснювати управління діяльністю іншої юридичної особи (дочірньої компанії), визначати напрямки розвитку, а дочірня компанія зобов’язана виконувати такі розпорядження і перераховувати холдинговій компанії частину прибутку [11].

Д.В. Задихайло зазначає, що не можуть бути тотожними правові вимоги до створення та функціонування національних та транснаціональних холдингів, заснованих вітчизняними інвесторами, а також транснаціональних холдингів дочірні підприємства яких зареєстровані та здійснюють діяльність в Україні, а холдингові компанії створені і знаходяться за кордоном. Слід також враховувати можливість створення холдингів з багатоступеневою структурою консолідації, що вимагають формування правової позиції законодавця щодо оптимальності такої багатоступеневості, встановлення відповідних її меж [12, с. 57].

Згідно зі ст. 12 п. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [3] передбачена необхідність складання та подання консолідованої фінансової звітності підприємствами, які мають дочірні підприємства (крім власних фінансових звітів). Вимоги П(С)БО 20 «Консолідована фінансова звітність» [4] поширюються на групу підприємств, організацій та інших юридичних осіб, яка складається з материнського (холдингового) підприємства та дочірніх підприємств. Тобто консолідована фінансова звітність відображає фінансовий стан і результати діяльності юридичної особи (материнської, холдингової компанії) та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці. Слід підкреслити, що подібні визначення сфери застосування процедур консолідації подано в МСБО 27 «Консолідовані фінансові звіти та облік інвестицій у дочірні підприємства» [5, с. 605].

Доцільно звернути увагу на різницю між поняттями зведеної бухгалтерської звітності і консолідованої фінансової звітності.

Суперечки серед експертів викликає навіть переклад назви стандартів, адже «International Accounting Standards» в остаточному варіанті було перекладено як «Міжнародні стандарти фінансової звітності», а не «Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку», як передбачалося спочатку. Те саме трапилось і з вітчизняною версією перекладу «Consolidated accounts», яка звучить як «Зведена бухгалтерська звітність», що не тотожно змісту поняття консолідованого обліку. Однак головне полягає навіть не в назві, а в змісті цього поняття. Консолідовані звіти - це насамперед специфічні способи обліку, спрямовані на відображення реального фінансового стану і результатів діяльності консолідованої групи, коли одна материнська компанія контролює діяльність іншої або інших дочірніх. При цьому варто наголосити, що способи й засоби, властиві консолідованому бухгалтерському обліку, досить різноманітні [13, c.70].

Не можна ототожнювати консолідовану фінансову звітність й зведену фінансову звітність. Остання була характерна для виробничих об'єднань, що діяли в епоху планової економіки на основі єдиної державної форми власності. Така звітність складалася способом арифметичного додавання показників підприємств, що входили в об'єднання, і не відрізнялася ні за формою, ні за змістом від звітів самих підприємств. Зведення звітності мало ієрархічну структуру: підприємство - об'єднання - відомство - міністерство. Воно більше являло інтерес як інструмент контролю за виконанням народногосподарських планів та інструмент статистичного узагальнення показників за галузевим принципом. У cт. 12 п. 2,3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вказано, що зведену звітність складають і подають:

ü     Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать підприємства, засновані на державній власності, та органи, котрі здійснюють управління майном підприємств, заснованих на комунальній власності, крім власних звітів складають та подають зведену фінансову звітність щодо всіх підприємств, що належать до сфери їх управління. Зазначені органи також окремо складають зведену фінансову звітність щодо господарських товариств, акції (частки, паї) яких перебувають відповідно у державній та комунальній власності.

ü Об'єднання підприємств крім власної звітності складають і подають зведену фінансову звітність щодо всіх підприємств, які входять до їх складу, якщо це передбачено установчими документами об'єднань підприємств відповідно до законодавства [4].

Для підготовки пакета консолідованої звітної документації використовують чотири способи, за допомогою яких холдингова компанія може включити бухгалтерські документи залежної (дочірньої) компанії у консолідовані бухгалтерські звіти. Зазвичай залежна компанія включається в консолідовані звітні документи методом бухгалтерії придбання, також відомим як бухгалтерія поглинання. У цьому разі поглинання залежної компанії розглядається як придбання її активів і пасивів. Різниця між ціною холдингової компанії в цілому та ціною її реального основного капіталу визнається гудвілом, або нематеріальним основним капіталом [10].

Директивою Європейського Співтовариства № 7 також дозволено державам - членам застосовувати метод «об'єднання інтересів», відомий також як бухгалтерія злиття. Це дозволяється у випадках, коли приєднання здійснюється за рахунок поступового обміну акцій відкритої акціонерної компанії, у результаті чого принаймні 90 % всіх акцій переходять до рук компанії-покупця. Тож бухгалтерія злиття є більш ризиковою, ніж бухгалтерія придбання. Із цих причин деякі країни не дозволяють використовувати метод бухгалтерії злиття, а інші накладають на роботу з ним обмеження. Бухгалтерія чистої вартості капіталу за вирахуванням зобов'язань - це поодинокий, окремий метод консолідації. За його використання в груповому бухгалтерському звіті окремим рядком показуються інвестиції в компанію-одержувача, а також коригування величин прибутку або збитків компанії-одержувача, відображених щорічно щодо акцій групи. Цей метод найчастіше використовується тоді, коли інвестор має сильний вплив на одержувача інвестицій, але його не контролює [13, c. 85].

«Пропорційний метод» означає, що групові бухгалтерські документи вміщують тільки пропорційну частину вартості статей з документів компанії - одержувача інвестицій, що за обсягом дорівнюють частці інвестора в компанії-одержувачі. Так найчастіше діють, коли йдеться про спільні підприємства. Втім варто пам’ятати, що вимоги Директиви № 7 мають рекомендаційний характер. Їхня мета - гармонізація бухгалтерського обліку в межах країн-учасниць ЄС. Саме тому, спираючись на міжнародні стандарти обліку, кожна окрема країна встановлює власні національні стандарти. Водночас існує низка бухгалтерських проблем, котрі різні країни розв’язують по-своєму. Питання консолідованої фінансової звітності регулюються Міжнародними обліковими стандартами, а саме стандартами IFRS Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) та IAS Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО), насамперед МСФЗ 3 «Об'єднання компаній»[6], МСБО 24 «Розкриття інформації щодо зв'язаних сторін»[7], МСБО 27 «Консолідовані фінансові звіти та облік інвестицій у дочірні підприємства»[5], МСБО 28 «Облік інвестицій в асоційовані компанії»[8], МСБО 31 «Фінансова звітність про частки у спільних підприємствах»[9].

Висновок: Отже, належне нормативно-правове забезпечення обліку є важливою умовою ефективної організації обліку на підприємствах. В Україні закладені правові основи нормативно-правової системи забезпечення бухгалтерського обліку, які дають змогу холдинговим компаніям самостійно вирішувати питання стосовно його ведення та наближення їх до міжнародної практики, а саме до міжнародних стандартів звітності. Подальші дослідження доцільно здійснювати в напрямі детальнішого вивчення і критичної оцінки кожного із перелічених в ході проведеного дослідження.

Список використаної літератури:

1.            Про холдингові компанії в Україні : Закон України N 1617-VI із змінами та доповненнями від 24.07.2009 р. Верховної Ради України / [Елетронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3528-15

2.            Господарський кодекс України : за станом на 16.07.2015 р. Верховна Рада України, із змінами та доповненнями / [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15

3.            Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні : Закон України N  675-VIII (  675-19 ) від 03.09.2015, ВВР, 2015 p. із змінами і доповненнями / [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/996-14

4.            Консолідована фінансова звітність : Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 Наказ Міністерства фінансів України № 628 від 27.06.2013 p / [Електронний ресурс]. -  Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1223-13

5.            Консолідована та окрема фінансова звітність : Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 27 (МСБО 27) виданий Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку зі змінами станом на 1 січня 2012 року / [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/929_045

6.            Об'єднання бізнесу : Міжнародний стандарт фінансової звітності 3 (МСФЗ 3) виданий Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку зі змінами станом на 1 січня 2012 року / [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/929_006

7.            Розкриття інформації щодо зв'язаних сторін : Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 24 (МСБО 24) виданий Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку зі змінами станом на 1 січня 2012 року / [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/929_043

8.            Інвестиції в асоційовані підприємства :  Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 28 (МСБО 28) виданий Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку зі змінами станом на 1 січня 2012 року / [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/929_046

9.            Інвестиції в асоційовані підприємства : Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 31(МСБО 31) виданий Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку зі змінами станом на 1 січня 2012 року / [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/929_040

10.       Лучко М.Р. Консолідована фінансова звітність: системний підхід до побудови та розвитку / М. Р. Лучко Автореф. дис. д-ра наук: 08.00.09 – 2008 / [Електронний ресурс]. - Режим доступу :   http://mydisser.com/en/avtoref/view/383.html

11.       Мартинюк Н.Р. Порівняльно-правова характеристика холдингів і холдингових компаній за законодавством іноземних країн / [Електронний ресурс]. – Режим доступу : file:///C:/Users/Alla/Downloads/apvchzu_2014_36_16.pdf

12.       Задихайло Д. В. Холдингові обєднання як форма концентрації економічної влади : правові позиції / Д.В. Задихайло. – Х. : Юрайт, 2013. – 57 с.

13.       Кузіна Р. В. Корпоративний облік і звітність в Україні: сучасний стан і перспективи розвитку: монографія / Р. В. Кузіна. – Херсон: Грінь Д. С., 2015. – 416 с.