студентка Харківського
торговельно-економічного інституту КНТЕУ
Для
прийняття ефективних фінансових управлінських рішень на підприємстві необхідно
враховувати дані, які відповідають певним стандартам, вимогам і нормам, є
зрозумілими для користувачів. Для того, щоб порівняти результати
фінансово-господарської діяльності, досягнуті у попередньому та поточному
звітних періодах, необхідно використовувати лише порівнянні відповідні
показники, тобто такі, які визначені за єдиною методологією з використанням
однакових баз розрахунку, критеріїв та правил.
Для цього
підприємство повинно розробити свою фінансову облікову політику, яка відповідає
потребам внутрішнього менеджменту. На практиці для прийняття ефективних
управлінських рішень управлінці використовують не тільки внутрішню фінансову
інформацією, а порівнюють її з відповідними показниками підприємств однієї
галузі, підприємств-конкурентів чи партнерів по бізнесу. Отже, потреба в
уніфікації вимог до фінансової інформації є важливим.
Загальні
вимоги до фінансової звітності викладено в положенні (стандарті)
бухгалтерського обліку 1 (далі - П(С)БО 1), затвердженому наказом Міністерства
фінансів України від 31.03.99 №87 зі змінами і доповненнями [1]. Даний
нормативно-правовий акт визначає мету фінансових звітів, їх склад, звітний
період, якісні характеристики та вимоги до розкриття інформації у фінансових
звітах.
Основою
П(С)БО 1 є Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 1 Комітету з Міжнародних
стандартів бухгалтерського обліку.
Основні
компоненти фінансової звітності - баланс (звіт про фінансовий стан), звіт про
фінансові результати (звіт про сукупний дохід), звіт про рух грошових коштів, звіт про власний
капітал. Кожний компонент фінансової звітності представляють різні аспекти
фінансово-господарської діяльності за звітний період. Можна виділити певні
призначення кожного компоненту для оцінки фінансового стану.
Так, баланс дає можливість оцінити структуру ресурсів підприємства, їх
ліквідність та платоспроможність підприємства; спрогнозувати майбутні потреби у
позиках; оцінити та спрогнозувати зміни в економічних ресурсах, які
підприємству необхідно контролюватиме в майбутньому.
Звіт про фінансові результати дає можливість проаналізувати формування
прибутку, оцінити та спрогнозувати прибутковість діяльності підприємства,
проаналізувати структуру доходів та витрат з метою їх оптимізації.
Звіт про рух грошових коштів дає підстави для аналізу, оцінки та
прогнозу операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства.
Звіт про власний капітал дає уявлення щодо структури власного капіталу,
розподілу чистого прибутку та дає можливість оцінити та спрогнозувати зміни у
власному капіталі підприємства.
Примітки до річної фінансової звітності дають інформацію для оцінки та
прогнозу облікової політики, інформацію про ризики або непевності, які
впливають на підприємство, про його ресурси та зобов’язання.
Показники
звітності взаємозв'язані один з одним, їх цінність для своєчасної та якісної
оцінки фінансового стану підприємства залежить від їхньої вірогідності та дати
складання звіту. Кожне підприємство розробляє свої планові та прогнозні
показники, норми, нормативи, тарифи та ліміти, систему їх оцінки та регулювання
фінансової діяльності. Ця інформація становить комерційну таємницю, а іноді й
«ноу-хау». На основі аналізу звітних даних визначаються основні тенденції
формування й використання фінансових ресурсів підприємства, причини змін, які
сталися, сильні та слабкі сторони підприємства та резерви поліпшення
фінансового стану підприємства у перспективі.
Література
1. Про
затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні
вимоги до фінансової звітності»: Наказ Міністерства фінансів України від
02.07.2013 № 73.
2. Фінанси
підприємств / Керівник
авт. кол. А.М. Поддєрьогін.
- К.:КНЕУ, 2000.- 460 с.