Географія та геологія / Регіонознавство та регіональна організація суспільства

Швець В. В.

Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинськго, Україна

МІГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ, ЯК ОКРЕМИЙ НАПРЯМ ЕТНОДЕМОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Міграційні процеси в Україні нині набули принципово нового змісту. Трансформація напрямку географії переміщень, структури та інтенсивності сучасних міграційних процесів - якісно нове явище, яке потребує підвищеної уваги з боку вчених, політиків, юристів, правозахисників, влади, органів правопорядку.

Значний вплив на демографічну ситуацію в сучасній Україні мали кілька хвиль розселення українців у XX столітті .

Окремий напрям етнодемографічних досліджень - міграційні процеси, які відіграють значну роль у суспільному розвитку. З одного боку, вони є чутливими індикаторами реагування населення на зміни в економічному, політичному та соціальному житті, залежно від їхньої величини й напряму вони впливають на стабільний розвиток держави; з іншого боку, вони впливають на демографічні процеси, які відбуваються як у регіонах, так і в цілому у державі. Міграційні процеси є складними й перманентними, включають різні напрями, ефективність яких залежить від різних факторів: демографічної ситуації, мобільності населення, рівня соціально-економічного розвитку держави, геополітичного положення країни тощо.

Фактично значний вплив на етногеографічні процеси в українській діаспорі здійснюють вибір країни призначення, відкритість кордонів, транспортна доступність, можливості для заробітку чи професійного росту в країні призначення, наявність у країні призначення родичів, друзів чи вже сформованих середовищ співвітчизників тощо.

В умовах глобалізації етнічна міграція характеризується розселенням етнічних груп не в одній, а як мінімум у декількох країнах, а формуванням діаспор, земляцтв, середовищ співвітчизників збільшує етнокультурне розмаїття в приймаючих країнах [3].

На етногеографічні процеси в українській діаспорі впливають також і ступінь взаємодії етносів, а економічні, культурні, мовні, релігійні відмінності можуть їх сповільнювати/пришвидшувати. Важливий вплив на етногеографічні процеси має етнічна та імміграційна політика, міжнародні відносини країни походження та призначення. Дослідження етногеографічних процесів, які відбуваються в українській діаспорі дасть змогу максимально точно відобразити їх стан.

На перебіг етногеографічних процесів в українській діаспорі мають вплив три групи чинників:

1) чинники, що ведуть до міграції та появи українських діаспор;

2) чинники, що впливають на розселення української діаспори;

3) чинники, що впливають на етногеографічні процеси в українській діаспорі [1].

Важливість дослідження впливу міграції на відтворення населення зумовлена передусім тим, що міграційні процеси охоплюють значну частину населення репродуктивного й працездатного віку. Аналіз досліджень є важливим для областей західного регіону, зокрема, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської. Адже серед усіх областей України Івано-Франківська, Львівська та Тернопільська мають один із найвищих показників міграційної активності, як внутрішньо-регіональної, так і зовнішньої. У період максимального міграційного притоку в Україну (1992 р.) населення Західного регіону збільшилося на 20,7 тис. осіб. Сальдо міграції на Галичині мало позитивний характер (у межах від 0,5 до 0,1 тис. осіб). Але глибока економічна криза активізувала еміграцію з України. Дослідники зазначають, що для всіх областей Заходу України основними причинами відтоку працездатного населення були високий рівень безробіття та низький рівень доходів. Так, у 1994 р. на Галичині механічне скорочення населення дорівнювало 17 тис. осіб (найбільше у Львівській області - на 8,0 тис. осіб). Переломним для Галичини став 2002 р., коли від’ємне сальдо почало скорочуватися. Протягом 2002-2007 рр. ця позитивна тенденція тривала і у 2008 р. від’ємне сальдо міграції становило - 0,9 тис. осіб, що було віддзеркаленням економічних процесів, які проходили в області протягом цього періоду.

Аналіз етнічної структури іммігрантів до західних областей України впродовж 90-х років засвідчує, що вона впливає на зростання національної різноманітності регіону, оскільки частка українців серед іммігрантів із колишніх союзних республік на 23,6 % нижча, ніж українців у структурі населення Західного регіону. Серед цієї категорії іммігрантів до Чернівецької області українці становили тільки 51,4 %, до Закарпатської області - 55,0 %. Найвища частка українців серед іммігрантів була у Тернопільській (77,5 %) та Івано-Франківській (75,8 %) областях, але й тут вона більш ніж на 19 % менша від питомої ваги українців у етнічній структурі вказаних областей.

Важливість вивчення впливу міграції на відтворення населення зумовлена передусім тим, що міграційні процеси охоплюють значну частину населення репродуктивного й працездатного віку. Крім того, неврегульоване міграційне скорочення населення призводить до погіршення демографічної ситуації, адже суттєво деформується вікова структура населення. У пошуках більшої заробітної плати мігрує населення працездатного віку, посилюється соціальне напруження в регіоні[2].

Отже, міграції населення здійснюють значний вплив на етногеографічні процеси, які відбуваються, як у країні вибуття, так і в країні прибуття. Це відображається у зміні етнічного складу населення на цих територіях.

Література:

1. Дністрянський М. С. Етногеографія України / М.С. Дністрянський. – Л. : Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2008. – 232 с.

2. Пістун М. Д. Основи теорії суспільної географії / М. Д. Пістун. – К. : Вища шк., 1996. – 231 с.

3. Шеффер Г. Диаспоры в мировой политике / Г. Шеффер // Диаспоры. – М., 2003. – № 1. – С.162–184.