Продивус Володимир Степанович, аспірант Академії муніципального управління

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Незважаючи на відносне зростання основних соціально-економічних показників економіки, України все ще не перейшла на модель сталого розвитку з певним рівнем державного регулювання економічних процесів, яке б забезпечувало належну роботу різноманітної економіки регіону, а також допомагало б вирішити соціально-економічні задачі. Стійке зростання економіки України в значній частині обумовлюється ефективністю державної регіональної політики, в тому числі бюджетно-податкової політики. Але регіональна політика України до теперішнього часу була налаштована вирішувати поточні проблеми, але не була спрямована на стимулювання сталого розвитку своїх суб'єктів [2, C.268].

На нашу думку, термін «сталий розвиток» є не чітким і не несе під собою певного сенсу і широкого змісту, тому зростання економіки, при якому її показники залишаються відносно постійними і тим самим дозволяють скоротити відставання з економічного розвитку від інших регіонів України, назвемо «стабільно-безперервним розвитком» або «стабільно-безперервним зростанням» економіки.

Завдяки модернізації економіки, в тому числі з використанням бюджетно-податкових інструментів, Україна зможе піти від політики повного і постійного датування і надати відносну самостійність всіх регіонах і місцевих утворень в питаннях фінансової самозабезпеченості. Це є необхідним, тому що фінансова залежність регіону від центру стримує її власний ріст, так як не завжди пов'язана з отриманням стабільних результатів [1, C. 39]. Кошти, що надходять з державного бюджету, регіони використовують не раціонально і в основному на поточне споживання.

Для досягнення стабільно-безперервного зростання економіки України необхідно вирішити наступні проблеми: знизити фінансову залежність регіону від бюджету; знизити залежність бюджетів від сировинних доходів; скоротити соціально-економічне відставання кожного регіону від інших регіонів; модернізувати систему поповнення дохідної частини бюджету регіону; оптимізувати систему регіональних витрат і їх відповідності наявним ресурсам і цілям соціально-економічного розвитку регіонів; удосконалювати систему контролю над сплатою податків громадянами регіону.

Для вирішення даних заходів слід було б удосконалювати бюджетно-податковий механізм. Одним зі складових елементів розвитку економіки є складання бюджету розвитку регіону, що передбачає, що бюджетна політика слугуватиме інтересам його розвитку [3, C. 93].

Вкрай важливим є недопущення дроблення фінансових коштів, спрямованих на будівництво одного з інвестиційних проектів, що планується в бюджеті розвитку регіону. Поділ суми може привести або до незавершеності всіх об'єктів, або до їх недобросовісному, неякісного будівництва або реконструкції. Незавершеність споруд призведе до «заморожування» фінансових коштів, витрачених на його будівництво, отже, до знецінення цих коштів в силу законів інфляції, а також до втрати податкових доходів місцевого та державного бюджетів.

Таким чином, для прийняття бюджету розвитку України слід ретельно проаналізувати кожен інвестиційний проект, для того щоб була можливість дати об'єктивну оцінку їх реальної вартості. Тим самим, після остаточного затвердження бюджету розвитку (на початку майбутнього року) неможливо буде вносити коригування.

Найважливіше увагу в бюджеті розвитку регіону слід приділити розвитку науки і високих технологій. Якщо в минулому столітті розвиток країни, бажання досягти стабільно-безперервного зростання визначав рівень індустріалізації, то тепер це і рівень технічного розвитку, високотехнологічних виробництв, так як модернізація економіки неможлива без розвитку науки і техніки. Інноваційний розвиток - це потужний стимул економічного зростання, і в бюджеті розвитку було б доцільним врахувати створення інноваційних продуктів і їх комерціалізацію. Це можливо буде зробити через субсидування процентних ставок, через створення інфраструктур (бізнес-інкубаторів, технопарків, територіальних інноваційних кластерів).

Також в бюджеті розвитку увагу варто було б приділити розвитку людського капіталу, оскільки важливу роль у розвитку громадського сектора економіки регіону займають саме вони, тому було б доцільно займатись відтворення якісних ресурсів (перш за все, людського капіталу). У зв'язку з цим регіональна політика теж зазнає змін. Отже, поставлені центром пріоритети щодо деяких регіонів, слід замінити такою системою, яка зможе забезпечити цілеспрямовану діяльність регіональних і місцевих властей з приводу частково самостійного благоустрою територій та, звичайно, розвитку людського потенціалу. Таким чином, досягнення даної мети стане реальним завдяки застосуванню всіх викладених механізмів в представленої моделі бюджетно-податкової політики.

Література

1. Азарян О.М. Прогнозування та макроекономічне планування в системі державного управління національною економікою: теорія і практика [Текст] : монографія / О. М. Азарян, О. О. Шепелев ; під ред. д-ра екон. наук., проф. О. О. Шубіна ; Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, Каф. маркетингу і комерц. справи. - Донецьк : [ДонНУЕТ], 2010. - 148 с.

2. Герасимчук З.В. Регіональна політика сталого розвитку: теорія, методологія, практика [Текст] : монографія / З. В. Герасимчук ; Луцький національний технічний ун-т. - Луцьк : Надстир`я, 2008. - 528 c.

3. Лук’яненко Д. Г., Поручник А. М., Столярчук Я. М. Антициклічне регулювання ринкової економіки: глобалізаційна перспектива: монографія / Д. Г. Лук’яненко, А. М. Поручник, Я. М. Столярчук [та ін.]; за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Д. Г. Лук’яненка та д-ра екон. наук, проф. А. М. Поручника. — К.: КНЕУ, 2010. — 334, [2] с.