Педагогические  науки/ 5.Современные методы преподавания.

К. пед. н. Максименко Л. О.

Київський національний лінгвістичний університет, Україна

Реалізація принципів навчання у методиці формування компетентності у двосторонньому письмовому перекладі з використанням лінгвістичних корпусів

Сучасні потреби суспільства у підготовці висококваліфікованих перекладачів вимагають нових досліджень. Наразі зростає коло вчених, які стали серйозно розглядати плідні перспективи корпусного підходу до вивчення перекладу на систематичній основі.

Результати аналізу останніх досліджень і публікацій показали, що корпусна лінгвістика все більше привертає увагу науковців у сфері методики навчання перекладу. Дослідники розглядають її у таких аспектах, як визначення поняття корпусу і виділення його типів (М. Бейкер, Ф. Занеттін, Л. Фернандес, Е. М. Мянгах); використання у професійній підготовці перекладачів (Л. Беуке, Ф. Занеттін, С. Лавіоса, К. Мальмкьяер, Е. М. Мянгах, Г. Сомерс, Д. Стюарт). На жаль, обсяг досліджень щодо залучення корпусів текстів у галузі методики викладання перекладу в Україні досить незначний, що визначає актуальність даної проблеми.

У загальному значенні лінгвістичний корпус (ЛК) – це представлене в електронній формі велике, добре структуроване за певними ознаками (мовою, жанром, автором тощо) зібрання текстів або їхніх уривків, яке може бути використано із дослідницькою або навчальною метою. Програма, яка надає можливість аналізувати великі зібрання текстів, з метою знаходження певних закономірностей слів чи словосполучень, називається конкорданс (concordance). З її допомогою можливо зрозуміти значення слова за контекстом, а також проаналізувати його вживаність у мові. Одномовні корпуси мовою перекладу (МП) можна порівняти з тлумачними словниками. Але вони містять не лише величезну колекцію текстів з різних джерел і галузей, а й особливу додаткову інформацію про їх властивості (так звану анотацію). Анотація – це головна характеристика корпусу. Вона відрізняє ЛК від простих колекцій (або «бібліотек») текстів з Інтернету.

Зростання інтересу до підготовки перекладачів з використанням ЛК почалося на початку нашого століття. Корпусне навчання вже зайняло своє місце у якості нової ефективної освітньої технології у багатьох європейських країнах. На нашу думку, дослідження методичного потенціалу ЛК для формування компетентності у письмовому двосторонньому перекладі, набуває особливої ваги. Розглянемо, яким чином використання ЛК сприятиме функціонуванню загальнодидактичних та методичних принципів навчання перекладу [3, с. 27-29], оскільки розробка відповідної методики потребує їх врахування.

Перш за все, автентичні тексти, написані носіями мови, є джерелом прикладів нормативного вживання мовних одиниць усіх рівнів. Викладачі і студенти можуть використовувати програмне забезпечення для аналізу текстів в якості додаткового ресурсу до друкованих книг та інших матеріалів. Залучення ЛК на заняттях з практики перекладу забезпечує студентів достатньою кількістю прикладів оригінальних текстів, які можливо інтерпретувати і визначати, яким чином утворюються тексти різних жанрів, що сприятиме формуванню у студентів текстоутворювальної складової компетентності у двосторонньому письмовому перекладі. З цієї точки зору, використання ЛК відповідає принципу наочності.

Принцип міцності засвоєння тісно пов'язаний з попереднім і реалізується через отриманий студентами досвіду роботи з ЛК. Можливість повністю розуміти зміст повідомлення, яке перекладається та контекстність пред’явлення матеріалів для засвоєння підвищують ефективність запам’ятовування. З його допомогою можна здійснювати контроль рівня засвоєного матеріалу. Наприклад, виконувати завдання на лексичні, граматичні та лексико-граматичні трансформації, тести, створювати колективні проекти.

Залучення до навчального процесу ЛК сприятиме реалізації принципу усвідомленості навчання. Індуктивний досвід, як відомо, сприяє формуванню та ускладненню системи навичок знизу-догори [3, с. 75; 5], тобто студентам потрібен якомога більший досвід у великому діапазоні галузей. ЛК у цьому сенсі є невичерпним джерелом текстів за різними жанрами і тематикою, оскільки містить всі типи письмових та усних текстів, представлених в даній мові (художні різних жанрів, публіцистичні, навчальні, наукові, ділові, розмовні, діалектні тощо).

Значний когнітивно-розвивальний потенціал ЛК забезпечить реалізацію принципу активності студентів. Формування перекладацьких навичок і умінь з використанням ЛК можливо в межах проблемного підходу, який дозволяє активізувати мисленнєво-мовленнєву діяльність студентів під час формування відповідних навичок і розвитку професійних умінь. Існує можливість залучати корпуси на різних етапах формування компетентності завдяки безпосередньому доступу до мовного матеріалу, зручній і гнучкій пошуковій системі корпусів, що уможливлює формування критеріїв запитів самими студентами, тим самим підвищуючи рівень їхньої самостійності [1, c. 158]. Студенти відбирають, систематизують і аналізують дані, а викладач координує їх роботу і направляє траєкторію дослідження. Такі дії є частиною когнітивно-комунікативних методик, тобто «навчання через дослідження» [4, c.2].

Принцип науковості має функціонувати завдяки застосуванню науково обґрунтованих даних про психолінгвістичний зміст перекладацької діяльності та їх урахування у процесі формування відповідної компетентності. У своїх працях Л. М. Черноватий припускає, що засвоєння будь-якої мови, принаймні частково, відбувається за допомогою однакових механізмів [3, с. 47]. А наявні експериментальні данні дозволяють припустити, що ці ж механізми беруть участь і в процесі оволодіння перекладацькою діяльністю. Оскільки існують дослідження про ефективність навчання іноземної мови на ґрунті ЛК [2; 4], тоді використання ЛК сприятиме розвитку механізмів засвоєння письмового перекладу, так само, як розвитку механізмів засвоєння мови.

ЛК постійно оновлюється, що уможливлює відстеження змін і перетворень у мові, дозволяє майбутнім перекладачам самим робити висновки. Саме тому його можна вважати таким засобом навчання, який адекватно відбиває специфіку професійної діяльності перекладача, а тому надає нові можливості удосконалювати власні здібності, що підвищує мотивацію до подальшого навчання, розвиває гармонійну особистість, яка здатна самостійно вирішувати навчальні і фахові проблемні ситуації. Все це сприяє ефективній реалізації принципу виховного навчання.

Використання ЛК сприятиме реалізації методичного принципу відповідності змісту вправ з навчання письмового перекладу реальним умовам здійснення перекладу. На заняттях з письмового перекладу студенти зможуть працювати самостійно і в парах. До того ж вміння користуватися довідковими ресурсами є важливою складовою компетентності у письмовому двосторонньому перекладі.

Відповідно до загального для навчання перекладу принципу співвіднесення двох мовних та категоріальних систем, щоб успішно виконувати функцію посередника у міжмовному та міжкультурному спілкуванні, перекладач повинен не лише на високому рівні володіти мовами оригіналу та перекладу, але й уміти зіставляти притаманні їм мовні явища. Робота із автентичними текстами ЛК дозволяє студентам побачити, як ті або інші мовні явища можуть використовуватися носіями мови, щоб передати невластиве мовній одиниці значення. Усвідомлення цього допомагає майбутньому перекладачеві розвинути навички розуміння закладеного у текст повідомлення у всій сукупності його компонентів, тобто сприяє формуванню у нього аналітичної та прагматичної складових комунікативної компетентності. Нарешті, доступність великої кількості реального мовного й текстового матеріалу викликає у студентів бажання проводити власні наукові дослідження, що формує у них уміння аналізувати, узагальнювати, систематизувати, а отже підвищує якість професійної підготовки.

Отже, використання ЛК у навчальному процесі може бути корисним для підвищенні ефективності навчання, поліпшення якості перекладів і продуктивності. А тому має бути враховане у розробці методики для формування компетентності у двосторонньому письмовому перекладі.

Література:

1. Дикарева С.С. Корпусные технологии в режиме диалога «студент-исследова-тель» / С. С. Дикарева // Труды международной конференции «Корпусная лингвистика – 2011» 27 –29 июня 2011 г. – Санкт-Петербург : С-Петербургский гос. университет, 2011. – С. 157 – 163.

2. Сысоев П.В. Лингвистический корпус в методике обучения иностранным языкам / П.В. Сысоев // Язык и культура. 2010. № 1. С. 99–111.

3. Черноватий Л. М. Методика викладання перекладу як спеціальності : підручник для студ. вищих заклад. освіти за спеціальністю «Переклад» / Л. М. Черноватий. – Вінниця : Нова Книга, 2013. – 376 с.

4. Bernardini S. Corpora in the classroom. An overview and some reflections on future developments / S. Bernardini // In: Sinclair, John McH., ed. How to use corpora in language teaching. – Amsterdam : Benjamins, 2004. – VI, 307 р.

5. Robinson D. Becoming a Translator / D. Robinson – New York : Routledge, 2007. – 344 p.