УДК 378.147.31

ОСНОВНІ МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО РОЗРОБКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ МЕДИЧНОЇ ХІМІЇ НА КАФЕДРІ МЕДИЧНОЇ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ХІМІЇ БДМУ

А. Я. Велика, Ю. В. Кропельницька

Резюме. У  навчальному  процесі  сучасної  вищої  школи  лекції  відводиться провідна роль. Вона покликана формувати у студентів основи знань з певної наукової галузі, а також визначати напрямок, основний зміст і характер усіх інших видів навчальних занять та самостійної роботи студентів з відповідної навчальної дисципліни.

Ключові слова: навчальна лекція, мультимедійна лекція, медична хімія.

Вступ. Процес навчання у вищій школі реалізують у межах різноманітної цілісної системи організаційних форм і методів навчання. Кожна форма розв'язує своє спеціальне завдання, але сукупність форм і методів навчання створює єдиний дидактичний комплекс, функціонування якого підпорядковано об'єктивним психолого-педагогічним закономірностям навчального процесу.

Серед різноманітних форм навчальної роботи у вищому навчальному закладі важливе місце належить лекції.

Навчальна лекція (лат. lectio − читання) − логічно завершений, науково обґрунтований, послідовний і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, теми чи розділу навчального предмета, ілюстрований за необхідності наочністю та демонструванням дослідів.

Вона тісно пов'язана з усіма іншими формами організації навчально-виховної роботи − семінарськими, практичними і лабораторними заняттями.

Лекції повинні відповідати таким вимогам: моральність змісту лекції і викладача; науковість, інформаційність, доказовість і аргументованість, емоційність викладу інформації; активізація мислення слухачів через запитання для роздумів; чітка структура і логіка розкриття інформації; методичне оброблення, тобто виведення головних думок і положень, висновків, повторення їх в різних формулюваннях; виклад доступною і зрозумілою мовою; використання аудіовізуальних дидактичних матеріалів тощо [1].

Основна частина. На  сучасному  етапі  розвитку  освіти  в  Україні  лекція  є  важливою  формою організації навчання у вищому навчальному закладі. В курсі медичної хімії, що викладається на кафедрі медичної та фармацевтичної хімії заняття такого типу можна використовувати для пояснення складного теоретичного матеріалу, що закладає основи для ґрунтовного засвоєння молодшими спеціалістами біомедичних дисциплін - в першу чергу біологічної хімії, нормальної фізіології,  цитології та інш., оскільки започатковує ґрунтовне вивчення хімічних перетворень речовин на молекулярному рівні в організмі людини.

Цінність лекції полягає в тому, що у її процесі студент має змогу засвоїти значно більше інформації, ніж за той самий час самостійної роботи. Під час роботи на лекційному занятті у студентів формуються погляди й переконання, уміння критично оціню­вати здобуту інформацію. Лекція сприяє також встановленню прямого контакту між викладачем і студентами, своєчасному інформуванню студентів про новітні наукові досягнення тощо.

Однак не слід переоцінювати роль лекції у навчальному процесі. Вона має певні недоліки: привчає студентів до пасивного, некритичного сприймання навчального матеріалу; частина слухачів, не аналізуючи і не усвідомлюючи викладену педагогом інформацію, механічно записує її; відвідування лекцій привчає студентів до школярства і гальмує бажання самостійно працювати та ін. [2].

Для забезпечення всіх позитивних моментів лектор зобов'язаний вміти правильно визначати настрій аудиторії, рівень доступності змісту лекції і рівень його засвоєння не лише за явно вираженою зовнішньою реакцією, а й за малопомітними ознаками поведінки аудиторії. За усмішкою, кивком голови, запитальним поглядом, зміною пози викладач повинен оцінити стан партнера по взаємодії і за необхідності одразу внести необхідні корективи в намічений план лекції.

Відомо, що лекція забезпечує організаційний аспект навчання – це специфічний спосіб взаємодії викладача і студента, в межах якого реалізуються різноманітні методи навчання. Водночас, з іншого боку її можна розглядати як спосіб викладання навчального матеріалу в систематичній та послідовній формі.

Перед тим, як приступити до підготовки лекції викладачу необхідно ознайомитися із програмою по хімії по заданій темі, викладом цієї теми в підручнику, усвідомити основні ідеї та зміст теми, глибину й об'єм навчального матеріалу; вивчити довідкову літературу, словники, енциклопедії, для того, щоб знайти ілюстративний матеріал, нові факти для створення цікавої наочності, що підвищить зацікавленість студентів до предмету.

Оптимальна лекція – лекція, яка складається з 3-4 частин. Першу частину доцільно присвятити історичному огляду теми, вченим, що зробили відкриття в цьому напрямку, і, що найголовніше, вмотивувати майбутніх медиків до вивчення даного матеріалу. Необхідно показати студентам міждисциплінарну інтеграцію знань, що вивчаються ними в різних природничих курсах, предмет вивчення яких, по суті, один – природа. Зміст наступних частин визначається дидактичною метою, яку поставив викладач перед вивченням даної теми. На цьому етапі   лектор  висвітлює  поставлені  на  початку  лекції  питання,  обґрунтовує необхідні теоретичні положення. В заключній частині лекції важливо розкрити прикладний аспект знань, зв’язок науки з життям, вказати роль наукового знання як для окремої людини, так і в житті суспільства в цілому. Для цього слід звернути увагу на екологічні аспекти розглянутої теми, вплив різних факторів на здоров’я людини, проблеми безпечної взаємодії людини і техносфери. Остання частина лекції має і великий виховний потенціал, вплив на формування ціннісного відношення студентів до змісту навчального матеріалу. Саме побудова тексту за схемою: історичний огляд – предметні знання – прикладний аспект – і надає лекції цілісність і закінченість.

Для  того,  щоб  лекції  мали  проблемний  характер,  відображали  сучасні  досягнення  науково-технічного  та  суспільного  розвитку,  теорії  і  практики,  сприяли  поглибленій  самостійній  роботі майбутніх  фахівців,  розвитку  їхніх  творчих  здібностей  доцільно  застосовувати  сучасні  інноваційні технології  викладання.  До  них  належить  мультимедійна  лекція,  що  включає  елементи  новітніх інформаційних технологій та об’єднує у собі як подання традиційної статичної візуальної інформації (текст, графіка), так і динамічної – мову, музику, відеофрагменти, анімацію тощо [3].

Дуже важливе значення має запропонований тип лекційного заняття для зростання майстерності лектора, оскільки підготовка мультимедійної лекції вимагає старанного відбору змісту, структурування і шліфування матеріалу. При цьому зростає якість лекційного матеріалу. До речі, підготовка мультимедійних лекцій має ще один позитивний аспект – до цього процесу можуть бути активно залучені студенти. Така форма співпраці  викладача  і  студента  становить  основу  діяльнісного  методу навчання, коли студент отримує не тільки знання, але також конкретні уміння при виконанні суспільно-корисної роботи [4].

Висновок. Використання мультимедійних засобів у лекційній формі викладання медичної хімії  обумовлено  поставленими  завданнями,  що  потребують включення  до  змісту  курсу  значного  обсягу достатньо  різнорідної інформації,  якісне  засвоєння  якої можливо лише за умови багатокомпонентної сенсорної стимуляції перцептивної сфери студентів.  

Впровадження інтерактивних технологій вносить у звичну систему вивчення хімії новизну і оригінальність, змінюються стандарти предметного викладання, а найголовніше – досягнення кінцевої мети відбувається більш інтенсивно, що в кінцевому результаті підвищує ефективність навчального процесу.

Література.

1.       Лавров  Є.  А.  Комп’ютеризація  університету:  підхід  до  проектування мультимедійної лекції / Є. А. Лавров, В. Г. Логвіненко, С. В. Агаджанова // Вісник СНАУ. Серія: Механізація та автоматизація виробничих процесів. – 2010. – № 2 (22). – С. 103-112.

2.       Кузьмінський  А.  І.  Педагогіка  вищої  школи  :  навч.  посібник  / А. І. Кузьмінський. – К. : Знання, 2005. – 488 с.

3.       Мукомел С. А. Використання мультимедійних технологій у вищій школі / С. А. Мукомел, А. П. Чабан // Вісник Черкаського університету. – 2009. – № 144. – С. 106–109.

4.       Ильин В. А. Новый вид обучения в вузе и школе – мультимедийные лекции (на примере спецкурса «Нобелевские премии по физике») / В. А.  Ильин,  В.  В.  Кудрявцев  //  Збірник  наукових  праць  Кам’янець-Подільського  державного  університету:  Серія  педагогічна:  Проблеми дидактики фізики та шкільного підручника фізики в світлі сучасної освітньої  парадигми.  –  Кам’янець-Подільський  :  Кам’янець-Подільський державний університет, редакційно-видавничий відділ, 2006. – Вип. 12. – С. 43-46.

ОСНОВНЫЕ МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ К РАЗРАБОТКЕ И ПРОВЕДЕНИЮ ЛЕКЦИЙ С КУРСА МЕДИЦИНСКОЙ ХИМИИ НА КАФЕДРЕ МЕДИЦИНСКОЙ И ФАРМАЦЕВТИЧЕСКОЙ ХИМИИ БДМУ

А. Я. Великая, Ю. В. Кропельницкая

Резюме. В учебном процессе современной высшей школы лекции отводится ведущая роль. Она призвана формировать у студентов необходимые основы знаний в определенной научной области, а также определять направление, основное содержание и характер всех видов учебных занятий и самостоятельной работы студентов по учебной дисциплине.

Ключевые слова: учебная лекция, мультимедийная лекция, медицинская химия.

BASIC METHODOLOGICAL APPROACH TO THE LECTURE

 CREATING FROM THE COURSE OF MEDICAL CHEMISTRY ON THE  MEDICAL AND PHARMACEUTICAL CHEMISTRY DEPARTMENT OF BSMU

A.   Ya. Velyka, Yu. V. Kropelnytska

Summary. Lecture plays a leading role in the educational process of modern high school. It aims to form student’s basic knowledge in a scientific field and to determine the direction, the essence and character of all other practical classes and students' independent work from an appropriate discipline.

Key words: educational lecture, multimedia lecture, medical chemistry.