ВИВЧЕННЯ НЕОРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ У ПІДГОТОВЦІ ФАРМАЦЕВТІВ ТА ПРОВІЗОРІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ІІІ-IV РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ

О.В.Крупко

Вищий державний навчальний заклад України

«Буковинський державний медичний університет»,

кафедра медичної та фармацевтичної хімії

Резюме. У статті наведено основні положення та засади використання в навчальному процесі кредитно-модульної системи при вивченні неорганічної хімії для студентів спеціальності «Фармація» Вищого державного навчального закладу України «БДМУ».

Ключові слова. Кредитно-модульна система, компетентність, неорганічна хімія.

Вступ. Прагнення України перейняти стандарти вищої освіти із Європейського Союзу передбачає їх впровадження та застосування у вітчизняній освіті. Одним із запозичених та впроваджених досягнень є організація навчального процесу за кредитно-модульною системою [1-3]. Основними із перспективних напрямків такої форми навчального процесу є розвиток академічної мобільності та студентоцентроване навчання, в основу якого покладено ідею максимального забезпечення студентам їх шансів отримати роботу на ринку праці (придатність до працевлаштування). Саме в придатність до працевлаштування закладено такі компетентності, як рівень самоорганізації, здатність до роботи в групі, уміння виконувати конкретні завдання, навички комунікації та грамотність, знання інформаційних технологій. Така форма навчання дає можливість студентам вдосконалювати та набувати нові професійні навички, необхідні для фахової компетентності.

Метою роботи є аналіз впровадженої кредитно-модульної системи для вивчення предмету «Неорганічна хімія» студентами фармацевтичного факультету Буковинського державного медичного університету.

Основна частина. Неорганічна хімія як дисципліна у підготовці фармацевтів та провізорів є основою базових знань перед вивченням важливих професійних дисциплін.

Вивчення неорганічної хімії закладає основи для ґрунтовного засвоєння біомедичних дисциплін - в першу чергу біологічної хімії, нормальної фізіології, фармакології, токсикології, імунології, цитології та інші, оскільки започатковує вивчення хімічних перетворень речовин на молекулярному рівні в навколишньому середовищі та в організмі людини. Крім фундаментальних теоретичних знань, дозволяє засвоїти необхідні фізико-хімічні методи дослідження.

Головною метою вивчення неорганічної хімії є створення у студентів багажу фактологічного матеріалу з неорганічної та загальної хімії, навиків роботи в лабораторії з одержання та дослідження властивостей різних речовин. Саме тому цей предмет вивчають на перших курсах відповідних професійних навчальних закладів.

Неорганічна хімія - розділ хімії, пов'язаний з вивченням будови, реакційної здатності та властивостей всіх хімічних елементів і їх неорганічних сполук. Ця область охоплює всі хімічні сполуки, за винятком органічних речовин, забезпечує створення матеріалів новітньої техніки. Число неорганічних речовин наближається до 400 тисяч. Теоретичним фундаментом неорганічної хімії є періодичний закон і заснована на ньому періодична система Д. І. Менделєєва. Найважливіше завдання неорганічної хімії полягає в розробці та науковому обгрунтуванні способів створення нових матеріалів з властивостями, потрібними для сучасної техніки.

Предметом вивчення неорганічної хімії є взаємозв’язок хімічних процесів та явищ, що їх супроводжують, встановлення закономірності між хімічним складом, будовою речовин та їх властивостями, встановлення ймовірності перебігу та напрямку хімічних реакцій, визначення функції речовин у кислотно-основних та окисно-відновних процесах, вивчення фізико-хімічних основ використання неорганічних речовин у медицині та фармації.

Основними завданнями, які розглядаються у програмі неорганічної хімії є: класифікація неорганічних сполук; трактування загальних закономірностей, що лежать в основі будови речовин; класифікація властивостей розчинів неелектролітів та електролітів; інтерпретація та класифікація основних типів йонної, кислотно-основної та окисно-відновної рівноваги та хімічних процесів для формування цілісного підходу до вивчення хімічних та біологічних процесів; класифікація хімічних властивостей та перетворень неорганічних речовин; трактування загальних закономірностей, що лежать в основі застосування неорганічних речовин у фармації та медицині.

Вивчення предмету проходить один навчальний рік за кредитно-модульною сиcтемою навчання та складається із двох модулів: “Загальна хімія» та «Неорганічна хімія» і складає 9 кредитів. До першого модуля входить 6 змістовних модулів:

1. Атомно-молекулярне вчення і основні закони хімії.

2. Будова речовини і періодичний закон Д.І.Менделєєва.

3. Елементи хімічної термодинаміки та кінетики.

4. Розчини. Властивості розчинів.

5. Рівновага в розчинах електролітів.

6. Основні типи хімічних реакцій.

До модуля 2 входить 4 змістовні модулі:

7. Органогенні та біогенні елементи. Людина і біосфера.

8. Гідроген та s-елементи (типові метали).

9. р-Елементи ІІІ – VІІІ групи періодичної системи елементів.

10. d-елементи І–VІІІ груп періодичної системи елементів.

Для кращого засвоєння та якісного оцінювання змістовні модулі поділені на теми. Загальна кількість тем висвітлених в робочій програмі з курсу неорганічна хімія - 20.

З кожної теми виділено такі напрямки діяльності як, лекційні і практичні заняття а також самостійна робота студента. Кількість годин, які відведені в першому модулі на лекційні заняття складає – 20 год, практичні – 64 год., самостійна робота студента – 44. В другому модулі на лекційні заняття виділено також 20 год., на практичні – 66 год., самостійну роботу студентів - 56 год. Загальна кількість годин по всіх напрямках діяльності складає 270 год.

Такий розподіл годин дає можливість викладачу використовувати ряд педагогічних технологій, а саме: інформаційні ( формування знань, умінь та навичок); технології саморозвитку; евристичні (розвиток творчих здібностей у студентів); структурно-логічні технології, (для спрощення викладання матеріалу для викладача та засвоєння блокової інформації для студента); комп’ютерні технології та створити усі можливі для студентів умови для опрацювання інформації, засвоєння та вміння використати її для практичних навиків та вмінь. Чітко визначаючи мету та завдання заняття, викладач спрямовує діяльність студента на досягнення мети. Наголошуючи на встановленні міждисциплінарної взаємодії та на актуальності заняття, викладач мотивує студентів до вивчення предмету, орієнтуючи їх на використання отриманих навичок, вмінь та теоретичного багажу в практичних ситуаціях.

Важливо також залучати студентів під час заняття до пошуку та аналізу інформації, узагальнення та формулювання висновків, уміння працювати в команді та приймати обґрунтовані рішення [4]. Саме такі види компетентностей забезпечують результати навчання по завершенню навчальних дисциплін, зокрема, і неорганічної хімії. Перетворення сукупності усіх знань, умінь та навичок в придатність до працевлаштування, що охоплює ряд таких компетентностей, як рівень самоорганізації, здатність до роботи в групі, уміння виконувати конкретні завдання, навички комунікації та грамотність, знання інформаційних технологій, сприяє певному вдосконаленню та професійному розвитку. Закладаючи такі основи на кожному практичному та теоретичному занятті, викладач дає можливість студентам бути конкуруючими спеціалістами із свого фаху та в майбутньому мати пріоритети вибору місця роботи.

Висновки. Впровадження кредитно-модульної системи навчального процесу у підготовці фармацевтів та провізорів вищих медичних навчальних закладів є позитивним для самоорганізації роботи студентів та підготовки висококваліфікованих спеціалістів у професійній сфері. Особливо важливим є те, що саме від відповідальності студентів та їх прагнення до навчання залежить якість їх підготовки. Надзвичайно важливим також, є мотивування до навчання через особистісний підхід викладача до студентів із можливістю вибору форми подачі та контролю інформації. Формування професійних вмінь та навичок із врахуванням міжпредметної інтеграції дає можливість студентам забезпечити високі результати навчання по завершенню навчальних дисциплін, розвивати індивідуальні здібності, накопичувати професійні компетентності, бути спроможними до конкуренції при працевлаштуванні.

Література

1. Вища освіта України і Болонський процес: [навч. посі-бник] / Ю.В. Поляченко, В.Г. Передерій, О.П. Волосовець, В.Ф. Москаленко. – К.: Книга-плюс, 2005. – 383 с.

2. Інтеграція Болонського процесу у вищу медичну осві-ту/ Д.П. Александрук, В.В. Капечук, М.М. Вацик [та ін.] // Гал. лікар. вісник. – 2006. – Т. 13, №4. – С. 106-108.

3. Мілерян В.Є. Проектування кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Методичні рекомендації для слухачів ФПК повторних циклів. – К. 2008. – 16с.

4. Мілерян В.Є. Методичні основи підготовки та проведення навчальних занять у медичних вузах: метод. посібник / В. Є. Мілерян. – Київ, 2006. – 80 с.

The study of inorganic chemistry in training pharmacists in higher educational institutions of III-IV accreditation levels within the credit-modular system

O.V.Krupko

Higher educational institution of Ukraine "Bukovina State Medical University"(BSMU) Department of Medical and Pharmaceutical Chemistry.

Resume. In the article, the basic provisions and principles of educational use of the credit-modular system in the study of inorganic chemistry for students of the specialty "Pharmacy" of the higher educational institution of Ukraine "BSMU" are shown.

Key words. Credit-modular system (ECTS), competence, inorganic chemistry.

Изучение неорганической химии в подготовке фармацевтов и провизоров высших учебных заведений III-IV уровней аккредитации по кредитно-модульной системе
О.В.Крупко
Высшее государственное учебное заведение Украины
 «Буковинский государственный медицинский университет»,
кафедра медицинской и фармацевтической химии

Резюме. В статье приведены основные положения и принципы использования в учебном процессе кредитно-модульной системы при изучении неорганической химии для студентов специальности «Фармация» Высшего государственного учебного заведения Украины «БГМУ».
Ключевые слова. Кредитно-модульная система, компетентность, неорганическая химия.