Филологические науки / 2.Риторика и стилистика

Космацька Н.В.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут», Україна

Мовні і графічні особливості виносок як засоби стилетворення вербально-іконічного тексту

Виноски у письмових творах слугують поясненнями / примітками до тексту і поміщуються під ним, у нижній частині сторінки. Відсилання до цього виду коментаря позначають у тексті типографічним (*) або надрядковим (¹) знаками, які прикріплюють до пояснюваної одиниці.

З метою встановлення мовних і графічних особливостей виносок вербально-іконічного тексту матеріалом дослідження було обрано французькі комікси “Аstérix”. Серія “Аstérix” є пригодницьким твором з історичним підґрунтям, що вимагає, відповідно, специфічних мовних засобів та стилістичних прийомів, а також використання термінологічної лексики, метафоричних уживань тощо. Присутність в альбомах персонажів, які є представниками різних народів зумовлює появу у тексті культурно-історичних реалій відповідних етносів, іншомовних слів і інших одиниць, що потребують пояснення також для франкомовних читачів, для яких створено серію. Окремі виноски передають позицію автора стосовно описуваного ним явища чи історичного факту, а також є місцем зіткнення реального слововживання та його бачення автором індивідуально. Отже, виноски слугують для:

1) перекладу іншомовних, а саме – латинських слів та виразів: pax romana* \ paix romaine [3, р. 18];

2) уточнення або доповнення вжитого латинізму: vesperna* \ repas du soir chez les romains [3, р. 31];

3) тлумачення французького слова-терміна: patriciat* \ noblesse romaine [3, р. 8];

4) розшифрування єгипетських ієрогліфів: \ ²J’avais compris [1, р. 26];

5) роз’яснення культурних реалій: cothurnes* \ sandales portées par les tragédiens à Rome [4, р. 25];

6) адаптації звуків різного походження: \ *kaї kaї kaї – гавкання [1, р. 17];

7) запису римських цифрових позначень арабськими: CDXXI* \ 421 [1, р. 6];

8) переведення античної міри довжини: Après un voyage de nombreux stades¹ \ Le stade est une ancienne mesure qui vaut 168 mètres. Quand on sait que le pied vaut environ 33 cm. et que l’Alexandrin compte 12 pieds, il est facile de calculer qu’un stade vaut environ 42 Alexandrins [1, р. 27];

9) представлення сучасної назви топоніма: Condate* \ Rennes [4, р. 7];

10) різноманітних науково-історичних довідок: nous avons tenu les délais !* \ A cette époque, c’était très rare dans la construction [1, р. 45];

11) відсилання до інших альбомів серії (анафоричне посилання): Toi qui as servi dans la légion* \ voir “Le cadeau de César” [4, р. 11];

12) пояснення авторських новотворів: uniones* \ oignons latins [3, р. 18];

13) своєрідних ліричних відступів, які відображають авторське бачення факту/події, їхнього гумористичного пояснення: Oh !* \ Le mouvement des lèvres ne correspond pas très bien à la parole car, à cette lointaine époque, la technique du doublage n’était pas encore au point [1, р. 6];

Виноски одного кадру можуть позначати знаками одного або різних кольорів, що не має жодного стилістичного чи експресивного навантаження, як, наприклад, позначення зірочок у першому випадку жовтим, в другому – зеленим кольорами: “*Vé ! faut pas chercher  à comprendre, Peuchère !” та “*Té ! si tu veux mon avis, le chef, il est fada !”  [1, р. 18].

Коментарі 1–11, які слугують для інтерпретації, доповнення, адаптації, відсилання тощо, мають об’єктивно-інформаційний характер, що ототожнюється з примітками будь-якого наукового чи художнього тексту. У них подається словниковий переклад або ж енциклопедичні відомості про ту чи іншу реалію. Останні два типи виносок належать до суто авторських: у першому випадку сценарист тлумачить значення того чи іншого слова-оказіоналізму, в другому – висловлює особисте розуміння згаданого в тексті явища.

Зазвичай, авторський коментар у вигляді виноски входить у простір кадру, елемент якого потребує пояснення. Виняток становить складний багаточлен, побудований у формі комікс-сторінки з малюнками, речитативами та філактеріями в альбомі Le Devin. Цей коментар допомагає читачеві з’ясувати, ким є віщуни, шляхом власної характеристики цих людей: “ce sont des charlatants qui vivent de la crédulité, de la peur, de la superstition des hommes” [2, р. 9]. Автор вважає за необхідне прояснити різновиди “пророків”, одним з яких є протагоніст вказаного альбому, проте довгі, інформативно місткі вербальні описи, тим паче тлумачення термінів, здебільшого не приваблюють читачів, особливо дітей, для яких спочатку й задумували серію. Саме цим можна пояснити існування такого коментаря, що займає цілу сторінку з прямим словом автора, адресованим читачеві, та ще й ускладненим парентичною вставкою.

Література:

1. Goscinny R. Astérix et Cléopâtre / René Goscinny, Albert Uderzo. – Paris : Hachette, 2000. – 48 р.

2. Goscinny R. Le Devin / René Goscinny, Albert Uderzo. – Paris : Hachette, 2000. – 48 р.

3. Uderzo A. Le Grand Fossé / Albert Uderzo. – Paris : Les Editions Albert René, 1980. – 48 p.

4. Uderzo A. Astérix et Latraviata / Albert Uderzo. – Paris : Les Editions Albert René, 2001. – 48 р.