Киян Є.В.

Запорізький національний університет, Україна

Науковий керівник: к.ю.н., доцент Сабадаш В.П.

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ СУДОВО-БАЛІСТИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

На сьогоднішній день дані державної статистики показують, що кількість судово-балістичних досліджень, які пов’язані з розслідуванням корисливо-насильницьких злочинів, збільшується. Тому в даний час виникає особлива потреба в використанні спеціальних засобів пізнання, методів, технологій для розслідування корисливо-насильницьких злочинів з використанням вогнепальної зброї. Це обумовлено ще і тим, що по-перше, проведення судово-балістичних досліджень вогнепальної зброї покликане оперативно надавати слідчому, слідчому судді, прокурору, адвокату інформацію для пошуку слідів зброї, затриманню злочинця та розслідування злочину по «свіжих» слідах; по-друге, в деяких випадках отримання доказової інформації про обставини протиправного застосування вогнепальної зброї можливе тільки шляхом проведення криміналістичної ідентифікації вогнепальної зброї [1, c. 211].

Метою статті є дослідження питання виявлення слідів вогнепальної зброї та висловлення міркування стосовно його практичної реалізації.

Зазначене питання у своїх працях досліджували такі відомі вчені, як: І.В. Горбачева, А.В. Кофанова, Б.М. Комаринця, О.Ф. Суляви, М.П. Молибоги, В. Є. Бергер, М.М. Зюскін, В.Ю. Владимиров, Б. М. Єрмоленко та інших.

Для того, щоб розслідувати злочин, вчинений з застосуванням вогнепальної зброї необхідно чітко мати уявлення про механізм утворення слідів, засоби фіксації та дослідження. Криміналістичне дослідження може бути направлене як на дослідження самої зброї безпосередньо, так і на дослідження патронів, в тому числі стріляних куль та гільз, дослідження слідів пострілу [2, 216].

Балістика (від грецьк. – кидаю) – наука про рух снаряда (куль, шроту) вогнепальної зброї в повітрі (зовнішня балістика) та в каналі ствола зброї (внутрішня) [3, 143].

Застосування вогнепальної зброї утворює багато слідів на місці події. При пострілі з вогнепальної зброї відбувається взаємодія порохового заряду, снаряда (кулі, дробу) і перепони, в результаті чого виникають зміни, які називаються слідами пострілу або слідами застосування зброї [4, 427].

Сліди зброї – це сліди взаємодії зброї, боєприпасів з предметами матеріального середовища (обстановки) – пробоїни, зруйновані предмети (скляні, керамічні), сліди на тілі людини – рани, розриви, в'їдання порошинок, опіки і т.п. [5, 355].

На місці події, де застосовувалася вогнепальна зброя, завжди є матеріальні сліди, які треба вміти виявити і «прочитати», щоб одержати інформацію, яка дасть змогу встановити: вид зброї, напрямок пострілу, відстань, з якої він здійснений, місце перебування особи, яка стріляла, і того, хто з нею був; чи міг трапитися мимовільний постріл з даної зброї і при яких обставинах; нарешті, по слідах на кулях і гільзах ідентифікувати зброю.

Завданням огляду є виявлення, фіксація, вилучення зброї, боєприпасів, слідів пострілу і дослідження їх на місці події для визначення виду, системи, калібру зброї, кількості пострілів, дистанції, напрямку і місця, з якого було зроблено постріл [2, 299].

Виявлену на місці події зброю фіксують за допомогою фотозйомки та описують в протоколі огляду [5, 430]. Виявлену зброю фотографують за правилами вузлової та детальної фотозйомки з масштабною лінійкою. На знімку мають бути зафіксовані не тільки зброя і місце її виявлення, а й розміщення окремих частин зброї – курка, ствола, затвора, запобіжника.

Відправляючи зброю на експертизу, слід повідомити експертові про умови зберігання та застосування зброї (скільки й куди було здійснено пострілів тощо). Якщо необхідно здійснити експертизу слідів пострілу, експерту надають предмет або його частину зі слідами. Вологі предмети перед відправленням на експертизу просушують при кімнатній температурі, пошкодження на одежі обшивають з обох сторін клаптями чистої білої тканини [2, 322].

Судово-балістичну експертизу може бути призначено для дослідження боєприпасів до вогнепальної зброї і спрямовано на встановлення чи відсутність певного зв’язку між виявленими на місці події та вилученими в підозрюваного боєприпасами. Наприклад, шляхом дослідження самих набоїв або їх частин (куль, гільз, шроту, картечі, клейтухів-концентраторів та ін.) можна встановити, що їх виготовлено чи споряджено на одному заводі, за допомогою одного й того самого приладу або матеріалу. Доказове значення такого встановлення групової належності значно менше, ніж при конкретному ототожненні, однак з метою одержання інформації оперативного характеру або ж як опосередкованого підтвердження певних фактів вона може відігравати значну роль у розкритті та розслідуванні злочинів.

При огляді гільз фахівець складає інформаційну картку (орієнтир) для розшуку зброї за слідами, залишеними на гільзі. У протоколі огляду при описі гільзи вказують: місце виявлення, форму, колір металу, маркувальні позначки, розміри, наявність і форму слідів зброї. Форма сліду бойка на гільзі, відстріляної з атипічної зброї, є неправильною, оскільки бойок виготовляється вручну, проте це можливо установити при дослідженні під мікроскопом. Форма такого сліду звичайно відрізняється від круга, прямокутника, дно пострілу нерівне, а іноді пробите наскрізь.

Під час пошуку гільз необхідно враховувати механізм викидування гільзи (бік викидування). При цьому ефективним буде застосування металошукача [6, 361].

При описі кулі (дробу) у протоколі відзначається: вид перепони, розміри ушкодження кулі, наявність на кулі сторонніх речовин [4, 435].

Висновок експерта як джерело доказів не має переваги перед іншими доказами, не є обов’язковим і підлягає критичному оцінюванню з боку особи, у провадженні якої перебуває справа, адже він, як і будь-який інший доказ, повинен ретельно, всебічно перевірятися й оцінюватися. Для того, щоб розслідувати злочин, вчинений з застосуванням вогнепальної зброї необхідно чітко мати уявлення про механізм утворення слідів, засоби фіксації та дослідження. Криміналістичне дослідження може бути направлене як на дослідження самої зброї безпосередньо, так і на дослідження патронів, в тому числі стріляних куль та гільз, і на дослідження слідів пострілу.

Як відомо, багато злочинів вчиняються з застосуванням вогнепальної зброї. Тому важливо розвивати судову балістику, застосовувати нові технології в процесі судово-балістичної експертизи. Це приведе до швидкого і точного накопичення доказового і оперативного матеріалу і, звичайно, полегшить роботу слідчим та оперативним органам.

Література:

1. Арешенков В.В. Сучасний стан, можливості та тенденції вдосконалення ідентифікаційної судово-балістичної експертизи / В.В. Арешенков. – Теорія та практика судової експертизи і криміналістики: збірник наукових праць. Вип.9 – Х.: Право, 2009. – С. 296-302.

2. Біленчук П.Д., Кофанов А.В., Сулява О.Ф. Балістика: криміналістичне

вогнестрільне зброєзнавство: підручник. / За редакцією проф. П.Д. Біленчука. – К.: Міжнародна агенція «BeeZone», 2003. – 384 с.

3. Біленчук П.Д. Криміналістика (криміналістична техніка): курс лекцій / П.Д. Біленчук, А.П. Гель, М.В. Салтевський, Г.С. Семаков. – К.: МАУП, 2001. – 216 с.

4. Шепітько Ю.В. Криміналістика / В.Ю. Шепітько. – 2-ге вид., переробл. і допов. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. – 728 с.

5. Сапєлкін В.В. Судово-медичний аспект балістичних досліджень патронів дії «ТЕРЕН-12П» В.В. Сапєлкін. – Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2011р. – № 11. – С. 303-311.

6. Біленчук П. Д. Криміналістичний аналіз корисливо-насильницьких злочинів, вчинених з використанням вогнепальної зброї. – Часопис Академії адвокатури України. – №18 (1’2013). – C. 211-217.