Інноваційне підприємництво як складний різновид
господарської діяльності
Муцураєва Л.А., студентка
Науковий керівник:
Лютіков П.С., к.ю.н., доцент
Запорізький національний університет
Досягнення
науки і техніки, як свідчить історія, були вирішальним чинником розвитку
суспільства. На сьогодні країни з високим розвитком значно прискорили
інноваційний процес. Інноваційна спрямованість підприємницької діяльності
забезпечує суб’єктам господарювання конкурентні переваги, слугує зміцненню їх
ринкових позицій, а отже сприяє економічному піднесенню тих держав, що
підтримують розвиток інноваційного підприємництва у своїй країні. Сучасний розвиток визначається передусім моделлю
інноваційного розвитку та підвищення конкурентоспроможності національної
економічної системи. У реалізації таких цілей чільне місце належить
інноваційному підприємництву [1].
Незважаючи на
те, що методологічні основи дослідження сутності інновації та інноваційної
діяльності закладені у працях представників різних наукових шкіл, багато робіт
вітчизняних і зарубіжних вчених присвячено різнобічним аспектам формування
сучасної концепції підприємництва, в тому числі інноваційного, все ж загалом у
вітчизняній науці теорія інноваційного підприємництва розроблена недостатньо,
оскільки є відносно новою, складною і різноплановою.
У світовій
економічній літературі «інновація» інтерпретується як перетворення потенційного
в реальний, що втілюється в нових продуктах і технологіях. Загалом у науковій
літературі існують різні погляди щодо визначення сутності поняття «інновація». На думку Михайла Крупки «інновація, як і інформація –
єдиного визначення не має. Особливість цього поняття та, що його використовують
у всіх без винятку галузях і в повсякденному житті. Тому конкретне тлумачення
інновацій залежить від методу конкретної науки, мети дослідження або просто від
наших житейських уявлень» [2].
Інноваційна підприємницька діяльність –
один з видів творчої діяльності, спрямованої на створення нового або
вдосконаленого продукту, технологічного процесу, чи то на вироблення нового
підходу до надання соціальних послуг. Вона включає науково-технічну діяльність, організаційну, фінансову і комерційну, а також є
найважливішою складового просування нововведень споживачам [3].
Інноваційне
підприємництво є складним різновидом господарської діяльності, вимагає від
суб’єкта не лише творчого мислення та знаходження нових рішень, але й розуміння
розкладу різних сил, що взаємодіють і конкурують між собою, приймають
різноманітні рішення, виходячи з конкретних обставин, що склалися на ринку та
за його межами.
Господарський
кодекс України визначає підприємництво як самостійну, систематичну, на власний
ризик господарську діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання
(підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та
одержання прибутку [4]. Підприємство (об'єднання підприємств), що розробляє,
виробляє і реалізує інноваційні продукти і (або) продукцію чи послуги, обсяг
яких у грошовому вимірі перевищує 70 % його загального обсягу продукції і (або)
послуг, носить назву інноваційного підприємства (інноваційного центру,
технопарку, технополісу, інноваційного бізнес-інкубатора тощо) – визначено у
Законі України «Про інноваційну діяльність» [5].
Зянько В. В.
у своїй монографії під поняттям «інноваційне підприємництво» визначає
економічну діяльність зі створення та управління інноваційним підприємством з
метою розробки, впровадження і комерційного використання різного роду
інновацій. Інновації в цьому випадку виступають специфічним інструментом
інноваційного підприємництва [1].
Отже,
інноваційне підприємництво – це особливий вид господарської діяльності
орієнтований на інновації. Це діяльність зі створення чогось нового, постійного
пошуку нових можливостей, впровадження нових проектів чи покращення існуючих.
Тому підприємець, який розробляє і реалізує інновації, як ніхто інший повинен
бути готовим до ризику, але разом з тим і до відповідальності за наслідки своєї
інноваційної діяльності – фінансові, моральні і соціальні.
Література