Рева Станіслав Ігорович,

студент факультету заочного

навчання цивільних осіб

Дніпропетровського державного

університету внутрішніх справ;

Фокша Лілія Володимирівна,

доцент кафедри господарсько-правових

дисциплін Дніпропетровського державного

університету внутрішніх справ,

к.ю.н., доцент

 

Рейдерство як одна з причин занепаду української економіки

 

З розпадом Радянського Союзу та переходом країни до ринкової економіки відбувся активний перерозподіл власності, який вже ніколи не завершиться. Загалом, процес перерозподілу власності є позитивним явищем для економіки, адже капітал переходить у різні руки, до більш сильних та «життєздатних» керівників. Інколи, саме після переходу підприємства до іншого хазяїна, ми спостерігаємо відродження виробництва, провадження сучасних технологій та поліпшення умов праці.

Процес перерозподілу позитивний тоді, коли все проходить законним шляхом і за згодою власника. У той же час поглинання та захоплення підприємств силовими методами несе серйозну загрозу для розбудови економіки України.

Розрізняють три види поглинань - дружнє, вороже та рейдерське. «Дружнє» поглинання характеризується діяльністю, спрямованою на придбання значної кількості акцій (або контрольного пакету) з метою перерозподілу контролю над підприємством. Як і сама назва, дружнє поглинання носить добровільний характер.

«Вороже» поглинання характеризується встановленням контролю над підприємством проти бажання його керівництва. Хоча даний вид поглинання і носить примусовий характер, дії учасників поглинання лежать в межах правового поля. Рейдерське поглинання - встановлення корпоративного контролю над підприємством проти волі його керівництва і акціонерів. Даний вид поглинання носить протизаконний характер [1, с. 91].

Зміст рейдерства, умови його виникнення, прафову факрактеристику досліджували вчені Б.М. Андрушків, М.І. Мельник, З.С. Варналій, І.І. Мазур, О.А. Бєлікова, С.М. Анісімов, Т. Бабич, О.М. Бандурка, М.В. Бондаренко, М. Грішенков, Є. Дмитрієва, П.А. Некрасов.

Слова «рейдер» та «рейдерство» іншомовного походження. З англійської мови слово «raid» перекладається як «наліт», або «напад», відповідно «raider» - «нападник», «учасник нальоту».

У фаховій термінології Міністерства внутрішніх справ України «рейдерство» – це силове захоплення спірних підприємств, у тому числі, на виконання відповідних судових рішень на користь тих чи інших власників [2].

В Постанові Кабінету Міністрів України «Про схвалення Декларації цілей та завдань бюджету на 2008 рік (Бюджетної декларації)» рейдерство визначене як відчуження державного майна та корпоративних прав поза процесами приватизації; протиправне захоплення підприємств [3].

За статистикою, в середньому щотижня в державі відбувається рейдерський напад у тій чи іншій формі і раз на п’ять днів українські суди виносять рішення про порушення законних прав власників на користь рейдерів [4, с.7].

Про рівень рейдерства в Україні та його вражаючі масштаби свідчать такі факти:

- в Україні діє щонайменше 40-50 спеціалізованих рейдерських груп, які складаються з досвідчених юристів та економістів;

- рейдерство набуло в Україні системного характеру: кількість захоплень сягає 3 000 на рік;

- результативність рейдерських атак - понад 90 %;

- за експертною оцінкою, щорічний обсяг сегмента поглинань і злиттів (без приватизації) становить понад 3 млрд дол. США;

- середньостатистична норма прибутку рейдера в Україні, за експертними оцінками, становить близько 1000%;

- українське рейдерство має відчутний кримінальний складник: протиправні дії чиняться із залученням збройних фор­мувань, а подекуди - навіть співробітників правоохоронної системи тощо [5].

Рейдерство - незаконне поглинання чи захоплення одного суб’єкта господарювання або його власності іншим, із застосування корупції та насильства [6, с. 409].

Науковці А. Загородний та Г. Вознюк у своєму «Фінансово-економічному словнику» виділяють три види рейдерства: «біле», «чорне» та грінмейл. «Білий» рейдер – юридична або фізична особа, яка прагне контролювати підприємство і її пропозиція є прийнятною для цього підприємства. «Білі» рейдери використовують стандартний набір прийомів щодо маніпулювання акціями та частками підприємства, а також виграють за рахунок суперечностей між власниками бізнесу.

«Чорний» рейдер – особа (юридична або фізична), яка намагається встановити свій контроль над підприємством проти волі власників підприємства. Такі рейдери використовують протиправні прийоми, зокрема, фальсифікації та незаконні вилучення документів компанії, підкуп суддів, прокурорів та поліції, місцевих чиновників. «Чорні» рейдери дуже часто йдуть на силові захоплення підприємств з використанням найманців та підконтрольних охоронних фірм [7, с. 624].

Грінмейл – діяльність акціонера, який володіє мізерною часткою акцій, що спрямована на одержання надприбутку за допомогою спекуляцій або зловживань своїми правами акціонера щодо підприємства. Грінмейл визначають як «корпоративний шантаж», коли компанія-шкідник, погрожуючи недружніми діями, вимагає у мажоритарних акціонерів (основних) викупити у неї акції за ціною, яка у декілька разів перевищує реальну вартість акцій  [7, с. 158].

За своїми ознаками, рейдерство – це складна організаційна, економічна, юридична та інформаційна діяльність, що спрямована на заволодіння бізнесом. Готуватися до захоплення підприємства можна декілька років. Рейдерство включає такі етапи: інформаційний; підготовчий; акціонерний; судовий; силовий; етап поглинання.

В ході першого етапу відбувається збір інформації про компанію, її засновників, продукції, слабкі місця, тощо. У підготовчому етапі рейдери створюють негативний інформаційний фонд для компанії. За допомогою ЗМІ починається дискредитація компанії, її засновників, процесу виробництва тощо. Акціонерний етап – скуповування акцій у дрібних акціонерів через підставних осіб, заміна керівництва. Судовий етап – подання надуманих позовів у суди з метою формування умов для арешту акцій, майна, відкриття карних справ. Силовий - захоплення підприємства з метою формування паралельного органу управління, фізичний контроль над підприємством. Етап поглинання – узаконення прав нових власників [8, c. 143].

Об’єктами рейдерів стають в основному акціонерні товариства і товариства з обмеженою відповідальністю, в яких спостерігається конфлікт між власниками.

Деякі науковці визнають, що рейдери виконують роль «санітарів бізнесу», усуваючи з підприємств неефективний менеджмент. Але, нажаль, протиправні захоплення підприємств посягають не лише на майно і власність окремих громадян, але й на економічну безпеку країни, що катастрофічно знижує інвестиційну привабливість України.

Узагальнюючи вищевикладене, можемо виділити основні форми й методи діяльності рейдерів [6, c. 144]:

-                     дестабілізація роботи підприємства;

-                     судові позови щодо не проведення зборів та призначення судового виконувача обов’язків щодо управління;

-                     відкриття кримінального провадження;

-                     переоформлення акцій на свою користь із порушенням закону;

-                     зрив проведення чергових зборів акціонерів;

-                     скуповування акцій у міноритарних акціонерів;

-                     проведення додаткової емісії з порушенням прав акціонерів;

-                     забезпечення підтримки незаконних рішень судів і державних органів через корумпованих чиновників.

За способами рейдерства, можна виділити такі основні: крадіжка акцій; маніпуляція з реєстром; підкуп посадових осіб; силове захоплення підприємства.

Усі ці ознаки вказують на те, що рейдерське захоплення проводиться з використанням колосальних ресурсів.

На нашу думку, рейдерські захоплення – це, перш за все, зброя олігархів. Саме вони мають достатню кількість людських, фінансових, силових та інформаційних ресурсів для здійснення рейду. Рейдери маскують свої дії під законні, але вони носять відверто кримінальний характер.

У Кримінальному кодексі України (далі ККУ) є норми, за якими рейдерів можна притягнути до кримінальної відповідальності. Зокрема, у Розділі VII ККУ «Злочини у сфері господарської діяльності», крім ст.206 ККУ (протидія законній господарській діяльності) в 2013 році з’явилась ст.205-1 - підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб-підприємців, та ст.206-2 – протиправне заволодіння майном підприємства, організації [9].

Загалом, правоохоронцям важко довести факт рейдерства через те, що ним займаються висококваліфіковані юристи та економісти. Справи дуже заплутані, а дії мають вигляд законних, крім того у поліції нажаль бракує кваліфікованих слідчих, які б могли об’єктивно розібратись у корпоративних конфліктах.

Також, причиною безкарності рейдерів є корупція. Як вже зазначалося, рейдери (або особи що замовляють рейд) мають серйозний фінансовий ресурс, що дозволяє їм підкупити органи державної влади, які інколи не тільки не заважають захопленням, але й всіляко підтримують рейд.

З вищевикладеного можна визначити основні негативні наслідки рейдерства:

-         корупція в органах державної влади;

-         порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

-         зниження інвестиційної привабливості України;

-         погіршення авторитету правоохоронних органів і судової системи України;

-         ліквідація раніше успішного підприємства, що призводить до безробіття, тощо.

Враховуючи вище визначене, можна дійти висновку, що силове захоплення підприємств згубно впливає на сферу господарювання всієї країни. В ході дослідження ми визначили, що рейдерство потребує колосальних витрат та виконується виключно професіоналами своєї справи. Готуватись до рейдерських нападів можна роки і в 90% випадках рейдери отримують бажане. Відзначимо, що діяльність рейдерів відбувається у зв’язку із корупцією в органах держаної влади, недостатньою кількістю кваліфікованих правоохоронців та прогалинами в українському законодавстві, якими користуються досвідчені юристи та економісти рейдерських груп.

Бібліографічні посилання:

1.     Кахович О. О. Рейдерство в Україні: типи, суб’єкти, чинники та особливості // Науковий вісник Херсонського державного університету. – 2013 р. – с. 91-93

2.     Панасенко Р. А. Щодо криміналізації поняття «рейдерства» в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://jurlugansk. ucoz.org/publ/5-1-0-56. 3.

3.     Постанова Кабінету Міністрів України «Про схвалення Декларації цілей та завдань бюджету на 2008 рік (Бюджетної декларації)» : від 01.03.2007 р., № 316 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/316-2007-%D0%BF. 4

4.     Телешун С., Павловська Н. Рейдерство як діагноз українського бізнесу й політики // Юридичний вісник України. – 2008 р. – № 14. – С. 7.

5.     Семчук О. В. Економічні аспекти поглинання акціонерних товариств. Рейдерське поглинання в Україні [Електронний ресурс] / О. В. Семчук, Р. В. Скрипник. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/17_APSN_2009/ Economics/48208.doc.htm

6.      Федчак І.А., Ільницький В.Я. Рейдерство: поняття та заходи протидії. // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2011. №4 – С. 408-416.

7.     Фінансово-економічний словник / А.Г. Загородний, Г.Л. Вознюк – Львів: Вид-во Львівської політехніки. – 2011. – 844 с.

8.     Фальшовник Д. Рейдерство як різновид протидії законній господарській діяльності [Електронний ресурс] /Д. Фальшовник. –// Национальный юридический журнал: Теория и практика. – 2014. –с. 142-145

9.     Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу :  http://www.zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page2