Дмитриковська А. С., Фролова Н.В.

Дніпропетровський національний університет

СТАТЄВІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕЖИВАННЯ ПОЧУТТЯ САМОТНОСТІ У ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

Однією з найгостріших проблем сучасності є феномен самотності, адже він пов’язаний із розвитком самосвідомості людини, соціальними змінами та економічно-технічним розвитком суспільства. Ним цікавляться фахівці різних напрямків: соціологи, психологи, медики, філософи та інші. Сьогоденна соціальна ситуація вимагає від сучасної людини високого рівня навичок адаптації до мінливого світу. Однак більшість людей не готові до таких швидкоплинних змін та до існування у такому середовищі. Це призводить до зниження контактів, поверхневого характеру стосунків, незадоволеністю своїм життям, своїм ставленням до себе, оточуючих та в свою чергу до самотності. Аналіз літератури за окресленою проблемою дозволив нам зробити наступні висновки:

- існують різні підходи до трактування поняття «самотність», причин його виникнення та наслідків, до яких воно призводить;

- феномен самотності досить складне явище, оскільки потребує вивчення в залежності від певних критеріїв, а саме:

· часу (короткотривала, довготривала самотність);

· характеру переживання (конструктивна самотність, деструктивна самотність);

· домінуючих механізмів переживання (самовідчужуюча, відчужуюча самотність та усамітнення);

· рівня переживання (низький рівень, середній рівень та високий рівень);

· спрямованності (екстернальної та інтернальної самотності) та ін..

-переживання почуття самотності властиве людям будь-якого віку, будь-якої статі та соціального статусу;

- особистості юнацького віку переживають самотність в тій чи іншій мірі, тобто відрізняються рівнем переживання;

-у юнаків при переживанні почуття самотності в основному виникають почуття, які мають зовнішнє деструктивне спрямування: роздратованість, агресія. У дівчат переважають почуття, що мають протилежний характер, тобто руйнівним чином впливають, в першу чергу, на структуру власної особистості: вразливість, тривожність, невпевненість в собі. Це пояснюється особливостями емоційної сфери жінок, яка вирізняється більшою вразливістю, силою вираження емоцій. Якщо ж характерні для юнаків почуття й зустрічаються при переживанні почуття самотності у дівчат, то вони нижче за рівнем інтенсивності.

- встановлено, що у дівчат найбільш типовою реакцією є плаксивість, а для юнаків характерно підвищення потреби в палінні та алкоголі.

- домінуючими соціальними причинами виникнення почуття самотності у дівчат виступили перебування далеко від дому та нове місце роботи/навчання, у юнаків – відсутність грошей для проведення дозвілля та незадоволеність обраною спеціальністю. Ці розбіжності можна пояснити характером спрямованості особистості дівчат та юнаків.

- гендерна приналежність визначає чатоту, інтенсивність та характер переживання самотності;

- вік визначається важливим фактором переживання самотності, хоча не сам по собі, а через соціальну ситуацію розвитку та ті зміниміжособистісній та особистісній сферах, які собою спричиняє.

У дослідженні приймали участь юнаки та дівчата, які здобувають освіту у вищих навчальних закладах віком від 17-24. Вибірку склали 60 осіб. Вибірка збалансована за такими показниками, як: стать та вік (30 дівчат, 30 юнаків, серед них 20 осіб – респонденти віком 17-18 років, 20 осіб – 19-20 років, 20 осіб – 21-24 роки).

Спочатку досліджуваним запропонували пройти методику діагностики суб’єктивного рівня відчуття самотності Д. Рассела і М. Фергюсона, яка направлена на дослідження суб’єктивного відчуття самотності. За допомогою U-критерія Манна-Уітні була прийнята нульова гіпотеза, згідно з якою переживання почуття самотності не змінюється в залежності від статі.

Далі досліджуваним було запропоновано пройти діагностичний опитувальник «Самотність» С. Г. Корчагіної, який направлений на діагностику глибини переживання самотності. За допомогою коефіцієнта кореляції Спірмена нами було визначено, що існує прямий зв'язок між рівнем переживання почуття самотності та віком особистості.

Досліджувані виконали тест – опитувальник самоставлення (В. В. Столін, С.Р. Пантелєєв). Так як почуття самотності може мати як позитивний так і негативний характер, нами було обрано шкали самоповаги, аутосимпатії, самоприйняття та самоінтересу. Було встановлено, що самотність не впливає на самоповагу, самоприйняття та аутосимпатію, але почуття самотності впливає на самоінтерес особистості.

Наступним етапом була діагностика міжособистісних відносин за допомогою ОМВ (автором пропонованої версії є О.О Рукавішніков). Було встановлено, що переживання почуття самотності впливає на вибір колективу. Юнаки обережно вибирають людей з якими створюють близькі інтимні стосунки. Однак самотність не впливає на схильність знаходитися в колективі, приймати участь у його діяльності та проявляти до нього інтерес. Молоді люди проявляють тенденцію спілкуватися з невеликою кількістю людей, не шукають соціальних контактів, однак, якщо вони знаходяться у колективі, то бажають брати відповідальність та приймати рішення за себе та оточуючих.

Список використаних джерел

1. Шагивалеева Р.Н. Самотність і особливості його переживання студентами. - Єлабуга: «Алмедиа», 2007. - 157 с.
2. Швалб Ю.М., Данчева О.В Самотність: соціально - психологічні проблеми / Ю.М. Швалб, О.В. Данчева. - Київ: Україна. 2001. - 270с.