Головкіна Вікторія Володимирівна

Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського, Україна

Застосування аквафітнесу в силовій підготовці плавців 11-12 років

Актуальною проблемою спорту вищих досягнень є питання підготовки спортивного резерву. Вдосконалення фізичної та функціональної підготовленості на різних етапах багаторічної підготовки спортсменів відбувається на тлі вікових перетворень організму. З огляду на це, застосування на певних етапах онтогенезу, насамперед, у пубертатний період, великих за обсягом фізичних навантажень може негативно впливати на приріст спортивних результатів і навіть порушувати збалансовану діяльність тих систем організму, які є визначальними для процесу вдосконалення фізичної і функціональної підготовленості спортсменів. Однією з умов вдосконалення майстерності плавців є комплексний підхід до процесу фізичного тренування, який включає силову підготовку [1,4]. Проте, як свідчать дослідження ряду науковців, перенавантаження вправами силового спрямування може негативно вплинути на опорно-руховий апарат і функціональний стан серцево-судинної системи юних спортсменів [4]. З огляду на вищевикладене підвищення фізичної підготовленості юних плавців повинно відбуватися не за рахунок збільшення обсягу фізичних навантажень, особливо силового тренування, а завдяки впровадження в тренувальний процес спортсменів спеціальних методик, які сприяють посиленню ефективності фізичних вправ.

Аналіз протоколів Ігор Олімпіад, Чемпіонатів Світу та інших змагань свідчить про динаміку зростання результатів з усіх видів спорту [4]. Таке явище зумовлене підвищенням ефективності навчально-тренувальних занять за рахунок впровадження в системній підготовці спортсменів новітніх технологій [4, 7].

За даними ряду науковців виконання фізичних вправ у воді позитивно впливає на різні функціональні системи організму [1,5, 6]. Оздоровча дія фізичних вправ у воді обумовлена високою енергетичною вартістю роботи, феноменом гравітаційного розвантаження тіла, позитивною дією на серцево-судинну і дихальну системи, наявністю стійкого ефекту загартовування [1,2,5].

Перші згадки про застосування фізичних вправ у воді з метою підвищення сили м’язів зустрічаються в роботах зарубіжних авторів Hamilton [11] K. Schmidt [12]. Шляхом об'єднання таких вправ було створено комплекси так званої водної гімнастики [10, 11]. У 1989 році у своїй роботі доктор Б. Хаммерер [9] презентує програму "акватренінг" як таку систему занять, що включає плавання, плавальні вправи і повне розслаблення у воді. Фізіологами П. Марчбэнксом та К. Ламбертом [10] розроблено програму "Аквамоушн", яка включає виконання вправ на розвиток та зміцнення тих груп м'язів та зв'язок, які не задіяні при заняттях у залах сухого плавання [18].

Серед вітчизняних фахівців питанням застосування аквафітнесу у фізичному вихованні займалась Г.А.Жук [3], якою розроблено програму занять аквафітнесом для дітей молодшого шкільного віку з урахуванням рівня їх фізичного здоров'я. О. Ю. Фанигіна [8] обґрунтувала зміст програм фізкультурно-оздоровчих занять аквааеробікою, спрямованих на корекцію фізичної підготовленості та фізичного здоров'я студенток вищих навчальних закладів. В. П. Семененко [6] обґрунтовано застосування занять аквааеробікою, як один із засобів загартовування дітей молодшого шкільного віку, а Н.О. Гоглюватою [2] розроблені програми занять аквафітнесом для жінок 21-35 років з різним рівнем фізичного стану.

Науковці сходяться на думці, що головною перевагою занять аквафітнесом з різним контингентом населення є можливість диференційованого впливу на морфофункціональні показники організму шляхом використання рухів в різних режимах роботи [5,7].

На нашу думку в силовій підготовці спортсменів, які мають контакт з водою (плавці, веслувальники), доцільно було б застосовувати вправи з елементами аквафітнесу. Такі заняття проводяться в режимі рухових дій, які характеризуються доланням опору з майже максимальною напругою м’язів при постійній швидкості рухів (ізокинетичний режим роботи). Тобто, режим роботи м’язів при таких заняттях наближений до звичних для спортсменів вищезгаданих спеціалізацій.

У системній підготовці юних плавців ми плануємо 3-4 рази на тиждень після основної частини тренування проводити двадцятихвилинні заняття аквафітнесом, які складатимуться з загальнорозвиваючих вправ, основного (силового та аеробного) комплексу вправ та вправ на розтягування. На початку кожного заняття аквафітнесом (близько 5 хв) рухи повинні виконуватись з великою амплітудою, в середньому темпі. В основній частині  (близько 12 хв) для послідовного вирішення завдання кожного заняття, під час виконання як силового, так і аеробного комплексу, необхідно використовувати такі вправи, які складаються з ритмічних рухів і забезпечують поступове і рівномірне підвищення частоти серцевих скорочень, підтримку навантаження на визначеному рівні, а потім поступове його зниження. Завершувати заняття аквафітнесом необхідно вправами на розтягування та розслаблення у воді (близько 3 хв).

Слід зауважити що заняття аквафітнесом для юних плавців мають переважно не оздоровче, а тренувальне значення, проводяться на "мілкій" та "глибокій" воді в залежності від виду заняття.

Отже, застосування занять аквафітнесом сприяє покращенню функціональних можливостей організму та посилює ефективність фізичних вправ [5], що свідчать про перспективність їх використання для удосконалення фізичного стану юних плавців.

Висновок.

Відповідно до навчальної програми для дитячо-юнацьких спортивних шкіл з плавання складовою підвищення спортивної підготовки спортсменів на етапі початкової базової підготовки є застосування в тренувальних заняттях вправ для розвитку сили. Програмою передбачено здійснення силової підготовки юних спортсменів у залі сухого плавання. Проте, застосування вправ силового спрямування в пубертатний період онтогенезу може негативно вплинути на функціональний стан організму. Тому, на нашу думку, для силової підготовки юних плавців слід використовувати такі засоби силової підготовки, які б зменшили їх негативний вплив на організм. Ми пропонуємо частину занять, відведених за програмою ДЮСШ з плавання для силової підготовки в залі сухого плавання, замінити заняттями у воді, використавши елементи аквафітнесу. Доцільність такого нововведення пояснюється мінімізацією негативного впливу на організм дітей силових вправ в умовах водного середовища, а також режимом роботи м’язів, наближених до звичайних для плавців умов.

Зважаючи на велику кількість робіт, які підтверджують можливість використання у фізкультурно-оздоровчих та тренувальних процесах засобів аквафітнесу, ми робимо припущення, що їх застосування у силовій підготовці на етапах початкової підготовки сприятиме вдосконаленню функціональних можливостей і фізичної підготовленості юних плавців.

Література

1.            Глазирін І.Д. Плавання : Навч. посібник для студентів ВНЗ. – К.: Кондор, 2006. – 502 с.

2.            Гоглюватая Н. О. Программирование физкультурно-оздоровительных занятий аквафитнесом с женщинами 1-го зрелого возраста : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. наук по физическому воспитанию и спорту : спец. 24.00.02 «Физическая культура, физическое воспитание разных групп населения» / Н. О. Гоглюватая. – К., 2007. – 22 с.

3.            Жук А. А. Повышение физической работоспособности детей младшего школьного возраста средствами аквафитнеса / А. А. Жук // Актуальные проблемы теории и методики физической культуры, спорта и туризма : материалы IV Междунар. научно-практ. конф. молодых ученых. – Минск : БГУФК, 2011. – С. 106–108.

4.            Платонов В.М. Фізична підготовка спортсмена: Навчальний посібник / В.М. Платонов, М.М. Булатова. – К.: Олімпійська література, 1995. – 320 с. − ISBN 5-7707-5871-6.

5.            Сальникова С.В. Динаміка функціональної підготовленості жінок 30-36 років за показниками зовнішнього дихання у процесі застосування занять аквафітнесом і методики ендогенно-гіпоксичного дихання / С.В.Сальникова, Ю.М.Фурман, В.В. Головкіна // Фізична культура, спорт та здоров'я нації України: зб. наук. праць. – Вінниця, 2014. – Вип. 18. – Т.1. – С. 247-253

6.            Семененко В. П. Закаливание в физкультурно–оздоровительной работе с младшими школьниками : дис. … канд. по физ. воспитанию и спорту / 24.00.02 : Вячеслав Петрович Семененко. – К, 2005. – 197 с.

7.            Теорія і методика фізичного виховання / за ред. Т. Ю. Круцевич. – К. : Олімп. літ. – 2008. Т. 2. – 368 с.

8.            Фанигіна О. Ю. Корекція фізичної підготовки студенток ВУЗу в процесі занять оздоровчими видами плавання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фізичного виховання і спорту : спец. 24.00.02 «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення» / О. Ю. Фанигіна. – К., 2005. – 21 с.

9.            Хаммерер Б. Как рыба в воде / Б. Хаммерер // Бурда моден. – 1989. – № 8. – С. 100–101.

10.        Шибалкина М. Г. Использование средств гидроаэробики в процессе занятий оздоровительным плаванием : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.04 / М. Г. Шибалкина. – СПб., 1996. – 24 с.

11.        Hamilton Swimming for women and girls. London, 1924.

12.        Schmidt K. Sonder – und Heilschwimmen / K. Schmidt. Verlag Theodor Steinkopff. Dresden, 1975.

 

Using of aqua fitness in the strength of teaching of 11-12 years old swimmers. Viktoriya Golovkina,Vinnytsia state pedagogical university named after Mikhaylo Kotsyubynskyi

Summary. The article focuses on the studying and analysis of special research about using of aqua fitness in swimming training process of 11-12 years old swimmers.

Key words: aqua fitness, swimming, physical fitness, strength training.

 

Применение аквафитнеса в силовой подготовке пловцов 11-12 лет. Виктория Головкина, Винницкий государственный педагогический университет им. Михаила Коцюбинского

Аннотация. Изучены и проанализированы специальные литературные источники по вопросу перспектив применения занятий аквафитнесом в силовой подготовке пловцов 11-12 лет.

Ключевые слова: аквафитнес, плавание, физическая подготовленность, пловцы, силовая подготовка.