Дідур Д.Ю., Паламарчук О. І., Кревська К.В., Поляк А.В., Шевчук О.А., Ткачук О.О.

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

ПОКАЗНИКИ ПРОДУКТИВНОСТІ ЦУКРОВОГО БУРЯКА ЗА ДІЇ ПРЕПАРАТІВ ІНГІБІТОРНОГО ТИПУ

Роль регуляторів росту рослин різко збільшилася в зв’язку з широким впровадженням інтенсивних технологій виробництва сільськогосподарських культур [1]. Обсяги виробництва і продажу регуляторів росту перевершують виробництво і продаж усіх інших препаратів, які застосовують в сільському господарстві і продовжують зростати.

Сьогодні створені регулятори росту рослин нового покоління, які характеризуються високою ефективністю і екологічною безпекою. Вони активізують основні процеси життєдіяльності рослин – мембранні процеси, поділ клітин, ферментні системи, фотосинтез, процеси дихання і живлення, а також сприяють підвищенню біологічної та господарської ефективності рослинництва [3-5].

Серед багаточисельних відомих регуляторів росту рослин найбільшу цінність у практиці сільського господарства отримали синтетичні інгібітори росту – ретарданти [2].

Поняття «донорно-акцепторні відносини» є одним із ключових при аналізі особливостей продукційного процесу рослин. Фотосинтез як основа продукційного процесу має вирішальний вплив на урожайність і якість коренеплодів.

Обробка рослин цукрового буряка сорту Уладівський однонасінний 35 ретардантами 0,025%-ним та 0,05%-ним паклобутразолом і 0,3%-ним декстрелом здійснювалася на 60-ий (І) та 80-ий (ІІ) дні вегетації призводила до суттєвого гальмування ростових процесів та перерозподілу асимілятів між органами рослин.

Вивчення впливу ретардантів на формування асиміляційної поверхні рослин цукрового буряка свідчить про те, що застосовані препарати суттєво обмежували ріст листків протягом всього наступного після обробки періоду розвитку. При цьому 0,025%-ий паклобутразол проявив більш високу рістгальмуючу активність, ніж 0,3%-ий декстрел. Так, на кінець вегетації площа листкової поверхні в контролі становила – 1534±60 см², у рослин оброблених 0,025%-им та 0,05%-им паклобутразолом – 906±44 см² та 1403±110 см², а 0,3%-им дестрелом – 1478±92 см² (І) та 1465±89 см² (ІІ).

У рослин дослідних варіантів спостерігалося уповільнення відмирання листків першого-другого десятків в порівнянні з контролем. Так, у контролі відмерло 38±0,96 листків; у 0,025%-им (І) та 0,05%-им (ІІ) паклобутразолом – 35±1,5 та 32±0,99; у 0,3%-им декстрелом – 31±1,2 (І) та 32±1,4(ІІ).

Застосування препаратів як на фазі 14 листка (І), так і на фазі 14 пари листків (ІІ) призвело до зменшення маси сирої речовини листків. У контролі маса становила 103±2,8 г, у варіантах з 0,3%-им дестрелом (І) та (ІІ) – 76±6,4 г та 79±6 г; у 0,025% -им (І) паклобутразолом – 58±2,9 г, а 0,05 %-им (ІІ) паклбутразолом – 40±2,8 г. При цьому, у варіантах з використанням розчину паклобутразолу, відбувся перерозподіл асимілятів в бік формування коренеплоду. Так, маса сирої речовини коренеплоду та цукристість становили: у контролі – 458±18 г та 17,77±0,12%; у варіанті з 0,05%-им (І) паклобутразолом – 560±18 г та 19,56±0,24%.

При застосуванні вказаних концентрацій препаратів знижувалося співвідношення маси сухої речовини листків/маса сухої речовини коренеплоду. Це співвідношення у контролі становило 0,36±0,024, під впливом 0,3%-ого декстрелу – 0,3±0,0011 (І) та 0,23±0,003, а під впливом 0,025%-ого (І) та 0,05%-ого (ІІ) паклобутрвзолу –0,30±0,003 та 0,27±0,008.

Таким чином, обробка рослин цукрового буряка ретардантами знижує відношення мас сухих речовин гички до коренеплоду, що свідчить про перерозподіл асимілятів на користь росту маси коренеплоду і підвищення показника господарської ефективності урожаю.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Біологічно активні речовини в рослинництві / Грицаєнко З. М., Пономаренко С. П., Карпенко В. П., Леонтюк І. Б. – К. : ЗАТ «НІЧЛАВА», 2008. – 352 с.

2. Кур’ята В. Г. Ретарданти – модифікатори гормонального статусу рослин / В. Г. Кур’ята // Фізіологія рослин : проблеми та перспективи розвитку : Ф 50 у 2 т-х / НАН України, Ін-т фізіології рослин і генетики, Українське товариство фізіологів рослин; голов. ред. В. В. Моргун. – К. : Логос, 2009. – С. 565-587.

3. Ткачук О. О. Екологічна безпека та перспективи застосування регуляторів росту рослин / О. О. Ткачук // Вісник Вінницького політехнічного інституту. – №3 (114), 2014. – С. 41-44.

4. Шевчук О. А. Екологічні аспекти застосування ретардантів та етиленпродуцентів у рослинництві / О. А. Шевчук // Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Серія: Географія. – 2005. – №12. – С. 31-35

5. Шевчук О. А. Екологічна безпека та перспективи застосування синтетичних регуляторів росту у рослинництві / О. А. Шевчук, О. О. Кришталь, В. В. Шевчук // Вісник Вінницького політехнічного інституту. – Вінниця : ВНТУ. – 2014. – №1(112). – С. 34-39.