Мозуль В.І., Красних О.О.

Запорізький державний медичний університет

ДОСЛІДЖЕННЯ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ЕФІРНОЇ ОЛІЇ ЯЛІВЦЮ ВИСОКОГО

 

        Актуальним   питанням сучасної фармації  є дослідження нових видів лікарської рослинної сировини, як перспективних джерел для створення на їх основі нових лікарських засобів. Рослини  родини кипарисові (Cupressaceae)  досліджені недостатньо, але широко застосовуються  в народній медицині, парфумерії, гомеопатії [2].

      Рід  ялівець   (Juniperus) налічує понад 70 видів вічнозелених хвойних дерев і чагарників.  Цезасухостійкі, морозостійкі види, ростуть вкрай повільно і відзначаються довголіттям.  Деякі види культивують як декоративні, лікарські та ефіроолійні рослини[5]. Ялівці мають ланцетні  листки: відлеглі або  лускоподібні.Бруньки голі, без луски, іноді оточені притиснутими і укороченими листочками [6].  Рослини однодомні або дводомні і запилюються вітром. Чоловічі шишки (мікростробіли) майже сидячі, жовтуваті. Жіночі шишки (шишкоягоди) числені, видовжено-яйцеподібні або кулясті, складаються з 3-6 соковитих, роздутих лусочок, розташованих мутовчато. Дозрівають на перший або другий рік, стаючи фіолетово-синьою або коричневою,  покритою сизим нальотом, соковитою або шкірястою, схожою на ягоду. У дорослих рослин шишечки утворюються щороку і тому в їх кронах можна знайти як зелені, так і стиглі  плоди з 1-12 насінням. Насіння тверде, коричневе і легко відокремлюється від смолистої м'якоті шишки [2,3,4].

      Препарати ялівцю звичайного підвищують виділення сечі і дезинфікують сечовивідні шляхи, збільшують виділення шлункового соку і жовчі, збуджують перистальтику кишечника, розм'якшують мокротиння, діють як протизапальний і болезаспокійливий засіб. Застосування препаратів ялівцю рекомендовано при набряках, пов'язаних з нирковою недостатністю і порушеннями кровообігу, при хронічних пієлітах і циститах, сечокам'яній хворобі. Їх можна призначати для збудження апетиту, при гастроентеритах, захворюваннях, які пов'язані із застоєм жовчі, при схильності до утворення каменів у жовчному міхурі, при хронічних захворюваннях дихальних шляхів (трахеїт, ларингіт, бронхіт). Позитивний терапевтичний ефект спостерігається також при лікуванні невралгії, ревматизму і подагри  [2,4,5].

         Настій ялівцю має сечогінну дію, що пов'язують в основному з присутністю в плодах рослини ефірної  олії і терпінеолу, який посилює фільтрацію в ниркових клубочках і гальмує зворотну резорбцію іонів натрію і хлору в звивистих канальцях нирок. Крім того, галенові препарати з плодів ялівцю підвищують жовчоутворення і жовчовиділення, посилюють секрецію шлункового соку, незначно підсилюють перистальтику кишечника і мають бактерицидну дію [3,6 ].

         Ефірна олія посилює секрецію бронхіальних залоз, сприяє розрідженню секрету і полегшує його виділення завдяки підвищенню активності війчастого епітелію слизових оболонок дихальних шляхів [4,7].

         До сьогодні практично не вивчено хімічний склад других видів ялівцю.

Метою дослідження є визначення якісного та кількісного вмісту ефірної олії ялівцю високого (Juniperus excels Bieb.), виявлення  додаткових джерел лікарської рослинної сировини  та біологічно активних речовин.

      Матеріали та методи      дослідження

     Лікарську рослинну сировину для аналізу збирали в різні фази вегетації   в різних районах   Криму. Сушіння проводили  при температурі 20 -30° С.

Ефірну олію отримували методом перегонки з водою і водяною парою в приборі Гінзберга. Фізико-хімичні константи ефірної олії визначали за загальноприйнятими методиками [1]. Якісний та кількісний вміст ефірної олії ялівцю високого досліджували за допомогою газового хроматографа Agilent Technology 6890  з мас-спектрометричним детектором 5973. Умови проведення аналізу: хроматографічна колонка – капілярна DB-5; довжина колонки – 30 м; внутрішній діаметр – 0,25 мм; газ-носій – гелій; швидкість газу-носія – 1 мл/хв.; об'єм проби – 0,1-0,5 мкл. Температура термостату запрограмована від 50°С до 220°С. Температура детектора і випарювача 250°С. Компоненти ефірної олії ідентифікували за результатами порівняння отриманих в процесі хроматографування мас-спектрів хімічних речовин, які входять до складу ефірної олії та даними бібліотеки мас-спектрів NIST 05 і WILLEY 2007 з загальною кількістю спектрів більше 470000. Використовували програми для ідентифікації AMIDIS i NIST.

      Результати та їх  обговорення

      Ефірна олія одержана з плодів ялівцю високого, зібраних в Криму, світло-жовтого кольору, прозора, має камфорний запах. Вміст ефірної олії  в плодах ялівцю високого у перерахунку на абсолютно суху сировину  складає 2,07±0,02%. Ефірна олія має наступні  фізико-хімічні показники: питома вага- 0,9417; показник заломлення - 1,4750; кислотне число - 5,12; ефірне число- 39,16. Результати дослідження  компонентного складу ефірної олії плодів ялівцю  високого представлено в таблиці  1. з якої видно, що в плодах  визначено 42 компонента, з них ідентифіковано  39, серед яких в значній кількості α-пінен (49,101%), кедрол (23,116%), мірцен (2,184%), кадінен (2,107%), лімонен (1,695%), камфора (1.583%), β-фунебрен (1,537%), ∆3-карен (1,515%). 34 компонентів мають концентрацію  менше 1%. В якості фармакологічних сполук  науковий інтерес представляють пінен, мірцен, кедрол, які в великих кількостях містяться  в ефірній  олії  ялівцю високого  та проявляють  протизапальну, антимікробну, противірусну активність

                                                                                                                                   Таблиця 1.

Якісний та кількісний вміст ефірної олії ялівцю високого

№ п/п

Час утримання

Процентний вміст, %

Компоненти ефірної олії

1

7.27

0.180

α-туйєн

2

7.74

49.101

α-пінен

3

8.09

0.140

α-фенхен

4

8.15

0.443

камфен

5

9.04

0.959

β-пінен

6

9.35

2.184

мірцен

7

10.06

1.515

3-карен

8

10.62

0.434

пара-цимен

9

10.78

1.695

лімонен

10

10.85

0.194

α-феландрен

11

11.79

0.516

γ-терпінен

12

12.76

0.671

терпінолен

13

12.93

0.774

α-фенхон

14

13.25

0.381

ліналоол

15

13.78

0.226

3-метил-3-бутенілбутират

16

14.05

0.297

α-фенхол

17

14.27

0.273

2,3,3-триметил-3-циклопентен ацетальдегід

18

14.83

0.299

пінокарвеол

19

15.06

1.583

камфора

20

15.91

0.290

α-феландрен-8-ол

21

16.76

0.393

α-терпінеол

22

18.78

0.320

4-пентенкапронат

23

19.55

0.641

борнілацетат

24

21.29

0.212

борнеол

25

22.72

1.537

β-фунебрен

26

22.91

0.487

кедр-8(15)-єн

27

23.12

0.360

туйопсен

28

23.97

0.499

гермакренD

29

24.40

0.232

β-химачален

30

24.49

0.176

каріофілен

31

26.07

2.107

кадинен

32

26.36

23.116

кедрол

33

26.59

0.134

_

34

32.77

0.087

_

35

33.76

0.162

докозан

36

34.86

0.276

трикозан

37

35.92

0.375

тетракозан

38

36.93

0.392

пентакозан

39

37.27

0.236

_

40

37.91

0.351

гексакозан

41

38.86

0.235

гептакозан

42

39.77

0.120

октакозан

  Рис.3.5. Хроматограма ефірної олії плодів ялівцю високого

                                                              

 

Висновки

1.  Вміст ефірної олії  в плодах ялівцю  високого   складає 2,07±0,02%.  В ефірній олії ідентифіковано  39 компонентів, серед яких в значній кількості: α-пінен (49.101%), кедрол (23,116%), мірцен (2,184%).

2. Рослини родини кипарисові потребують подальшого поглибленого     вивчення і  можуть бути потенційним джерелом нових лікарських засобів та більш активного використання в медицині.

Література

1.     Державна Фармакопея України. - 2-е вид. - Х. : Укр. наук. фармакоп. центр якості лікарських засобів - . Т. 1 , 2015. - 1128 с.

2. Кьосев П.А. Лекарственные растения/ П.А.  Кьосев.- М.: Эксмо, 2011.- 944с.

3. Кортиков В.Н. Полная энциклопедия лекарственных растений/ В.Н Кортиков., А.В.  Кортиков.- Донецк: ПРОФ-ПРЕС, 2009. - 800с.

4. Мазнев Н.И. Большая энциклопедия лекарственных растений / Н.И. Мазнев.-М.: Эксмо, 2008.- 608 с.

5.Меньшикова З.А. Энциклопедия лекарственных растений / З.А. Меньшикова, В.Б. Попов. – М.: Эксмо, 2007. – 496 с.

6. http://ru.wikipedia.org

7. http://www.kicha.ru