К.е.н., доцент Плотніченко С.Р., Кравченко М.О., Єременко О.К.

Таврійський державний агротехнологічний університет, Україна

МОТИВАЦІЯ ПРАЦІ

Мотивація праці є центральним завданням розвитку стратегічного управління персоналом. Система мотивації характеризує сукупність взаємопов’язаних заходів, які стимулюють окремого працівника або трудовий колектив у цілому щодо досягнення індивідуальних і спільних цілей діяльності підприємства.

Мотивація праці — це бажання працівників задовольнити свої потреби через трудову діяльність [1].

Проблеми мотивації персоналу цікавили вчених протягом усієї історії економічної науки. Питаннями мотивації праці займалися як закордонні, так і вітчизняні автори, зокрема: А. Маслоу, Д. Мак-Грегор, П. Армстронг, А. Кібанов, І. Баткаєва, О. Мітрофанова, М. Ловчева, Ф. Херцберг, Б. Mocнер, Б. Снідерман та інші [2].

Суттєвий внесок у створення та розвиток теорії мотивації зробили українські вчені та мислителі. Так, В.О. Плужніков вважав за необхідне поліпшувати фізичні, моральні та інтелектуальні умови існування людини. В.В Шляхетно та А.М Штангрет надавали великого значення моральним цінностям, національним культурним традиціям.

Мотивування являє собою процес формування такого психологічного стану людини, який зумовлює її поведінку, здійснює установку до діяльності, спрямовує і активізує її. Мотивація праці являє собою прагнення працівника задовольнити свої потреби; в загальному розумінні - це сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, які зумовлюють людину до трудової діяльності і надають їй цілеспрямованість, орієнтовану на досягнення певних цілей [3].

Основними методами мотивування персоналу в сучасних умовах є:

‒ грошові виплати за виконання поставлених цілей;

‒ покарання - це недопущення дій з боку працівника, які можуть принести шкоду фірмі;

‒ соціальна політика пов’язана з наданням працівникам додаткових пільг, послуг і виплат соціального характеру;

‒ нематеріальні стимули (винагороди-вдячності, письмова подяка керівництва та навіть компліменти);

‒ «побудова» (підсвідомий вплив на людину) - дає можливість пробуджувати у співрозмовника поважне ставлення і прагнення брати приклад з мовця;

‒ професійне навчання - можливість розвитку особистісних якостей і отримання спеціальних знань, які відкривають широкі перспективи;

‒ кар’єрне зростання - стимул працювати старанно, виконувати свої обов’язки якісно та оперативно;

‒ зворотній зв’язок, який можна забезпечити за допомогою внутрішньої пошти або внутрішнього сайту компанії, організувавши для цього спеціальну рубрику [4].

Система мотивації характеризує сукупність взаємозв’язаних заходів, які стимулюють окремого працівника або трудовий колектив у цілому щодо досягнення індивідуальних і спільних цілей діяльності підприємства (організації). Система мотивації на рівні підприємства має базуватися на певних вимогах, а саме:

‒ надання однакових можливостей щодо зайнятості та посадового просування за критерієм результативності праці;

‒ узгодження рівня оплати праці з її результатами та визнання особистого внеску в загальний успіх. Це передбачає справедливий розподіл доходів залежно від ступеня підвищення продуктивності праці;

‒ створення належних умов для захисту здоров’я, безпеки праці та добробуту всіх працівників;

‒ підтримування в колективі атмосфери довіри, зацікавленості в реалізації загальної мети, можливості двосторонньої комунікації між керівниками та робітниками.

Для мотивації працівників будь-якої організації в Україні необхідно виявити глибокі мотиваційні потреби персоналу з єдиною ціллю — налагодити систему стимулювання, яка направлена на задоволення виявлених мотиваційних потреб працівників.

Отже, які б прекрасні не були ідеї, інноваційні технології, найсприятливіші зовнішні умови, без добре підготовленого та мотивованого персоналу високої ефективності роботи досягнути неможливо. Вкладення в людські ресурси стають довгостроковим чинником конкурентоспроможності та стійкого функціонування підприємства. Сучасний керівник повинен враховувати всі фактори, щоб забезпечити успішну роботу підприємства. При формуванні оптимальної системи мотивації сучасним керівникам підприємств необхідно використовувати класичні теорії мотивації і враховувати менталітет народу.

Література:

1. Бондаренко О.О. Трудова мотивація: проблеми та розвиток.// Економіка та держава – 2008.

2. Кібанов А.Я., Баткаєва І.А. Мотивація і стимулювання трудової діяльності– 2009.

3. Кібанов А.Я., Управління персоналом організації – 2003.

4. Коротков Е.М. Концепція менеджменту– 2007.